В Азербайджані сприятливі для вирощування граната умови, тому в країні їх можуть вирощувати в достатній кількості й для внутрішнього ринку, і на експорт. Але цього року вартість гранатів покупців не радує, починаючи в середньому від 1,5 за кілограм. У деяких торгових точках ціна сягає 5-6, а то й 8 манатів за кілограм. У чому причина таких цін?
Голова центру досліджень сталого розвитку Наріман Агаєв заявив “Зеркало.az“, що цього року врожайність гранатів різко знизилася – виною тому дощова погода. Клімат змінюється і не завжди у сприятливий для сільського господарства бік. Дефіцит призводить до зростання вартості. За його словами, є й такий момент як мікромонополія, і якщо фруктів буде дуже багато, то й ціна на них впаде, що не всім вигідно.
“Потрібно збільшити площі під гранатові сади та їхню врожайність, а для цього потрібні комплексні заходи, зокрема закупівля хороших добрив. Якщо пустити все на самоплив, ця галузь не буде нормально розвиватися. Гранати стануть менш доступні внутрішнім споживачам, і ми втратимо можливість їх експортувати. Хоч би як ми шукали інші ринки збуту – російський залишиться основним і в жодному разі не можна його втрачати. Наприклад, у деяких країнах, скажімо, в Японії, інші смакові вподобання і там мають попит інші фрукти. У Європі є свої гранати в південній частині. Якщо нам нічого буде експортувати або в малих кількостях, наше місце в росії швидко займуть інші країни, зокрема Єгипет. У нас росте понад 60 сортів граната і смакові якості плодів високі, тож нам є що запропонувати, головне, правильний підхід”, – наголосив він.
Читайте також: Сільськогосподарський перепис проведуть в Азербайджані 2025 року
За його словами, не треба забувати й про глибоку переробку. І це стосується не лише плодів, з яких виготовляють, наприклад, різноманітні соуси та вино. З граната можна отримувати безліч продукції, зокрема природну фарбу зі шкірки, раніше саме нею часто фарбували нитки для килимів. Агаєв вважає, що можна було б виготовляти такий екологічний барвник у промисловому масштабі.
Економіст Асиман Гулієв зі свого боку зазначив, що на світовому гранатовому ринку є великі виробники, як-от Туніс, Марокко, Ізраїль, які щороку виробляють і експортують близько 30 тис. тонн граната. Гранат ще вирощують у Грузії, росії, країнах Центральної Азії. Також ПАР, Аргентина, Австралія, Перу виробляють гранати. В Азербайджані теж із кожним роком гранатівництво набирає обертів і здебільшого воно розвинене в Центральній Аранській економічній зоні.
“Один із найурожайніших – Кюрдамірський район, де на 400 га було посаджено 200 тис. гранатових дерев. Велика кількість граната вирощується також у Гейчаї, де на початку листопада після чотирирічної перерви, пов’язаної з пандемією коронавірусу, відбувся яскравий фестиваль, присвячений цьому плоду. Збір граната на сьогодні триває, тому невідомі точні цифри за цей рік. Його вирощування дуже вигідне, адже ці плоди успішно експортують. За даними Державного митного комітету, у січні-квітні 2023 року Азербайджан експортував 6208 тонн гранату на суму майже $9 млн. Це в 4 рази більше за кількісним відношенням та більше ніж у 3 рази за вартісним вираженням, порівняно з аналогічним періодом минулого року. Дохід від експорту граната за 2022 рік збільшився на 8% порівняно з 2021 роком. Минулого року було експортовано 24 тис. тонн граната. Минулого року 85% експорту цієї культури припало на частку рф….”, – поділився А.Гулієв.
За його словами, багато азербайджанських фермерів, які займаються вирощуванням гранатів, організували свою роботу на високому рівні. Їм вдається не тільки зібрати великий урожай, а й зберегти продукт, щоб зберегти його в міжсезоння, що призвело до різкого збільшення експорту цієї культури.
“…Держава субсидує виробництво гранатів. З 1 вересня 2022 року до 31 травня 2023 року видавалися посадкові субсидії в розмірі 3000 манат на кожен гектар інтенсивних гранатів садів. Це теж дало поштовх у розвитку цих господарств. Посадка одного 1 га гранатових плантацій обходиться в середньому від 4 до 7 тис. манат. З кожної нової плантації можна отримати 170-180 тонн готової продукції. Рентабельність у цьому випадку становить понад 50%. Але в цій сфері є і проблеми, які потрібно вирішувати. Треба створити правильне середовище для їх вирощування. Річ у тім, що гранатові саджанці люблять певний клімат – сонце, не особливо вибагливі до води, але вони погано переносять вітряну погоду і дощі. І цей фактор треба враховувати”, – підкреслив економіст.
