Інвестиції у вертикальні ферми у світовому масштабі зростають, і те, що цей тренд спостерігається на тлі припинення або припинення в останній період декількох великих проєктів із вертикальних ферм, а також змін на ринку (які сталися, зокрема, унаслідок пандемії та війни, яка триває в Україні), вселяє оптимізм, – заявила міжнародна консультантка Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Катерина Побережна на Міжнародній конференції “HortiTech – новітні цифрові технології плодоовочевого виробництва”, яка відбулася у Тбілісі.
Вона зазначила, що згідно зі щорічним звітом AgFunder, у 2022 році вертикальні ферми, які є частиною напряму “нові сільськогосподарські системи”, залучили $2,85 млрд інвестицій, що на 21% перевищує показник попереднього року.
За словами Катерини Побережної, у глобальному масштабі виробництво у вертикальних фермах поки що не впливає на ринок свіжої плодоовочевої продукції, обсяги виробництва свіжої продукції у вертикальних фермах сьогодні – дуже малі. Для порівняння: сукупна площа теплиць, відведених під овочі та зелень, становить приблизно 500 тис. га (зокрема, 40 тис. га – поліетиленові теплиці), тоді як, за підрахунками Rabobank, вертикальні господарства займають лише трохи більше ніж 70 га, і навіть з урахуванням рівня продуктивності у вертикальних фермах, яка, за дослідженнями університету Wageningen, у середньому у 4 рази вища, ніж у традиційних теплицях, пропозиція продукції з вертикальних господарств – менше ніж 0,1% усього виробництва. При цьому, собівартість продукції, порівняно з традиційною тепличною, – вища. Відповідно, вертикальне виробництво слід розглядати як нішеву індустрію. Але, попри поки що незначні масштаби, вертикальне фермерство виправдовує високі інвестиції за умов відповідного ринкового попиту.
“Якщо є ринок, який вимагає особливу продукцію, наприклад, мікро- та екзотичну зелень, або салат, скажімо, для азійської кухні, або виробництво сезонних культур, то вертикальні ферми практично незамінні. Відповідно, спочатку має бути ринок, попит, і вже потім під цей попит має підбиратися оптимальна технологія й організовуватися вертикальна ферма, а не навпаки”, – підкреслила Катерина Побережна.
Читайте також: Роздрібні мережі Грузії можуть заощадити $2,2 млн на одних бананах, перейшовши на пулінг!
Катерина Побережна зазначила, що відмінна риса вертикальних ферм – можливість виробництва безпосередньо поблизу споживача. При цьому споживач має бути готовий адекватно платити за свіжу продукцію. Такі споживачі, як правило, сконцентровані в містах, відповідно, логістична перевага буде у вертикальної ферми, розташованої в місті або поблизу нього.
За її словами, лідерами за обсягами виробництва у вертикальних фермах на сьогодні є США і Європа, але водночас активно розвивається відносно новий із цього погляду ринок – країни Близького Сходу. Там спекотний клімат, у якому складно традиційно вирощувати зелень і овочі, і водночас – високий дохід на душу населення, багато експатів, відповідно, значна частка людей готова платити за продукцію преміум-якості, що забезпечується вертикальними фермами.
Під час виступу Катерина Побережна також розглянула різні бізнес-моделі вертикального виробництва. Це, зокрема, стандартизоване виробництво, коли компанія сама є власником ферми й сама ж реалізує свою продукцію. Такі компанії відрізняються методами виробництва та обраними ними вирощуваними культурами. Крім того, є компанії, які дійшли висновку, що продаж технології є вигіднішим за продаж продукції, і надають її зацікавленим компаніям у різних країнах (компанії, що продають технології, вже є і в Грузії). Ще однією моделлю є сервісне фермерство, коли технологічна компанія вирощує культури на замовлення на основі довгострокових контрактів за фіксованої ціни, але при цьому технологічна компанія залишається власником ферми.
