Виробництво плодоовочевої продукції у вертикальних фермах – це стійке землеробство, екологічно чисті технології, але тим, хто бажає зайнятися цим бізнесом, не слід забувати, що витрати на нього – набагато вищі, ніж за традиційного тепличного господарства, а знань – все ще дуже мало, – заявила Міжнародний консультант інвестиційного центру FAO Катерина Побережна на онлайн-конференції “Вертикальні ферми: стратегії розвитку, робочі бізнес-моделі та ризики”.
За її словами, плануючи облаштування вертикальної ферми, необхідно зважити всі за і проти. Серед плюсів – те, що це екологічно чисті технології, стійке землеробство. Вертикальні ферми допомагають створити оптимальні умови для вирощування продукції, не залежати від сезонності та максимально використовувати простір. Вони допомагають оптимізувати смак продукту, його поживну цінність та врожайність, знизити споживання води, а також, за певних типів ферм, зменшити логістичні витрати та ризики. На тлі глобальних змін клімату та обмежених продовольчих ресурсів «зелені інвестиції» активно підтримуються різними міжнародними організаціями. Але водночас треба взяти до уваги, що з основних витрат стає покриття вартості використаної електроенергії, та її, для одиниці продукції, потрібно приблизно 7 разів більше, ніж у традиційних теплицях.Викликами також є дуже дорогі технології та недостатній рівень знань, тим більше, що це не лише агрономія, а й інженерія.
Як зауважила Катерина Побережна, точних даних щодо рентабельності вертикальних ферм у світовому масштабі поки що немає. Одночасно є дуже багато реклами цих технологій. І складається враження, що на сьогодні гроші від цього бізнесу заробляють здебільшого виробники обладнання. Проте у 2021 році інвестиції у вертикальні ферми у світовому масштабі перевищили $3,5 млрд, і очікується, що до 2026 року цей показник зросте до $20 млрд.
Читайте також: Вертикальні ферми у Східній Європі – дорогий хайп, перспективне майбутнє чи прибутковий бізнес? (відео)
Катерина Побережна розповіла про світовий досвід облаштування вертикальних ферм, різні їх типи та технології вирощування рослин.
Вона навела приклади успішних великих, повністю автоматизованих гідропонних і аеропонних ферм, гідропонних контейнерів, створених за концепцією акселератора, які здаються в оренду молодим людям, охочим при неповній зайнятості мати свій бізнес, контейнерних ферм, що виконують, по суті, функцію сервісного фермерства для торгових мереж, вертикальних ферм вітринного типу при ресторанах та супермаркетах, а також побутових ферм розміром всього кілька квадратних метрів.
Що стосується рослин, які вибирають для вирощування у вертикальних фермах, то, за її словами, основними вимогами до них є насамперед низькорослість, висока продуктивність у розрахунку на квадратний метр, відносно короткий виробничий цикл та висока поживна цінність. Але, звісно, не всі ці критерії поки що максимізовані. Особливо це стосується поживної цінності.
Інформація подається мовою оригіналу
«Сьогодні у вертикальних фермах вирощують переважно салати, зелень і мікрогрін. Але зараз йде підбір технологій у напрямку вирощування в таких фермах ягід і грибів — їхній виробничий цикл дещо довший, але більша поживна цінність», — зауважила вона.
Як зазначила Катерина Побережна, цікавим варіантом також є можливість вирощування в контрольованому середовищі медичних та рідкісних рослин. Це, як правило, — трудомісткі культури, які ростуть у теплому кліматі й простежуваність яких щодо впливу хімічними речовинами дуже низька. Контрольоване середовище дає можливість у кілька разів збільшити густину насаджень, прискорити дозрівання, покращити якісні характеристики, забезпечити простежуваність. Вже розроблено та впроваджено технології з вирощування молочаю, екстракт якого використовується для лікування низки шкірних захворювань. Практикується вирощування в контрольованих умовах салатного цикорію, що належить до делікатесів французької та бельгійської кухні. Один із фахівців розробив технологію прискорення його дозрівання, підвищення вмісту сухої речовини, а також розвиває такий новий вид, як мікроцикорій. Також вже розроблено технологію виробництва у вертикальних фермах шафрану – найдорожчої спеції у світі. І якщо у відкритому ґрунті з 1 га виходить 6-7 кг сухого шафрану, то зі 100 квадратних метрів вертикальної ферми можна отримати до 8 кг сухого шафрану. Примітно, що оскільки й у вертикальній фермі він росте не цілий рік, то в перервах на корисній площі можна вирощувати інші рослини.
Онлайн-конференцію «Вертикальні ферми: стратегії розвитку, робочі бізнес-моделі та ризики» було організовано проєктом ФАО та ЄБРР «Кліматично оптимізовані цифрові рішення для виробництва фруктів та овочів» за підтримки EastFruit та Sapienza Media.
Пропонуємо подивитися виступ Катерини Побережної.
