З початку 2020 року близько 180 гектарів грузинських садів були покриті протиградовими системами за підтримки державної програми “Посади майбутнє”. За останніми даними, у 2023 році системами було покрито ще 65 га. Це вже більше, ніж за будь-який інший рік від початку роботи цього компонента програми. У середньому щорічне встановлення протиградових систем становило 45 га. EastFruit дізнавався у кількох місцевих учасників ринку про те, що ж викликало підвищений попит на ці системи.
Крім підтримки в закупівлі саджанців, установці крапельного зрошення і створенні розплідників, державна програма “Посади майбутнє”, спрямована на розвиток і модернізацію місцевого сільського господарства, також співфінансує встановлення протиградових систем для столового винограду, малини, ожини, яблук, груш і вишні. Ці культури були спеціально відібрані, оскільки вони найбільш схильні до пошкодження градом у Грузії.
Як правило, коштом держави фінансується не більш як 10% від загальної вартості протиградових систем, а в разі кооперативів із сільськогосподарським статусом, селищ біля лінії розмежування (російської окупації) і високогірних населених пунктів – не більш як 20% від загальної вартості.
Згідно зі звітом Міністерства охорони довкілля та сільського господарства Грузії, загальний обсяг інвестицій у протиградові системи в межах програми у 2020-2022 роках становив $2,3 млн – приблизно $18-20 тис. на гектар для кожної культури.
Загалом, з моменту запуску програми, включно з новими даними за 2023 рік, наданими Агентством розвитку сільських районів, столовий виноград займає 17% від загальної площі, вкритої системами, а іншу частину займають яблуні, вишня і груші. Нові інвестиції в 65 га у 2023 році було здійснено тільки в яблуневих садах. За поточними даними, яблука займають щонайменше 71% від загальної площі, покритої або тієї, що підлягає покриттю в найближчому майбутньому.
Місцеві учасники ринку підкреслюють, що протиградові системи необхідні для підприємств, які зосереджені як на якості, так і на кількості свіжої продукції. Багато великих підприємств встановлювали системи ще до того, як уряд почав надавати фінансові стимули для встановлення протиградових систем, адже всього за один сезон втраченого врожаю зрозуміли, що ці інвестиції окупаються.
Читайте також: Сплеск попиту на ківі в Грузії – і імпорт, і місцеве виробництво на рекордно високому рівні
Було зазначено, що основним фактором для встановлення системи в Грузії є відсутність належної страховки. Наразі страховки покривають збитки від фруктів, що впали з рослини, з деякою середньою сумою за кілограм. Цієї суми зазвичай недостатньо для того, щоб фермери належним чином покрили збиток, який також може вплинути на плоди на деревах або кущах.
Попри те, що учасники ринку наголошують на важливості протиградових систем, інвестиції в такі системи охоплюють лише 16% від загальної площі нових яблуневих, грушевих, вишневих і садів столового винограду, закладених з моменту запуску програми підтримки протиградових систем у 2020. Основним стримувальним фактором у цьому відношенні вважається висока вартість систем.
