У січні-лютому 2023 року обсяг експорту капусти білокачанної з Узбекистану різко знизився і виявився найнижчим в аналогічному періоді останніх чотирьох років. Настільки різке падіння експорту стало результатом впливу двох основних чинників – втрати переважної більшої частини врожаю через січневі заморозки й слабкий попит на основних зовнішніх ринках збуту цієї продукції, відзначають аналітики EastFruit.
За попередніми даними офіційної статистики, у січні-лютому поточного року Узбекистан експортував 11,5 тис. тонн капусти білоголової, що у 2,4 раза менше за рекордний показник аналогічного періоду 2022 року і виявився найнижчим значенням за січень-лютий останніх чотирьох років.
Як видно з діаграми, експорт цієї продукції в січні-лютому 2023 року виявився на рівні показників аналогічного періоду 2018-2019 рр.
Що стосується географії експорту, то близько 99,5% загального обсягу експорту припадає на частку трьох країн – Казахстану, Росії та Киргизстану:
Казахстан – 9,5 тис. тонн (82,7% від загального обсягу експорту);
росія – 1,5 тис. тонн (12,8%);
Киргизстан – 449 тонн (3,9%);
інші країни – 63 тонни.
Як зазначалося експертами EastFruit на початку лютого 2023 року, на відміну від попередніх років, нинішній рік розпочався з негативних чинників для узбецьких виробників капусти білокачанної. До величезних втрат врожаю через січневі аномальні морози й внаслідок – практичної відсутності доступних обсягів “мережевої” якості, додався ще такий фактор як “млявий” попит на узбецьку капусту на основних ринках збуту.
Читайте також: Рання картопля в Узбекистані затримується – імпорт різко зросте
На думку узбецьких експортерів, після січневих холодів та їхнього впливу на врожай білоголової капусти в Узбекистані, починаючи з середини січня сформувати партії капусти мережевої якості на внутрішньому ринку – стало вельми складним завданням. На тлі й без того слабкого попиту на узбецьку капусту на основних ринках збуту – порівняно з попитом в аналогічному періоді попередніх років, замовлення імпортерів на якісну капусту практично не вдавалося виконати.
За словами учасників ринку, більша частина відвантаженої на зовнішні ринки в другій половині січня і в першій декаді лютого продукції – “немережевої” якості, тобто не задовольняє вимогам мереж супермаркетів на основних ринках збуту. Її закуповували імпортери для подальшої реалізації на продовольчих ринках, оскільки частку пошкодженої аномальними холодами продукції в цих партіях і ступінь такого пошкодження важко було визначити. Відповідно, така продукція закуповується за нижчою ціною. Але з іншого боку, це була можливість для узбецьких виробників реалізувати хоч і за низькою ціною частину своєї продукції й тим самим мінімізувати свої втрати.
