Спочатку казка! “Давним-давно жили-були добрий чоловік із дружиною, найбільше на світі їм хотілося мати дитинку, і ось одного разу жінка повідомила чоловікові, що у них буде малюк. Будинок сім’ї стояв біля високої стіни, що оточувала прекрасний сад злої чаклунки. Жінка іноді милувалася прекрасними квітами й чарівними травами, які вирощувала відьма. І так їй захотілося скуштувати травички рапунцель, що чоловік наважився на крадіжку й заліз у сад чаклунки. Однак він попався, і в розплату за вкрадений рапунцель пообіцяв відьмі віддати свою майбутню дитину. Народилася дівчинка, яку нарекли Рапунцель і віддали відьмі”.
Що сталося з дівчинкою далі, всі охочі можуть прочитати в однойменній казці братів Грімм або подивитися однойменний мультфільм студії Дісней за мотивами цієї казки.
Незвичайний салат, який ріс у саду відьми з казки про принцесу Рапунцель, зараз став дуже популярним у різних країнах світу. Виходить, що і за часів Братів Грімм ця рослина була доволі популярною і росла повсюдно, і коріння її сягає глибоко в народні казки та легенди.
З огляду на величезну кількість вітамінів і корисних речовин, які містяться в цій незвичайній рослині, а також інтерес прихильників здорового способу життя до цього салату, EastFruit ділиться з вами цікавими фактами про цей нішевий корисний продукт.
Рапунцель – німецька назва польового салату. Насправді це старовинна народна назва не однієї, а трьох різних рослин, коріння і листя яких їстівні!
Цікаво також, що саме слово “рапунцель” утворено від латинського слова rapa, що означає “ріпа, ріпка”. Тож, наприклад, ботанік Леонард Фукс вважав, що рапунцель то ріпа! Він вказував, що корінь рапунцель, заправлений винним оцтом і сіллю, стимулює апетит.
У світі розрізняють 3 основних різних види рапунцель!
Під назвою рослини “рапунцель” у різних країнах мають на увазі різні рослини.
Так, перша рослина, яку розгляне EastFruit, – це дзвіночок рапунцель (дзвіночок ріпчастий).
Його наукова назва – Campanula rapunculus із сімейства Дзвіночкові (Campanulaceae). Рід Campanula включає понад 500 видів так званих “дзвіночків”. Багато, якщо не більшість, цих видів мають їстівні квіти, листя та коріння. Основна відмінність цього дзвіночка від інших видів – товстий м’ясистий веретеноподібний корінь, при пошкодженні якого виділяється молочний сік. Цей вид родом із Південно-Західної Азії, Центральної Європи та Північної Африки.
Його коріння вживають як редис, листя – як салат, молоді квітконоси – як шпинат. У Швейцарії та Німеччині рапунцель-дзвіночок і зараз є необхідним інгредієнтом кулінарних страв.
Пам’ятаєте загадку “дівиця в темниці, коса на вулиці”? Зазвичай її відносять до моркви, але так само підходять і петрушка, і пастернак, і… так-так, Рапунцель із казки. Це її коса з вікна вежі сягала землі.
В історії рапунцеля-дзвіночка багато цікавих фактів! Так, перший церковний дзвін, що скликає християн на службу, з’явився в Італії 1500 року. Він був відлитий за формою дзвіночка. Ця думка спала на думку одному з єпископів під час прогулянки. Насолоджуючись природою і чудовими квітами-дзвіночками, він нахилився до них, раптом подув вітерець, і єпископу почувся тихий дзвін. Повернувшись із прогулянки, він наказав відлити з міді дзвін, подібний до дивовижної квітки, і зміцнити його на вершині собору. Цілком можливо, що прототипом церковного дзвону був саме дзвіночок рапунцель.
Як виростити рапунцель-дзвіночок
Це дворічна рослина, що утворює в перший рік розетку листя і м’ясистий ріповидний корінь. У дикому вигляді вона зустрічається практично по всій Європі, не піднімаючись на висоту понад 1000 м над рівнем моря, на сухих луках, узбіччях, узліссях лісу і навіть як декоративна рослина в садах.
Рапунцель у період цвітіння досягає висоти 40-70 см, а в перший рік життя він утворює тільки розетку, висота якої не перевищує 20 см. Листя розетки подовжено-округлі, але в міру просування вгору по квітконосу стають ланцетними. Квітки розташовуються на розгалуженому квітконосі. Зовні це досить типові для представників роду класичні дзвіночки синього кольору, хоча іноді в садах зустрічаються форми з білим забарвленням. Цвіте, залежно від місця зростання, з червня по серпень. Насіння дрібне, коричневе.
Рапунцель – невибаглива рослина, але любить сонце і пухкий ґрунт. Коричневе насіння сіють або ранньою весною, або в червні на розсаду, щоб у серпні пересадити на постійне місце, або під зиму. Насіння дуже дрібне, тому його перед посівом змішують із піском (1:1), щоб рівномірно розподілити його в ґрунті. Потім трохи присипають землею і поливають. Якщо прикрити посів агрополотном, волога збережеться довше. Матеріал знімають, як тільки з’являться сходи. Відстань між квітами – 20-25 см. До речі, рапунцель розмножується не тільки насінням, а й діленням куща. Через 1,5-2 місяці можна збирати листя для салату, коріння при весняному посіві буде готове у вересні-жовтні, а при літньому – тільки наступного року. Його зберігають у прохолодному місці в піску, як моркву. У регіонах, де ґрунт майже не промерзає, коріння можна замульчувати торфом і періодично викопувати взимку. Кілька штук можна залишити зимувати на насіння. Але їх треба ретельно прикрити! Коробочки з насінням збирають у міру дозрівання, підсушують, розклавши на папері, очищають і зберігають у паперових пакетах. Воно зберігає схожість до 5 років.
Чим корисний рапунцель-дзвіночок?
Крім харчової цінності дзвіночок рапунцель є цілющим: настоянка рослини цілюще впливає на шкіру обличчя, омолоджуючи її та надаючи блиску. Ботанік Леонард Фукс вказував, що корінь, заправлений винним оцтом і сіллю, стимулює апетит і діє сечогінно. Крім того, він вказував, що зовнішньо в суміші з розмеленим до порошку насінням люпину, пшеничним борошном і розмеленим насінням куколю (куколь посівний – шкідливий бур’ян) очищає обличчя і тіло. Найімовірніше, мається на увазі використання рослини в разі шкірних захворювань. Англійський фітотерапевт Джон Герард рекомендував відвар коріння для полоскань у разі захворювань горла і мигдалин.
Друга рослина, іменована також “рапунцель” – це ослинник дворічний їстівний (енотера, примула вечірня). Він належить до сімейства Кипрійні, його батьківщина – Північна Америка. У країнах Східної Європи його також називають нічною фіалкою, свічником, салатним коренем, нічною свічкою.
До Європи цю рослину завезли на початку XVII століття. Згодом, завдяки невибагливості, вона стала дикоросом і поширилася по всій Європі. Ослинник дворічний зараз також культивують як овоч.
У рослині міститься інулін – він корисний для діабетиків, а також гама-лінолева кислота, тому цей рапунцель широко використовують у фармакології.
Третій рапунцель – наймодніший і найпоширеніший наразі серед прихильників здорового й легкого харчування – це валеріанела колоскова, валеріанела саранчева (Valerianella locusta), валеріанела городня. Це однорічна рослина з коротким вегетаційним періодом, тому її можна сіяти в різні терміни. Погано переносить високі температури – у регіонах зі спекотним літом краще вирощувати як весняний овоч.
“Цей вид рапунцель називають також – польовий або корн-салат, який легко знайти на полицях супермаркетів усього світу. І це справжній суперфуд!
Рослина належить до родини Валеріанові.
Виростає в Європі, помірних областях Азії, в Північній Африці.
У цієї рослини багато назв. В англійській мові її називають lamb`s lettuce (ягнячий салат), оскільки перший урожай збігається з окотом овець. Іншу його назву corn salad можна перекласти як зерновий салат, оскільки в Центральній Європі ця рослина нерідко є бур’яном у посівах зернових. Ця ж причина пояснює ще одну німецьку назву Feldsalat (польовий салат). Французькою його називають mâche звідси і його українська назва маш-салат. Спочатку сільські жителі збирали рапунцель як дикорос уже з самої ранньої весни, але за часів Людовика IV його ввели в культуру і почали вирощувати в садах спочатку у Франції, потім і в інших країнах Європи. Нині його широко вирощують у Франції, Німеччині, Італії та низці інших країн. В одній тільки Франції врожай рапунцеля 2022 року сягнув 49,5 тис. т, причому його виробництво збільшується з кожним роком
Його зараз культивують в усьому світі, активно вживають в ЄС і США як інгредієнт свіжих салатів, а також маринують як закуску і додають у супи. Наприклад, в Італії вартість 100 грам салату-рапунцель варіюється від 1 євро до 1 євро 45 центів.
А в Україні вартість цього салату близько 2 євро 50 центів за 100 грамів!
“Рапунцель-валеріанелла – це один із найпоживніших сортів салату. Він дуже багатий на вітамін С. Порція приблизно в 100 грам покриває 64% наших потреб. Вітамін С, як відомо, є потужним антиоксидантом, але він також допомагає організму виробляти колаген, білок, який зберігає шкіру гладенькою, а кістки, зуби й артерії – здоровими. Крім того, вживання вітаміну С – один із найпоширеніших і найочевидніших способів запобігання застуді. Але С – не єдиний вітамін, що міститься в рапунцелі. Вітаміну А зазвичай багато в помаранчевих овочах, таких як морква й абрикоси. Але мало хто знає, що існує також безліч зеленолистих овочів, багатих на цю цінну поживну речовину для зору і здоров’я очей, і рапунцель – один із них. Зазвичай як джерело вітамінів групи В вказують банани, перець і зародки пшениці. Валеріанелла перебуває в одному ряду з ними, але ніколи не згадується, оскільки менш відома. Насправді в ній багато вітаміну В6, у порції в 100 г міститься 14% середньодобової норми”, – зазначає Катерина Звєрєва, директор з розвитку Української плодоовочевої асоціації, керівник сайту Міжнародної інформаційно-аналітичної платформи EastFruit.
Вітамін B6 виконує різні функції в організмі, особливо в галузі когнітивного розвитку та імунного захисту. У рапунцелі міститься майже стільки ж заліза, скільки в шпинаті! Це також невичерпне джерело калію і міді. Обидва ці елементи відомі як захисники серця. Калій допомагає регулювати кров’яний тиск, а мідь допомагає контролювати рівень холестерину. Салат також ідеальний у стравах у супроводі помідорів чері, авокадо й огірків, з вареними яйцями та холодними салатами з бобових, з гранатом, вареною спаржею, з маслом, сіллю і перцем.
Вирощування рапунцеля
Цю рослину вирощують, головним чином, у відкритому ґрунті, хоча вона цікава і для раннього виробництва в неопалюваних плівкових теплицях і навіть у вертикальних фермах. У країнах Центральної Європи її найчастіше вирощують з жовтня по березень, оскільки спека і довгий світловий день стимулюють цвітіння, проте у Франції її вирощують і влітку. Насіння рапунцеля розмножують насінницькі фірми, і воно є в продажу (у всякому разі, в інтернет-магазинах).
Рапунцель вирощують прямим посівом у ґрунт рано навесні (наприклад, наприкінці лютого, у теплиці можна й раніше), у Німеччині його нерідко висівають під зиму. Насіння висівають рядами з міжряддями 10-15 см, відстань у ряду 3-4 см, глибина посіву 0,5-1,0 см. Хоча насіння починає проростати вже за температури 5оС, оптимальна температура для проростання насіння 15-20оС, але вже за 21оС воно впадає в період спокою і не сходить. Цікаво, що для цієї рослини не потрібно багато світла, вона обходиться низькою освітленістю і коротким світловим днем. Від посіву до появи сходів проходить 10-14 днів залежно від температури. Після появи сходів швидкість росту рапунцеля залежить від температури. При +10С він виростає за 6-7 тижнів, при +16-20С за 4 тижні. Основна проблема при вирощуванні рапунцеля – це бур’яни. У плівкових теплицях з ними борються пропарюванням поверхні ґрунту перед посівом, у відкритому ґрунті застосовують досходові гербіциди. У промислових умовах рапунцель, як і шпинат, прибирають спеціальними косарками.
Незрозуміло чому, рапунцель поки що не вирощують у вертикальних фермах
На думку Маріте Гайліте, експерта асоціації овочівників Latvijas dārznieks, ця рослина дуже підходить для такого способу вирощування, вона низька, компактна, що дає змогу збільшити кількість ярусів. Крім того, вона не вимагає високої температури й для її вирощування достатньо тривалості світлового дня 13-15 год. (Як відомо, головна проблема вертикальних ферм – це високі енерговитрати.) У країнах, де рапунцель поки що мало відомий, її вирощування у вертикальних фермах може бути цікавим у невеликих кафе та ресторанах, але в таких країнах, як Франція, Англія, Німеччина та Італія, вона перспективна й у великомасштабних вертикальних фермах.
