Використання точних технологій землеробства в Україні зазвичай асоціюється із зерновими культурами і площами в тисячі гектарів. Утім, в овочівництві їх застосування не менш ефективне, повідомляє EastFruit. У господарстві «Органік-Д» використання модернізованих обприскувачів дало змогу економити 30% ЗЗР за сезон, а без систем паралельного водіння сучасне овочівництво тут взагалі не уявляють
Господарство «Органік-Д» у Вінницькій області відоме продуманим підходом до планування інвестицій. У перші роки діяльності тут приділили значну увагу створенню потужностей для зберігання й доробки продукції, завдяки чому швидко налагодили співпрацю з ритейлерами і переробниками. Господарство сертифіковане за системою Global G.A.P., тож зберігає акцент на якості. Щоб підвищувати цю саму якість, паралельно працюючи над зниженням собівартості, в «Органік-Д» активно цікавляться точними технологіями. Детальніше про них розповів директор «Органік-Д» і за сумісництвом рушій інноваційних процесів Вадим Кричковський.
– Вадиме, на яких культурах нині спеціалізується «Органік-Д»?
Наше господарство, як і планували від початку, передусім орієнтоване на вирощування овочів. Зернові ми маємо, але вирощуємо їх тільки для сівозміни. Наша основна овочева культура — морква, на ній ми робимо основний акцент і приділяємо їй чи не найбільше уваги.
Ми від самого старту були сфокусовані на інноваціях, на використанні в технологіях виробництва передових досягнень і розробок. Причому це стосується не лише вирощування, а й збирання, доробки та зберігання продукції.
Загалом обробляємо 370 га ріллі, з них 200 га на зрошенні, які переважно використовуються під овочі. Нині ми вирощуємо 100‒120 га овочів і намагаємося поступово збільшувати під ними площу на 10‒15% щороку. Цього року посіяли 55 га цибулі, 30 га моркви, 10 га столових буряків, а також кілька гектарів білоголової капусти для локальних клієнтів.
У перші роки діяльності в Органік-Д приділили значну увагу створенню потужностей для зберігання й доробки продукції
– Ваше господарство особливе тим, що має змогу вносити на поля значну кількість органічних добрив, які є побічним продуктом роботи біогазової станції. Як це впливає на сівозміну й результати врожайності?
Парадокс у тому, що наш овочевий флагман — морква — погано реагує на органічні добрива, тож під моркву ми їх не вносимо. На органічних добривах ця культура росте добре, але втрачає товарність: коренеплоди виростають крученими, вилкуватими, сильно тріскаються.
Натомість в овочівництві ми застосовуємо точне внесення основної кількості добрив через крапельне зрошення. Точне ― тобто з розрахунком на кожну окрему ділянку, тоді, коли цього потребує рослина, а не коли дозволить погода.
Для фертигації використовуємо понад десяток видів добрив.
– Оскільки мова зайшла про точні технології в овочівництві, розкажіть, будь ласка, що спонукало вас до їх використання?
Причин насправді багато. Та ключовим є те, що інновації дають змогу зменшити собівартість вирощування. Ми як виробники не можемо впливати на ціну продукції, її формує ринок, а от на собівартість можемо.
Овочі дають значно більший вихід валової продукції в розрахунку на гектар, якщо порівнювати із зерновими. Однак вони потребують значно більших інвестицій у вирощування. Зокрема, не секрет, що насіння овочів доволі дороге. Через те надзвичайно важливим є точний висів овочевих культур, щоб кожна насінина дала потужну рослину і сформувала хороший плід. Завдяки використанню точних технологій нам вдалося досягти точності посіву на рівні 95%. Це чудовий показник, і ми всією командою ним надзвичайно пишаємося.
Завдяки використанню точних технологій господарству вдалося досягти точності посіву на рівні 95%
– Фахівці говорять, що точна сівба починається з правильної підготовки ґрунту, тобто насіннєвого ложа. Ви поділяєте цю думку?
Так, звісно. Підготовка ґрунту у нас доволі стандартна. Якісне овочівництво неможливе без оранки, безорні системи обробітку нам не підходять. Для підготовки посівного ложа ми використовуємо спеціальні машини: гребенеутворювачі для моркви та грядоутворювачі для цибулі.
В овочівництві якісна сівба — це вже 30% успіху. Саме під час сівби ми залучаємо чи не найбільше точних технологій, які маємо зараз.
Без використання супутникових систем і паралельного водіння якісно провести сівбу вкрай складно. Якщо гребені чи гряди будуть нарізані неакуратно, хвилями, то неможливо якісно закласти в них насіння, на однакову глибину і з однаковим інтервалом, а однорідне закладання насіння важливе для отримання однорідних сходів. Фактично, однорідна сівба дорівнює отриманню однорідних сходів.
Схема така: спочатку полем проходить грядо- або гребенеутворювач, згодом їхніми координатами рухається посівна машина, яка закладає насіння у підготовлене місце.
Цибулю ми вирощуємо стрічковим способом: формуємо гряду і на ній висіваємо культуру в 4 стрічки, по 2 рядки в стрічці. Натомість моркву вирощуємо на гребенях, подібно до тих, які формують для вирощування картоплі.
Одночасно з проведенням сівби сівалка укладає в ряди та гребні крапельну стрічку. Наша овочева сівалка може виконувати чотири операції: це власне посів, укладання крапельної стрічки, диференційоване внесення мінеральних добрив, а також внесення добрив у мікрогранулах або інсектицидів, якщо це потрібно за результатами обстеження ґрунту.
Кожен із перелічених процесів, окрім укладання крапельної стрічки, контролюють спеціальним датчиком, який не лише фіксує дозу і нормує вихід насіння або добрив, а також контролює забивання сошників чи систем.
Сошники в нашої сівалки тандемні, тобто кожна спарена стрічка висівається окремо.
Збирання цибулі передбачає проведення трьох послідовних операцій, при цьому вся техніка рухається за однаковими координатами
– З сівбою зрозуміло, а як щодо догляду за овочами під час вегетації, зокрема щодо обприскування?
На овочах за сезон ми проводимо від 45 до 50 операцій внесення ЗЗР шляхом обприскування. Тож для нас критично важливо мати якісний обприскувач та всю супутню технологію.
Нам важливо мати техніку з максимальною кількістю налаштувань, адже під кожен гербіцид чи інсектицид потрібен свій розмір краплі, своя норма виливу. Наші обприскувачі мають нічне бачення, тобто якісне підсвічування, яке дає змогу працювати ефективно навіть у темний період доби. Штанги обприскувачів обладнані системою контролю висоти (датчиками вирівнювання штанги відносно поверхні ґрунту), щоб відстань від форсунки до рослини була однаковою на всій площі.
– Сучасні обприскувачі дуже дорогі, на рівні півмільйона доларів за одиницю техніки. Поділіться, на яких марках зупинилися ви?
Ми пішли нестандартним шляхом. Так, закордонні моделі неймовірно дорогі, тож ми вирішили звернутися до своїх постійних партнерів, які обладнали для нас всіма потрібними системами два обприскувачі «Богуслав». Додаткове обладнання і системи коштували нам приблизно стільки ж, скільки вартість самого обприскувача, але на фініші все одно ця техніка значно дешевша за імпортну.
Крім того, я вважаю наш експеримент не лише результативним та економічно доцільним, а й патріотичним, адже він дозволяє розвиватися вітчизняному машинобудуванню. Нам приємно дати змогу заробити вітчизняному виробнику. Подивитися на наші модернізовані обприскувачі та побачити їх у роботі приїздило багато колег. Більшість із них не вірили, що модернізована техніка може бути такою ж ефективною, як і оригінальна імпортна. Втім, достатньо один раз побачити, щоб зробити висновки.
– Які саме системи встановлені на ваших обприскувачах? І чи відчули ви економічний ефект від їх використання?
На наших обприскувачах встановлені регульовані форсунки, контроль виливу, система автоматичного вмикання і вимикання форсунок (щоб уникнути перехресного виливу), система автоматичного очищення, датчики для контролю висоти штанги тощо.
З модернізованими обприскувачами ми працюємо в господарстві вже другий рік, тож уже можемо говорити про реальні показники ефективності їхньої роботи. Що ми побачили одразу: зменшення на 30% використання ЗЗР та інших препаратів, які вносять через обприскування. Для нас це надзвичайно важливо, адже дає неабияку економію на засобах захисту. Річ у тім, що наше господарство сертифіковане за системою Global G.A.P., тож ми не можемо дозволити собі користуватися неякісними препаратами і навіть дженериками. Для захисту використовуємо лише оригінальні препарати провідних світових компаній відповідно до регламентів ЄС для вирощування тих чи тих культур.
– Чи пробували проводити обприскування дронами?
Так, намагалися використовувати цю техніку для проведення робіт у господарстві, але такий спосіб нам не підійшов.
Використання дронів ефективне тільки за умови малооб’ємного обприскування. А для наших технологій на овочах потрібно використовувати норму внесення 300‒400 л води на гектар, особливо коли застосовуємо фунгіциди або гербіциди.
Для овочівництва технологія внесення ЗЗР з дронів поки що недосконала, чекатимемо появи потужніших машин, які зможуть брати в повітря більші об′єми рідини. Натомість якісний наземний обприскувач дає чудовий захист і дотримання технологій.
Середня врожайність цибулі в господарстві становить 60 тга
– Яка ширина штанги вашого обприскувача?
24 м — це оптимальна ширина штанги для використання в овочівництві. А оскільки зернових у нас не так багато, то на них також використовуємо цю саму штангу.
– Які зернові вирощуєте для овочевої сівозміни?
Сівозміну підбирали з урахуванням особливостей господарства. Після вирощування овочів у ґрунті залишається значна кількість мінеральних добрив. Щоб отримати максимальний результат від використання цих добрив, після овочів зазвичай висіваємо соняшник. Це дає змогу отримати максимальний урожай, на рівні 5–6 т соняшнику з гектара.
Після соняшнику для покращення структури ґрунту висіваємо сою. У середньому збираємо 3–3,5 т з гектара цієї культури. І вже на наступний рік після сої можемо знову висівати овочі, якщо є така потреба. Коли площі нам дозволяють, то після сої сіємо пшеницю — це ідеальний попередник для будь-яких овочів.
Цього року під морквою в господарстві було 30 га
– Чи використовуєте системи контролю врожайності в овочівництві під час збирання?
У нас немає потреби в такій системі, адже овочі після комбайна потрапляють до холодильника, тож вже на рампі перед прийманням у холодильне приміщення бачимо, яку врожайність і яку якість плодів маємо.
А от системи паралельного водіння під час збирання овочів вкрай важливі, адже комбайн, зокрема для збирання моркви, рухається за тими самими координатами, якими рухалася сівалка. Завдяки цьому збиральна техніка у нас працює швидко та ефективно.
Так само системи паралельного водіння важливі для збирання цибулі. На цій культурі збирання передбачає проведення аж трьох послідовних операцій: спочатку скошується надземна маса, потім копач підкопує плоди і складає їх у валок, в якому цибулини підсушуються на полі до тижня, і нарешті підбирач збирає плоди з валка та відвозить їх до сховища. При цьому вся техніка рухається за однаковими координатами, що робить її роботу чіткою і послідовною.
– Із технікою зрозуміло, а якими цифровими платформами ви користуєтеся, щоб зберігати дані та створювати карти завдань?
У роботі використовуємо систему Cropwise. Вона дає нам змогу контролювати витрати палива, зберігати історію кожного поля разом з даними аналізу ґрунту, що вкрай важливо для оцінки стану поля і визначення потреби в розкисленні ґрунтів. Ми пробували використовувати інші системи, але все-таки зупинилися на цій. Тим більше за останні кілька років розробники краще адаптували цю платформу саме для овочівництва.
Без систем паралельного водіння сучасне овочівництво в Органік-Д не уявляють
– Останніми роками в пресі регулярно з’являється інформація про тестування роботизованих машин для прополювання рослин у рядку. Зазвичай це складні системи, які коштують недешево, однак вони дають змогу розв′язати питання залучення робочої сили. Чи розглядали ви варіанти придбання такої техніки?
Так, ми зацікавлені в придбанні таких машин. Уже придивилися для себе американську компанію, яка створила роботизований прополювач, що спалює бур’яни лазером. Тема бур’янів та їхнього знищення, мабуть, є найважливішою для будь-якого овочівника, адже овочевій рослині на ранніх етапах розвитку треба виграти конкуренцію за ресурси на полі. На жаль, позбутися бур’янів на овочах лише шляхом застосування гербіцидів неможливо, тож нам доводиться щонайменше один або два рази на рік проводити ручне прополювання, а це неймовірні затрати фінансів і людських ресурсів.
Отже, ми знайшли потрібну машину, зв’язалися з її виробниками, однак питання в тому, що ця техніка нині проходить етап тестування, тобто її ще не запущено в масове виробництво. Попередньо нам озвучили її вартість на рівні 600‒700 тис. доларів. На площі 200 га овочів вона має окупитися вже за два роки. Тож для нас такий ціновий розрахунок є прийнятним. Якщо ми зможемо придбати автоматичний агрегат і налаштувати його роботу, то в перспективі плануємо надавати послуги з прополювання своїм колегам.
– Ви співпрацюєте з колегами-овочівниками щодо збуту продукції, чи не так?
Так, ми вже не перший сезон працюємо з фермерами, яких консультуємо щодо технологій вирощування овочів, а за підсумками сезону викуповуємо в них продукцію для збуту в мережі. Нам вигідна така співпраця для розширення асортименту.
При цьому самі вирощувати великий набір культур не плануємо. На моє переконання, господарство має зосереджуватися на кількох культурах, адже доглянути великий набір овочів протягом сезону вкрай складно. У підсумку якась культура отримає більше уваги, тож і врожай дасть більший, а ті, які отримають менше, і врожайність теж дадуть меншу.
Викупляємо продукцію в партнерів за ринковою ціною. Оскільки співпрацюємо з мережами супермаркетів, то можемо запропонувати трохи більше. Свого часу ми багато інвестували в зберігання і доробку продукції, тож нині маємо потужності для калібрування, фасування, пакування, що дає змогу отримувати додаткову вартість і заробляти навіть у непрості часи.
Сховище в Органік‑Д
– Яким був цей рік для вирощування овочів в плані погодних умов?
Якщо не брати до уваги аномально холодної та затяжної весни, через яку овочівники змогли вийти з посівом у поле на місяць пізніше стандартних термінів, рік був доволі вдалим. Була достатня кількість опадів, і ми зекономили водні ресурси для поливу. Водночас мали достатню кількість сонця і високих температур, що загалом сприяло вегетації овочевих рослин і дало їм змогу наростити хорошу врожайність.
Власне, результати ми вже бачимо: середня врожайність моркви у нашому господарстві становить 80 т/га, середня врожайність цибулі ― 60 т/га.
Тож прогнози доволі оптимістичні. Хороша врожайність овочів борщового набору сприяла стрімкому зниженню ціни на них вже з другої половини літа. Утім, на мою думку, зниження ціни на овочі — це величезний плюс для українців, адже купівельна спроможність нашого населення істотно зменшилася. Дешеві овочі люди купують значно охочіше. Ціна кілограма цибулі в 40 гривень аномальна. Добре відома кореляція між ціною і попитом: що нижче ціна на овочі, то більше їх продається, що вища ціна — то й попит менший, тож доводиться вигравати не обсягами, а ціною.
Я вважаю так: краще мати стабільну рентабельність на рівні 60‒70% і планомірно розвивати свій бізнес, аніж сподіватися на 400% рентабельності й у роки зі зниженням ціни не заробляти нічого. Стабільний розвиток дає нам змогу інвестувати в точні технології, знижуючи собівартість, а це головне.
