У Грузії вертикальне виробництво поки що не особливо поширене, але з огляду на поточний попит і пропозицію, ціни, а також економічні та фінансові прогнози міжнародних організацій, вертикальні ферми здатні зайняти свою нішу на грузинському ринку, – заявив міжнародний консультант Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Ніколоз Джапарідзе на Міжнародній конференції “HortiTech – новітні цифрові технології плодоовочевого бізнесу – можливості для Грузії”, яка відбулася в Тбілісі.
За словами Ніколоза Джапарідзе, сьогодні у Грузії діють лише 6 вертикальних ферм, здебільшого – доволі малі, площею до 150 квадратних метрів, але власники кожної з них або вже збільшили, або планують збільшити площу, а це – хороша ознака, яка свідчить про прибутковість їхнього бізнесу. Опитування власників наявних ферм щодо обсягів виробництва і цін на продукцію показало, що у більшості з них фактичні показники досить близькі до запланованих.
Ніколоз Джапарідзе розповів про фактори, що зумовлюють передумови для прибутковості вертикальних ферм у Грузії.
Один із них – зростання ВВП на душу населення, який, за прогнозом МВФ, до 2027 року досягне в Грузії $10 тис. і стане одним із найкращих показників у регіоні. Цей показник важливий для вертикальних фірм, оскільки їхня продукція орієнтована на населення з відносно високим доходом.
За словами консультанта FAO, цікава динаміка спостерігається і в тих секторах, куди вертикальні ферми можуть постачати свою продукцію. Так, туризм і HoReCa поступово відновлюються після пандемії ковіду, спостерігається швидке зростання сектору роздрібної торгівлі. Водночас зростання місцевого виробництва зелені, а в цю групу і входить основна продукція вертикальних ферм, не спостерігається, і зростання попиту покривається завдяки збільшенню імпорту, а не зниженню експорту. Тим часом, адже саме місцеве виробництво поставляє на ринок найсвіжішу продукцію, і вертикальні ферми можуть зробити в це свій внесок.
До аргументів на користь розвитку в Грузії вертикального виробництва Ніколоз Джапарідзе відніс і те, що витрати на такі виробничі елементи, як електроенергія і праця, в Грузії – нижчі, ніж у США, де вертикальні ферми працюють давно й успішно, а ціни на готову продукцію в Грузії – часто вищі.
Читайте також: Вертикальне фермерство виправдовує високі інвестиції в умовах відповідного ринкового попиту – Катерина Побережна
“Вартість 1 кВт*год у Грузії становить 10-12 центів, у США – 13 центів, а робоча сила – значно дешевша. При цьому, судячи з даних з різних інтернет-сайтів, споживач у Грузії нерідко платить за продукцію вертикальних ферм більше, ніж у США. Наприклад, салат романо в Грузії можна придбати онлайн за 17 ларі з розрахунку на 1 кг, в Америці – за 8-13 ларі, 1 кг руколи в Грузії коштує 128 ларі, а в США – 77 ларі. І якщо в США вертикальна ферма прибуткова при її витратах і цінах, то логічно в Грузії вона теж має бути прибутковою”, – сказав він.
Ніколоз Джапарідзе також навів приблизні розрахунки (з використанням калькулятора iFarm) щодо того, у скільки обходиться облаштування в Грузії вертикальної ферми, і за скільки років окупається такий проєкт. Згідно з цими розрахунками, наприклад, відкриття ферми площею 150 квадратних метрів і заввишки 3,5 метра (на власній території) потребуватиме інвестиції в розмірі $300 тис., і за умови продажу 1 кг продукції за $15 відшкодувати цю інвестицію буде можливо за 10 років, а за $20 – за 5 років. Окупність ферми зі збільшенням її розмірів, за тих самих цін на продукцію, поліпшується: так, інвестицію в розмірі $750 тис., необхідну для організації виробництва на 350 квадратних метрах, можна відшкодувати, відповідно, за 4 і за 2 роки.
Як альтернатива, що не вимагає таких великих інвестицій, для підприємців, які вирішили зайнятися вертикальним виробництвом, може підійти, наприклад, модель, пропонована місцевою компанією Spacefarms: орендувавши модуль площею 2 квадратних метри за $800 на місяць (до плати входять вартість саджанців і послуг), можна отримувати щомісячний прибуток близько $500, – вважає консультант.
“Загалом, вертикальні ферми в Грузії повинні орієнтуватися на сектор HoReCa, меншою мірою – на роздрібні мережі. Організовувати виробництво краще тільки після того, як буде знайдена конкретна ніша. Бажано уникати конкуренції – тобто, обирати продукти, які місцевий ринок постачати не може, або може, але тільки в короткий сезон. На мій погляд, на сьогодні у грузинських вертикальних фермах найперспективнішим є виробництво відносно рідкісних сортів салатів і мікрозелені”, – заявив Ніколоз Джапарідзе.
