Більша частина зрошуваних земель в Узбекистані засолено різною мірою, що негативно впливає на врожайність. Втрати врожаю залежно від рівня засолення можуть становити від 15% до 80%, передають фахівці EastFruit з посиланням на дані видання Kun.uz.
Загальна площа зрошуваних земель в Узбекистані становить 4,3 млн гектарів, з них 53% засолені різною мірою. Якщо регулярно не проводити заходи з промивання цих земель, то це може призвести до втрати значної частини врожаю. За словами представника Міністерства сільського господарства Ойбека Соатова, у разі слабкої засоленості врожайність може знизитися до 15%, середнього ступеня – до 30%, сильного ступеня засоленості – до 70-80%. Щоб знизити рівень засолення ґрунту, необхідно провести заходи з промивання таких земель двічі на рік – навесні та восени. Для цієї мети щорічно витрачається близько 5,5 млн кубометрів води в Узбекистані.
Станом на початок жовтня 2020 року, загальна площа зрошуваних земель в Узбекистані була також 4,3 млн гектарів, але з них засолених різною мірою земель оцінювалася на рівні 45%. Зокрема, 31% зрошуваних земель – були в слабкому ступені засолені, 12% – середнього ступеня і 2% – сильно засолені.
Читайте також: Продовольча безпека Центральної Азії під загрозою: п’ять основних екологічних проблем регіону
З метою забезпечення продовольчої безпеки країни, підвищення родючості, збереження та охорони ґрунту, 24 листопада 2023 року Сенат верхньої палати парламенту Узбекистану схвалив Закон “Про охорону ґрунтів і підвищення їх родючості“. Сенатори зазначили, що завдяки ухваленню та застосуванню Закону не допускається зниження родючості зрошуваних ґрунтів і зміцнюються правові основи охорони ґрунтів, а за рахунок відновлення родючості ґрунтів збільшаться обсяги виробництва продукції.
У світі налічується понад 833 млн гектарів засолених ґрунтів, здебільшого в країнах Близького Сходу і Північної Африки, Центральної та Південної Азії, а також Латинської Америки.
Засолення ґрунту – це природне явище, що відбувається в посушливих районах, де інтенсивне випаровування і хронічна нестача води часто призводять до дуже високого рівня засоленості. Такі ґрунти менш родючі, оскільки сіль перешкоджає природній здатності рослин брати воду із землі.
Однак нераціональна діяльність людини посилює проблему засолених ґрунтів. Занадто активний обробіток ґрунту, надмірне використання добрив, невідповідні методи зрошення і використання води низької якості, збезлісення або надмірна експлуатація ґрунтових вод є основними факторами засолення ґрунту, спричиненого діяльністю людини.
