У Таджикистані близько 62 тис. га сільгоспземель зазнали нашестя сарани. За спостереженням фахівців Мінсільгоспу, навала сарани зареєстрована на пасовищах Канібадама, Пянджа, Дусті та інших районів Хатлонської та Согдійської областей.
Наразі на понад 47 тис. га земель уже проведено хімічну обробку, передає Asia-Plus.
Експерти говорять про три основні види саранових шкідників, які заполонили поля країни – це італійський прус (CIT), марокканська сарана (DMA) і азійська перелітна сарана (LMI).
Ці шкідники становлять серйозну небезпеку врожаю, оскільки з’їдають майже всі наземні частини рослин.
За повідомленням ДУ “Експедиція по боротьбі з сараною”, для знищення цих шкідливих комах мобілізовано 34 трактори-розпилювачі, 645 ручних обприскувачів, 6 автомобілів-обприскувачів і 840 осіб, як робочу силу.
Співробітники державних установ “Експедиція боротьби проти сарани” і “Захист рослин і сільськогосподарська хімізація” наразі проводять по всій республіці роботу спільно з місцевою владою щодо боротьби проти сарани.
Під час зустрічей і тренінгів демонструють використання сучасних обприскувачів, приклади правильного використання спеціального одягу, норми застосування отрутохімікатів, спостереження та обробку територій поширення сарани.
Читайте також: Сучасні методи боротьби з сараною представила ФАО аграріям Узбекистану
Сарана легко переміщується на території сусідніх держав, тому особливого значення набуває спільна боротьба країн регіону проти шкідників.
У другій декаді квітня нинішнього року Таджикистан і Узбекистан провели транскордонне обстеження 70 тис. га землі щодо боротьби з сараною.
Організатором заходу стала ФАО, продовольча і сільськогосподарська організація ООН.
У реалізації проєкту “Поліпшення боротьби з сараною в ЦА” взяли участь 6 співробітників таджицької експедиції та 5 працівників Агентства з карантину та захисту рослин Узбекистану.
“Під час обстежень кордону ми розглянули ситуацію зі шкідником і методи боротьби з ним”, – прокоментували зустріч представники таджицької групи.
У результаті таджицько-узбецька експедиція уклала договір, який передбачає посилення боротьби з цим шкідником і моніторинг ситуації.
Крім того, сторони зобов’язалися вести постійний обмін інформацією про поширення комахи в досліджуваних прикордонних районах.
