Сьогодні, 27 вересня 2022 року, стартував Першій вебінар із серії #EastFruitHortiTech «Безпілотні технології в садівництві та овочівництві: можливості використання у Східній Європі та Центральній Азії»!
Понад 120 учасників – виробників фруктів, овочів та горіхів, агрономів з різних країн Східної Європи та Центральної Азії зареєструвалися на цю онлайн-подію, яку організувала Міжнародна інформаційно-аналітична платформа EastFruit за підтримки Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО та Європейського банку реконструкції та розвитку і у співробітництві з Sapienza Media).
«Під час вебінару фахівці обговорюють типи хорті-дронів і можливості використання дронів для моніторингу стану рослин та точкового внесення добрив та ЗЗР у полі та саду, а також наскільки легко управляти дроном і за яких умов підприємство може розглядати придбання власного парку дронів, а коли потрібні послуги з обслуговування підприємств дронами.
Це перший вебінар з серії #EastFruitHortiTech. Онлайн-події з діджиталізації агробізнесу, розвитку роботікс та безпілотних рішень стануть першим кроком на шляху створення міжнародних регіональних платформ для обміну досвідом впровадження сучасних технологій та прискорення їхньої адаптації у плодоовочевому бізнесі країн Східної Європи та Центральної Азії», – зазначає модератор вебінару Катерина Звєрєва, міжнародний консультант ФАО ООН, керівник інформаційно-аналітичної платформи EastFruit.
Які бувають типи дронів? Які є можливості їх використання? Наскільки легко управляти дроном та чи є нюанси застосування у різних умовах? Які є переваги та недоліки? Усі ці питання будуть порушені під час виступів експертів:
«Узбекистан, Таджикистан, Грузія, Молдова, Вірменія, Казахстан вирощують дуже багато фруктів та овочів, але в цих країнах є великі проблеми з якістю плодоовочевої продукції та з продуктивністю сучасних плантацій.
Розв’язання цих проблем може забезпечити використання агродронів! Однак дрони в цих країнах не використовуються ВЗАГАЛІ!
Команда EastFruit пустить за вітром ваш скепсис щодо використання агродрона у плодоовочевому бізнесі.
Ми вивчили світовий досвід та ми вивчили досвід наших країн. Лідером з використання агродронів, як і в багатьох інших сегментах плодоовочевого бізнесу у регіоні, є Україна.
Ми переконаємо вас, що це найдешевший, найшвидший і якісніший спосіб ідентифікації та усунення проблем у саду», – впевнений Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО)
«Дрони вже використовуються у всьому світі для спостереження за сільгоспкультурами, такими як зернові, бобові, ріпак, соняшник, а також за садами та виноградниками, щоб збирати інформацію про стан плантацій та аналізувати їх. Всі ці дані дозволяють фермерам швидко оцінити ситуацію на полі, щоб застосувати відповідні обробки та зменшити шкоду, заподіяну хворобами чи шкідниками. Ми хочемо зробити справжню революцію в галузі сільського господарства в найближчі роки за допомогою спеціалізованих дронів», – розповідає Віктор Арпінтін, компанія AGRODRONE SERVICII (Молдова)
«Дрони можуть набагато швидше, частіше і точніше відстежувати стан агрокультур та надавати комплексні дані за низькою ціною. Так, наприклад, визначення стану рослинності та стану культур здійснюється за допомогою мультиспектральних камер дронів. Вони об’єднують дані з кількох окремих датчиків, щоб можна було швидко проаналізувати еволюцію рослин, наявність бур’янів і комах, нестачу води тощо. Більш того, програми аналізу захоплених зображень можуть створювати карти, що включають індекси здоров’я рослин», – додає Віктор Арпінтін.
«Треба розуміти, що підготовка дрона до роботи та логістика виїзду в поле триває лічені години й коштує вдесятеро менше, ніж для наземної техніки. А ще, що надзвичайно важливо, дрону не потрібно чекати, доки «підсохне» ґрунт на полі, фермер має можливість внести добриво, коли хоче. Безперечною перевагою дрона також є його первісна вартість – $22-24 тис. у повній комплектації. Це значно знижує собівартість виконання робіт на одиницю площі у порівнянні з традиційними засобами. Втім основний потенціал дрона закладено у внесенні ЗЗР та мікродобрив.
Для виконання дроном завдання не важливі ні висота, ні погодні умови, ні рівень вегетації рослини. За швидкістю внесення ЗЗР та мікродобрив дрон вже здатний ефективно конкурувати з наземною технікою за оптимальних умов 15-18 га/год при собівартості (амортизація обладнання та експлуатація батарей) 110-120 грн/га. В окремих випадках собівартість використання дрона в 30! раз дешевше за «традиційні» способи. Дрони ефективні як у плодоовочівництві, так і при вирощуванні зернових чи інших культур», – впевнений Ігор Чайковський, засновник ТОВ «Роботизовані агросистеми» (Україна).
«Вся екосистема дронів – це частина екосистеми робототехніки, і коли ми говоримо про сучасні дрони, ми розуміємо, що це пристрої, які можуть виконувати свою місію автоматично, автономно та іноді приймати рішення навіть під час польотів. Тобто елементи робототехніки, елементи автоматизації, елементи економії робочого ресурсу – вони є в дронах, і дрони – це і є роботи», – Валерій Яковенко, співзасновник та керуючий партнер Drone UA (Україна) звертає увагу на те, що в Україні регулювання діяльності дронів відбувається на рівні кількох законодавчих актів.
«Слід зазначити, що в Україні найбільш лояльне законодавче та правове поля у технологіях використання дронів, і це, напевно, одна з причин, з якої Україна знаходиться попереду у використанні та інтеграції таких технологій», – додає Валерій Яковенко.
“Сучасне програмне забезпечення допомагає оптимізувати роботу фермера на місцевості. Тому тепер аграрії мають можливість витрачати менше часу на збирання статистичної інформації щодо певних проблем (бур’яни, вплив хвороб тощо), а також обирати ефективніший метод для своєчасного запобігання хворобам. Це все стає можливим завдяки картуванню. До того ж сучасне програмне забезпечення призначене для поєднання процесів отримання інформації з поля та реагування на виявлені проблеми. Це допомагає у разі потреби оперативно відреагувати на знайдену проблему, вплинути на зону неоднорідності, дати не просто якусь практичну рекомендацію чи пораду, а ухвалити рішення щодо подальших кроків у роботі», – зазначає Тетяна Кондратенко, керівник картографічного відділу, спеціаліст з впровадження безпілотних технологій, Drone UA (Україна)
«Наразі в Україні, як і у Східній Європі та Центральній Азії, готових фахівців-пілотів, особливо для агродронів, замало. Втім, інтерес до напрямку зростає та збільшується кількість фахівців. Наприклад, в Україні вже створюються школи пілотів агродронів. Ми в Dron Agronom теж створили таку школу і готуємо фахівців досить швидко (мінімальний курс триває 5 днів). У зв’язку з війною інтерес до дронів зріс, відповідно, готується дедалі більше пілотів. З одного боку, це професія нова та недостатньо поширена, а з іншого — існує запит і кількість фахівців досить швидко зростає», — розповідає Ярослав Федоришин, засновник компанії Dron Agronom (Україна).
