Аномальна посуха, що охопила багато регіонів Литви, викликає занепокоєння як вчених, так і жителів цієї країни. Національна асоціація фермерів прогнозує втрату до третини врожаю, відзначають фахівці EastFruit з посиланням на Euronews.
За словами представника Гідрометеорологічної служби Литви, з квітня дощ йшов лише кілька разів, з травня – його не було зовсім. Середня кількість опадів у цьому місяці зазвичай становить 53 мм. Цього року випало опадів лише 16 мм (у деяких місцях – менше ніж 10 мм).
Найгірше справи з погодою йдуть на заході Литви, в районах найрозвиненішого землеробства і тваринництва. Там посуха спостерігається ось уже два місяці.
З 13 червня в Кретингському і Клайпедському районах Литви оголошено екстремальну ситуацію через посуху.
“Сьогодні вранці ми оголосили надзвичайну ситуацію в усьому районі (…) Ми отримали кілька повідомлень від метеорологів про те, що в Шилутському, у Клайпедському районах, у Паланзі справді посуха. Як бачите, дощу немає”, – сказав глава адміністрації Кретингського району. За його словами, також були враховані повідомлення місцевих фермерів про збитки через посуху.
Читайте також: Зміна клімату: у найближчому майбутньому Європа зіткнеться з наслідками посух
Мер Клайпедського району повідомив, що міський оперативний штаб також оголосив про екстремальну ситуацію в усьому районі з урахуванням даних метеорологів. За його словами, близько 40% врожаю і близько 60% фуражу цього року буде втрачено через посуху, тому екстремальна ситуація також стане приводом звернутися до уряду країни по допомогу для фермерів.
Голови обох районів Литви повідомили тоді, що готують звернення до уряду, в якому просять оголосити екстремальну ситуацію на всій території Литви.
Однак, пізніше стало відомо, що було ухвалено рішення поки що не оголошувати екстремальну ситуацію державного рівня через посуху в Литві. За словами глави Національного центру управління кризовими ситуаціями (НЦУКС), у 10 муніципалітетах уже оголошено екстремальну ситуацію.
Таке рішення центр ухвалив 16 червня 2023 року на спеціальній нараді, вислухавши оцінки експертів міністерств сільського господарства, фінансів, довкілля, пожежної охорони й порятунку та державного управління лісового господарства.
Глава НЦУКС пояснив, що оголошувати НС на рівні всієї країни немає сенсу, адже всіх можливих дій уже вживають. За його словами, таке рішення буде необхідним тільки в тому разі, якщо від посухи почне страждати більше секторів економіки.
Маріте Гайліте, експерт асоціації овочівників Latvijas dārznieks, у коментарі EastFruit підтвердила, що така сама ситуація спостерігається не тільки в Литві, а й у Латвії, і в Естонії.
“Зараз пройшли дрібні дощики, але поки що вони проблему не вирішують. А там, де локально випадають зливи, ситуація ще гірша, тому що пересохлий ґрунт не здатен увібрати вологу і на полі стоять калюжі. Найбільше переживають зернові господарства, у них очікується значний недобір урожаю, але й виробники ягід страждають. Мало того, що пізні заморозки до -6 значно пошкодили квітки, так через спеку та посуху ягоди швидко встигають і вже скоро сезон у відкритому ґрунті закінчиться. У тваринників теж усе складно, трава на пасовищах згоріла і косити теж нічого. Аграрні міністерства всіх трьох країн Балтії наступного тижня зустрічаються з Єврокомісією, щоб обговорити можливості допомоги сільгоспвиробникам”, – пояснила Маріте Гайліте.
Як повідомила експертка, 22 червня профільне міністерство Латвії опублікувало інформацію, що “на допомогу селянам будуть деякі послаблення вимог отримання субсидій”. Маріте Гайліте вважає, що це “крок назустріч агровиробникам”.
