Укладання довгострокових контрактів з великими торговельними мережами Узбекистану дозволить стабільно зростати у виробництві картоплі в Казахстані. Так вважає Кайрат Бісетаєв, голова Спілки картоплярів та овочівників Республіки Казахстан (РК).
Питання експорту картоплі є важливим і для узбецької, і для казахстанської сторони. Фермери РК виробляють картоплі більше потреб. І саме Узбекистан є основним ринком збуту. Проте проблема в тому, що реалізація основних експортних обсягів йде непрозорим чином. Це стримує прихід у країну великих узбецьких торгових мереж – вони просто не бачать можливості конкурувати з тими покупцями, які приїжджають до фермерів з «мішком готівки», а потім занижують у митних документах ціну в 3 рази, щоб зменшити суми різних податків та платежів під час ввезення ціна в Узбекистан | Ці мережі, що працюють офіційно, просто не зможуть конкурувати з ними, пише ElDala.kz.
При цьому виробники картоплі в Казахстані могли б суттєво наростити виробництво картоплі, якби заздалегідь укладали договори зі стабільними узбецькими покупцями, а не залежали від напівлегальних торговців.
Читайте також: У Казахстані стане простіше вести агробізнес – скасують 170 застарілих вимог
«Ми сьогодні щорічно експортуємо картоплі до Узбекистану приблизно на $70 млн, — каже Кайрат Бісетаєв. – Але в статистиці значиться сума приблизно $20 млн. Все інше перебуває «в тіні» — вивозиться за «чорний готівку».Тобто купують за 180 тенге/кг, а паперами показують ціну 50 тенге/кг. Через це у нас досі навколо картоплярів немає нормальної структури реалізації – немає трейдерів, немає логістів, як, наприклад, у зерновому бізнесі. Цю проблему треба спільно бізнесу та державі вирішувати».
Одна з пропозицій Спілки картоплярів та овочівників – Мінсільгосп формує список із реальними цінами на сільгосппродукцію на ринку та передає її до митних органів. І вони, виходячи із цих даних, перевіряють документи. У тому числі це забезпечить справедливе надходження до бюджету країни.
Кайрат Бісетаєв наголосив, що експорт картоплі до Узбекистану негативно не вплине на забезпеченість внутрішнього ринку. Вже сьогодні надлишки, які йдуть на експорт, становлять 300 тис. тонн на рік. Якщо ж буде створена струнка система поставок до Узбекистану, виробництво можна наростити так, що експортний обсяг зросте до 500 тис. тонн на рік.
«Ми вже практично пішли від того, щоб навесні закуповувати ранню картоплю в Узбекистану – закриваємо ці обсяги шляхом виробництва у південному Казахстані, – додає Кайрат Бісетаєв. – І якщо ми не забезпечимо експорт, нам картопля просто не буде куди подіти».
