Використання дронів допомагає аграріям суттєво збільшити власний прибуток. За підрахунками фахівців, економічний ефект від впровадження безпілотників у роботу в господарстві за один сезон досягає $200 тис. завдяки отриманню додаткового врожаю, економії агроресурсів тощо. На цьому наголосив співзасновник та керуючий партнер Drone UA (Україна) Валерій Яковенко, під час виступу у рамках вебінару «Безпілотні технології у садівництві та овочівництві: можливості використання у Східній Європі та Центральній Азії». Організатори заходу – Проєкт розвитку плодоовочевої торгівлі ФАО/ЄБРР, EastFruit та Sapienza.Media, пише SEEDS.
Фахівець наголосив, що українські фермери з кожним роком стають більш відкритими для впровадження інноваційних технологій у процес своєї роботи.
«За останні 3 роки індустрія робототехніки у світі, і в Україні зокрема йде просто колосальними кроками вперед. Вже зараз у нас лише на українському агроринку, який є одним із найважливіших у Європі, 1,5 тис. дронів, які торік обробили вже свій перший мільйон гектарів. Все це сталося завдяки українському фермеру, якому справді є, що показати з погляду підходу до агробізнесу», – каже він.
За словами Валерія Яковенка, дрони є частиною екосистеми робототехніки, що дозволяє оптимізувати різні процеси у багатьох бізнесах. Однак найбільша економічна ефективність використання безпілотників фіксується саме у сільському господарстві.
«Нещодавно ми з колегами проводили калькуляцію, яка показала, що кожні інвестовані в роботизацію агровиробництва $10-12 повертаються у розмірі $66,8 цього ж сезону», – розповідає фахівець.
Валерій Яковенко наголосив на тому, що в Україні створено всі умови для роботизації агровиробництва. Це стосується і правового поля.
«Фактично в Україні зараз найбільш лояльно ставляться до дронів. Нам можна літати, швидко отримуючи дозвіл та використовуючи дуже важке обладнання. Навіть за умов війни. уряд добре розуміє, наскільки важливим є напрям роботизації для сільського господарства. Отже, держава готова інвестувати в нові цифрові технології навіть у такий складний час. Адже є чітке розуміння, що агродрони працюють з метою продовольчої безпеки світу. В Україні є Повітряний кодекс. І існує безліч правок щодо нього, що полегшують представникам сільського господарства процес роботи з безпілотниками. Йдеться про скорочення процедури резервування повітряного простору, розширення переліку типів операцій та польотів, що не потребують отримання спеціальних дозволів, спрощення системи обліку спеціальностей операторів дронів тощо. У нашій країні це формується відкрито через цифрові інструменти. До речі, багато європейських країн беруть приклад з України у розв’язанні питання регулювання повітряного простору», – зазначає співзасновник та керуючий партнер Drone UA.
Читайте також: Від моніторингу до управління: які завдання вирішують агродрони у садівництві
Як зазначив Валерій Яковенко, одним із позитивних моментів запровадження безпілотників є зниження негативного впливу на навколишнє середовище у процесі обробки полів чи садів агрохімією.
«В Україні є законопроєкт щодо захисту рослин, який вперше був прописаний з урахуванням технології дронів. Якщо по всьому світу намагаються об’єднати дрони із сільськогосподарською авіацією, то в Україні їх виділяють як окрему структуру. На думку Міністерства екології України, безпілотники – це авіація. І внесення пестицидів за допомогою дронів ближче до ручної праці. Адже дрони органічніші, ніж авіація, вони точно вносять СЗР, змушуючи препарати буквально «прилипати» до рослин. Тому знесення порівняно з іншою технікою набагато менше. Відповідно, дуже важливо наголошувати на екологічності агродронів і закладати це у законодавчі практики», – каже він.
Переглянути повний виступ Валерія Яковенка можна в цьому відео:
