За інформацією експертів EastFruit з Узбекистану і Таджикистану, в країні виникла несподівана для багатьох нова проблема, яка з часом може призвести до падіння обсягів виробництва та експорту плодоовочевої продукції з регіону.
Стрімке зростання доходів населення країн Центральної Азії останніми роками призводить до того, що люди дедалі рідше цікавляться такою фізично складною роботою, як збирання овочів і фруктів, або проведення інших польових робіт. Нагадаємо, що польові роботи в Узбекистані та Таджикистані проводяться в екстремальних погодних умовах – адже температура повітря тут уже з кінця травня зазвичай сягає 40 градусів за Цельсієм удень.
Крім того, останніми роками спостерігається збільшення потоків трудових мігрантів з Узбекистану та Таджикистану не лише і не стільки до Росії та Казахстану, як до країн, де рівень доходів і зарплат вищий, а саме до Південної Кореї, Туреччини, країн Євросоюзу і навіть до Великої Британії. Польща також системно розглядає питання про заміну українських сезонних робітників для збирання ягід працівниками з Узбекистану. Відповідно, починає спостерігатися фізичний дефіцит вільних робочих рук.
Читайте також: Кількість сезонних працівників з країн Центральної Азії у Великій Британії продовжить зростати
На жаль для країн Центральної Азії, акцент у виробництві овочів і фруктів тут традиційно робився на дешевизні продукції. І цей підхід працював, поки робоча сила була в надлишку, а фермери були раді навіть порівняно невеликому доходу. І це при тому, що працювати їм доводиться дуже багато – ми про це докладно писали в матеріалі “Чому таджицький фермер спить тільки взимку”.
Однак, якщо у цього фермера, не кажучи вже про сезонного працівника, з’являється альтернатива у вигляді можливості заробити ті ж самі або навіть більші гроші в більш сприятливих умовах, то багато хто цією можливістю скористається. Тим паче, що наразі робочих рук справді не вистачає і в країнах ЄС, і в розвинених країнах Азії, і в США, де зарплати некваліфікованих працівників іноді в десятки разів вищі, ніж у більшості країн Центральної Азії.
“Я часто повторюю, що Узбекистан і Таджикистан просто не можуть собі дозволити вирощувати дешеву продукцію, а мають робити акцент на якісних продуктах високого цінового сегмента, адже вони сильно віддалені від ринків збуту. Тому вартість логістики тут завжди буде дуже високою. При цьому, чим дешевший продукт, тим більшу частину ціни “з’їдає” логістика. Тепер же додається ще один фактор – стрімко зростаюча вартість робочої сили, який може і зовсім зробити вирощування деяких фруктів і овочів нерентабельним, якщо не змінити підходи до якості”, – говорить Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту Продовольчої й сільськогосподарської організації ООН (ФАО).
“Минулого року ми платили сезонним працівникам 6 доларів на день. Зараз ми вже платимо 8 і пропонуємо безплатний обід, проте охочих працювати менше, ніж роком раніше”, – каже один з учасників ринку в Таджикистані, який попросив не називати його ім’я.
“Сьогодні я запросив на роботу 20 осіб, але прийшло лише 12. Учора запросив 20 осіб, прийшло 16. У нас щодня недобір, тому що всім потрібні працівники. У результаті фермери перехоплюють сезонних працівників просто з дому вже о 5-й ранку! Таким чином, за робочі руки розгортається справжня боротьба! При цьому підвищувати зарплату нескінченно не можна, адже ціни на дрібну цибулю в нас зараз уже впали до 10 центів за кг, а отже ручне збирання її вже перебуває на межі нерентабельності”, – пояснює таджицький фермер.
Очевидно, що найближчим часом у країнах Центральної Азії варто очікувати буму механізації виробництва багатьох овочевих культур, насамперед цибулі, моркви, буряка, а також картоплі. Однак із фруктами так не вийде. Тут необхідні інвестиції в більш продуктивні сорти й технології, а також у доопрацювання, логістику та маркетинг продукції. Детальніше про такі проривні технології ми розповідали під час конференції HortiTech Узбекистану, відеозапис якої можна подивитися тут.
Якщо ж садівники й овочівники не почнуть вживати заходів просто зараз, то проблеми зі збиранням і маркетингом продукції можуть початися вже 2024 року.
