За оцінками фахівців організацій сільгоспвиробників Молдови, у 2022 році площа зрошуваних сільгоспугідь у країні скоротилася приблизно на 20-30% порівняно з показником дощового минулого року, і, звичайно, сильно не дотягує до показника в такому ж посушливому 2020 році. Тим часом посуха в Молдові триває, на більшій частині території республіки агрономічно ефективних опадів не було близько півтора місяця, в окремих кліматичних мікрозонах – з травня-червня.
Зрошуване землеробство в Молдові умовно поділяється на дві категорії: «велике» – централізовані (магістральні) системи іригації, що здійснюють водозабір із річок Дністер та Прут; та «мале» – системи іригації локального рівня (одного села або одного агрогосподарства), джерелами води для яких служать малі річки, озера, ставки.
Основу сегменту «великої іригації» становлять десять магістральних зрошувальних систем, відновлених коштом Корпорації США «Виклики тисячоліття» у рамках програми Compact. Вони здатні подати воду на 10 тис. га (за фактом, у 2021 році зрошувалося 3,4 тис. га, у 2020 – 6,5 тис. га). Загалом у країні налічується 30 тією чи іншою мірою централізованих систем іригації, що діють, вони здатні подати воду приблизно на 15 тис. га, повідомляє EastFruit. Ці системи перебувають у держвласності – на балансі агентства Apele Moldovei, причому більшість систем передано в управління неурядовим асоціаціям водокористувачів (загалом їх зареєстровано 35). «Малою іригацією» в країні за експертними оцінками охоплено близько 10 тис. га.
Читайте також: У Молдові виробництво виноградного борошна може бути підтримане донорським проєктом
У країні фактично зрошується не більше 20-25 тис. га. Основний спектр культур на зрошуваних землях – овочі, ягоди, фрукти та столовий виноград, а також меншою мірою – цукрові буряки та зернові (у придністровському регіоні).
Прогноз динаміки зрошуваного молдавського землеробства у 2023 році, на жаль, невтішний. Основний обмежувальний фактор – енергоресурси, що дорожчають (якщо вони використовуються для закачування води на плантації, то фермерам компенсується до 50% витрат, проте механізм виділення держкомпенсацій досить складний). Крім цього, нинішнього року, за спостереженнями фермерських організацій, почастішали випадки, коли орендарі озер нелегально скидають воду в найближчі річки та струмки – з метою збирання риби. На відновлення водних ресурсів осушених таким чином водойм у посушливі періоди потрібно кілька років.
