Ось уже другий рік поспіль чорнослив стає справжнім хітом в експорті Узбекистану в плодоовочевому сегменті. У 2022 році обсяг відвантажень цієї продукції на зовнішні ринки збільшився більш ніж удвічі порівняно з попереднім роком, і Узбекистан увійшов до трійки найбільших експортерів чорносливу в світі. Нинішнього року узбецькі експортери чорносливу розвинули торішній успіх, і за 9 місяців поточного року на зовнішні ринки було відвантажено рекордний обсяг цієї продукції. Причому нарощування експорту узбецького чорносливу відбувається завдяки істотній диверсифікації та активній експансії на китайському ринку, відзначають аналітики EastFruit.
У 2022 році спадний тренд переломлено, а в нинішньому – рекордний обсяг
Після 2018 року протягом трьох наступних років обсяги експорту узбецького чорносливу знижувалися з року в рік. Але торік низхідну тенденцію було переламано, Узбекистан експортував 22,2 тис. тонн чорносливу, що в 2,3 раза більше, ніж 2021 року.
Інфографіка подається мовою оригіналу
У нинішньому році, вже за підсумками 9 місяців Узбекистан оновив рекордний показник 2018 року. За попередніми даними торгової статистики, з початку січня по кінець вересня поточного року на зовнішні ринки було відвантажено 26,4 тис. тонн чорносливу на загальну суму $31,9 млн, що в натуральному вираженні на 7,3% більше, ніж за весь 2018 рік. За попередніми оцінками аналітиків EastFruit, за підсумками 2023 року обсяг експорту цієї продукції в натуральному вираженні становитиме близько 35 тис. тонн, що, своєю чергою, означає нарощування поставок цієї продукції на зовнішні ринки високими темпами другий рік поспіль.
Повернення до трійки світових лідерів
Лідерами на світовому ринку чорносливу є Чилі та США, які посідають перші два рядки рейтингу найбільших експортерів цієї продукції. Третє місце в цьому рейтингу за останні п’ять років поперемінно посідали Узбекистан, Франція та Аргентина.
У 2017-2018 роках Узбекистан увійшов до трійки світових лідерів з експорту цього продукту. Однак, протягом наступних трьох років випав з цієї трійки через зниження обсягів експорту, при цьому, залишаючись у списку Топ-10 найбільших експортерів.
У результаті різкого нарощування обсягу експорту, 2022 року Узбекистан знову опинився в трійці лідерів з експорту чорносливу в світі. Уже сьогодні можна з упевненістю говорити про те, що за підсумками нинішнього року Узбекистан збереже свої позиції в цій трійці. Ба більше, залежно від показника експорту США, поточного року Узбекистан також претендує на друге місце в рейтингу найбільших експортерів чорносливу у світі.
Диверсифікація експорту узбецького чорносливу та експансія на китайському ринку
Причини істотного зниження обсягів експорту узбецького чорносливу в 2019-2021 рр. і різкого зростання поставок минулого і нинішнього року частково криються в змінах обсягів імпорту в країнах – основних імпортерах цієї продукції.
Примітки: * включно з даними щодо спеціальних адміністративних районів Гонконг, Макао і Китайський Тайбей; **за даними основних постачальників чорносливу на російський ринок, зважаючи на відсутність офіційних даних щодо імпорту за 2022 рік на російський ринок
У контексті аналізу динаміки експорту узбецького чорносливу в 2018-2022 рр., з цієї таблиці нас цікавлять три країни – Казахстан, росія і Китай, вірніше, зміни обсягів імпорту в ці країни.
Як видно з діаграми, після рекордних показників у 2018 році, росія все менше і менше імпортує чорнослив. Що стосується Казахстану, після рекордних обсягів імпорту в 2017 і 2018 роках, імпорт різко знизився вже 2019 року і відтоді коливається в інтервалі 2,3 – 3,1 тис. тонн на рік. Обидві ці країни є традиційними ринками збуту узбецької плодоовочевої продукції.
Китай, бувши нетрадиційним ринком в експорті плодоовочевої продукції з Узбекистану, навпаки, у 2015-2021 рр. поступово нарощував імпорт чорносливу і торік удвічі збільшив обсяг імпорту цієї продукції, порівняно з попереднім роком. За оцінками аналітиків EastFruit, нинішнього року Китай продовжує нарощувати імпорт чорносливу. Одночасно Китай також є експортером цієї продукції й основним напрямком експорту є Японія, на частку якої припадає близько 80% загального обсягу експорту. З 2017 по 2022 рік експорт чорносливу з Китаю до Японії зріс з 420 тонн до 2 тис. тонн, тобто майже в 5 разів.
Повертаючись до географії експорту узбецького чорносливу, у 2017-2020 рр. кількість країн-імпортерів з річним обсягом поставки понад 100 тонн не перевищувала семи. Пікові обсяги експорту в 2017-2018 роках були пов’язані з рекордними поставками до Казахстану і росії, сумарна частка цих країн становила 80% -90% у загальному обсязі експорту. Хоча у 2019-2020 роках частка цих країн значно зменшилася, але залишалася доволі солідною, на рівні 32%-34%.
Починаючи з 2021 року, географія експорту узбецького чорносливу почала розширюватися, кількість країн-імпортерів з річним обсягом поставки понад 100 тонн збільшилася до 12, а сумарна частка Казахстану і росії знизилася до 24%. Цей рік можна назвати поворотним моментом, число країн-імпортерів поповнилося одним з найбільших у світі імпортерів чорносливу з динамічно зростаючим ринком цієї продукції – вперше в Китай було поставлено 280 тонн узбецького чорносливу.
Наступного, 2022 року, експорт чорносливу з Узбекистану став ще більш диверсифікованим – кількість країн-імпортерів з річним обсягом поставки понад 100 тонн збільшилася до 18. Ба більше, на ринок Китаю було поставлено 7,4 тис. тонн цієї продукції, що становило близько третини загального обсягу експорту узбецького чорносливу. У 2022 році Узбекистан став другим найбільшим постачальником чорносливу на китайському ринку після Чилі. Частка Узбекистану в загальному обсязі імпорту чорносливу в Китай склала 31%.
Крім того, торік узбецький чорнослив було поставлено до Бельгії в обсязі 1,2 тис. тонн, Алжиру в обсязі 665 тонн і Мексики – 110 тонн, куди раніше Узбекистан не експортував цю продукцію. Також зросли обсяги поставок до Латвії, Литви, Болгарії та Монголії. При цьому, зріс обсяг поставок і на російський ринок до 5,1 тис. тонн.
Нинішнього року узбецькі експортери продовжили експансію на китайському ринку. За попередніми даними торгової статистики, за січень-вересень 2023 року Узбекистан експортував до Китаю 16 тис. тонн чорносливу, що склало 61% від загального обсягу експорту цієї продукції в цьому періоді. Інша частина експорту розподілилася за такими країнами-імпортерами:
- росія – 4,2 тис. тонн (16%);
- Бельгія – 792 тонни (3%);
- Туреччина – 768 тонн (3%);
- білорусь – 730 тонн (3%);
- Казахстан – 700 тонн (3%);
- Україна – 643 тонни (2%);
- Литва – 590 тонн (2%);
- Грузія – 440 тонн (2%);
- Мексика – 335 тонн (1%);
- Латвія – 300 тонн (1%)
- Монголія, Киргизстан, ОАЕ і Польща – в обсягах від 100 до 140 тонн у кожну з цих країн;
Алжир, Саудівська Аравія, Марокко, Азербайджан та Ірак – в обсягах від 40 до 80 тонн у кожну з цих країн; - Туркменістан, Болгарія, Іспанія, Таджикистан – від 16 до 22 тонн у кожну з цих країн;
- Інші країни – 20 тонн.
Наостанок експерти EastFruit зазначають, що для формування стійко зростаючої тенденції в обсягах експорту узбецького чорносливу необхідно закріпити позиції на китайському ринку, продовжити успішно розпочату диверсифікацію експорту за країнами-імпортерами й розширити присутність на тих ринках, куди вже поставляється цей продукт. Ба більше, з огляду на темпи зростання виробництва сливи в Узбекистані та місткості світового ринку чорносливу, за таких темпів нарощування експорту узбецького чорносливу, які спостерігаються торік і нинішнього року, з часом Узбекистан може претендувати на світове лідерство на ринку чорносливу.