Минулого року виноробні підприємства закупили, за оцінками виноградарських організацій Молдови, близько 5-7 тис. тонн столового винограду, за досить високою ціною – близько 5 леїв/кг ($0,27/кг) та більше. Це була продукція, яка або за параметрами якості не відповідала вимогам зовнішніх і внутрішнього свіжого ринку, або з якихось причин не була вчасно експортована. І в тому, і в іншому випадку поставки столового винограду на переробку парадоксально стали фактором підтримки цін на свіжу продукцію в критичні моменти сезону. У новому сезоні такої можливості у виноградарів, на думку операторів плодового ринку, швидше за все, не буде.
Як мінімум, цьому не сприяє та обставина, що, як зазначають керівники виноробних підприємств, столовий виноград скуповувався для випуску вин, що реалізуються білоруською та меншою мірою на російських ринках. Нинішнього року зі зрозумілих причин обсяги реалізації такої продукції різко скоротилися, її товарні залишки великі. А отже, перспектива закуповувати у великій кількості некондиційний столовий виноград «Молдова» для виробництва, умовно, «Кагора» у 2022 році поки що виглядає дуже сумнівною.
Читайте також: Фермерам Молдови порекомендували боротися зі східною плодожеркою
У зв’язку з цим сумнівними виглядають також плани деяких виноградарів скоротити виробничі витрати – на якісний захист, збирання, сортування та упаковку винограду, а натомість швидко продати врожай на винзаводи – причепами-«човнами».
Теоретично більш привабливою альтернативою могла б стати переробка винограду на муст чи сік (тим більше, що Єврокомісія пропонує вдвічі збільшити безмитні квоти на постачання виноградного соку з Молдови). Проблема в тому, що в країні втрачено традицію випуску цього продукту та відповідну промислову інфраструктуру.