Пілот агродрона – це нова, але вже дуже популярна професія. На сьогодні кількість фахівців у цій галузі невелика. Ті, хто вже став професіоналами, займаються активною підготовкою нових кадрів. Про це розповів Ярослав Федоришин, засновник та співвласник компанії Dron Agronom (Україна), під час вебінару «Безпілотні технології у садівництві та овочівництві: можливості використання у Східній Європі та Центральній Азії» із серії #EastFruitHortiTech, який пройшов 27 вересня 2022 року. Захід організувала та провела міжнародна платформа EastFruit за підтримки Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) та Європейського банку реконструкції та розвитку (EBRD) у співпраці з Sapienza Media.
У своєму виступі на вебінарі спікер виділив кілька факторів ризику у використанні дронів представниками плодоовочевого бізнесу:
- Можливість купити невідповідний або низькоякісний безпілотник.
- Співпраця з пілотом агродрона з невисоким рівнем професіоналізму.
Він зазначає, що, якщо у фермера спочатку немає впевненості в найнятому операторі безпілотника, то для початку краще використовувати колісні дрони. Адже в цьому випадку ризиків набагато менше. Такі безпілотники не падають, не розбиваються та рідко ламаються.
У роботі операторів дронів, що літають, є низка складнощів.
Насамперед людину, яка ще не налітала 1 тис. га, важко назвати пілотом. Спочатку він матиме багато помилок і питань. До того ж повністю уникнути падіння дрона, швидше за все, не вийде.
Коли пілот досить досвідчений, він працює ефективніше та швидше.Тому фермерам доводиться вкладатись у навчання фахівців. Також аграріям важливо подбати не лише про рівень професіоналізму пілота, а й про його зайнятість та заробіток у період простою роботи, який припадає переважно на зиму.
«Минулого сезону у нас було 10 дронів і, відповідно, 10 пілотів. З 10 пілотів перейшли в новий сезон лише 2. Тут, звичайно, велику роль відіграла ситуація з війною, бо багато хто роз’їхався. Але й у мирний час є така тенденція», – ділиться своїм досвідом Ярослав Федоришин.
Читайте також: Від моніторингу до управління: які завдання вирішують агродрони в садівництві
Фахівець стверджує, що фермерам цілком під силу зберегти понад 50% пілотів, але над цим треба працювати.
«Ми для себе зрозуміли, що всіх пілотів не втримаємо. До того ж їхня підготовка проблематична. Тому ми вирішили у своїй компанії створити школу пілотів. Адже фахівців потрібно багато – має бути вибір кандидатів на роботу для того, щоб у потрібний час фермер не лишився без пілота. Ми проводимо постійне навчання, щоб завжди була надмірна кількість кандидатів», – розповідає засновник Dron Agronom.
За словами Ярослава Федоришина, попри всі труднощі, професія пілота агродрона зараз у тренді. До того ж у зв’язку з війною в Україні багато хто залишився без роботи, тому шукати нових учнів стало легко. Фахівець наголошує, що стати пілотом агродрона можна за короткий час за умови високого рівня зацікавленості у навчанні.
Читайте також: Дрони здатні вже зараз вирішити безліч серйозних проблем виробників у плодоовочівництві — Андрій Ярмак
«Школа пілота триває тиждень. У цей період ми проводимо теоретичні та практичні заняття. Ми виділяємо спеціальне обладнання, яке хлопці розбирають, збирають, вивчають, із чого воно складається, освоюють, як правильно організовувати свій політ. Потім ми виїжджаємо у поля, де здійснюємо практичні польоти. Після цього пілот починає працювати з досвідченішим колегою і не допускається до самостійних польотів, доки не відлітає хоча б 100 га. Надалі ми йому видаємо сертифікат, що він готовий до самостійної роботи. І вже після того, як пролетить 1 тис. гектарів він стає справжнім пілотом», – каже фахівець.
Переглянути відео виступу Ярослава Федоришина та інших речників вебінару можна на нашому YouTube-каналі.
