З’явилася дуже неприємна новина для галузі суниці садової. Новий патоген Neopestolatiopsis spp. крокує величезними темпами Америкою, повідомляє EastFruit. За даними Європейської організації із захисту рослин (EPPO) різні види роду Neopestalotiopsis спричиняють різні захворювання суниці садової. Швидке поширення цих інфекцій пов’язують із торгівлею саджанцями суниці. Таксономія роду Neopestalotiopsis доволі складна і за останні роки неодноразово змінювалася. Різні види цього роду спричиняють плямистість листя, загибель пагонів, гниль ягід на полі та після збирання. Крім суниці садової у цього патогена чимало й інших рослин-господарів. Вперше про ураження суниці Pestalotia longisetula повідомлялося в 1970-х роках в Ізраїлі та у Флориді (США). Спочатку повідомлялося про пошкодження ягід, пізніше стало відомо, що гниль коренів і сердечка рослини призводить до повної загибелі рослин у полі. Наразі повідомляється про щонайменше чотири близькоспоріднені види інфекції:
Neopestalotiopsis clavispora, N. mesopotamica, N. rosae і новий Neopestalotiopsis sp. Поширення інфекції саме останніми роками може бути пов’язане і зі збільшенням площі під суницею, і з появою нових, більш врожайних, але й більш сприйнятливих до цієї саме інфекції (або певного штаму) сортів.
Важливо, що у 2016-2019 було ідентифіковано вид Neopestalotiopsis clavispora, як збудник гнилі коренів і сердечка суниці в таких країнах, як Китай, Республіка Корея, Уругвай, Аргентина, Іспанія та Італія. Це означає, що поява цієї інфекції в країнах проєкту EastFruit лише питання часу.
Масштаб проблеми в Північній Америці дуже великий. Деякі розплідники, що займаються вирощуванням розсади десятиліттями, збанкрутували (бо до них почали надходити сотні позовів від постраждалих фермерів) ще в минулому і позаминулому роках. Дієвим способом оминути патоген останні кілька років було придбання американськими фермерами саджанців суниці садової в канадських розплідниках, але зараз цей патоген було виявлено і там. Фермери з багатьох штатів Америки можуть опинитися без посадкового матеріалу у 2024 році. За даними фітопатолога Swarnalatha Moparthi (North Carolina State University), зі 100% зразків суниці садової, відправлених у діагностичну лабораторію університету Північної Кароліни 2024 року, близько 70% – це Неопест, як для простоти називають нову інфекцію.
Слайди з презентації фітопатолога Swarnalatha Moparthi (North Carolina State University) про нову інфекцію
Крім того, зараз у США масово знаходять Неопест і на інших культурах.
У зв’язку з різким дефіцитом саджанців суниці цього сезону в деяких розплідниках виробники все ще намагаються вирощувати розсаду з можливо заражених розеток. Рослини при цьому можуть виглядати здоровими або відносно здоровими. Виробникам, які йдуть на ризик придбання саджанців із підозрілих розсадників, тих, де відомі рослини, заражені Neopestalotiopsis, американські фахівці рекомендують відбраковувати всі рослини, що здаються нездоровими після прибуття. Так, це дорого, але знижує ризик розвитку інфекції надалі на полі.
Крім того, купуючи саджанці з розплідників регіону, де інфекцію вже виявлено, рекомендується виходити з того, що навіть чисті та візуально здорові рослини можуть нести латентну інфекцію. Тому з моменту висадки розсади в поле рекомендується інтенсивна програма обробок фунгіцидами проти Neopestalotiopsis та інших інфекцій суниці. Однак не можна забувати й про безпеку продукції.
Експерти проєкту EastFruit пропонують можливі шляхи розв’язання проблеми. По-перше, можна спробувати змінити регіони вирощування. На заражених ґрунтах завжди буде проблема збереження і розмноження патогенів, особливо їхніх вірулентних форм. Необхідно оновлювати мікрофлору ґрунту, збагачувати його корисними мікроорганізмами. Не менш важливо застосовувати фунгіциди, зокрема мікробіологічні в період вирощування розсади.
У Європі поки що не повідомляється про проблеми, спричинені новою інфекцією, хоча збудники її виявлені в Іспанії та Італії.
Отже, є три способи виростити здоровий посадковий матеріал, з них два вже застосовуються на практиці, третій у розробці. Найлегше виростити здорову розсаду з насіння. Цього року на міжнародній ягідній конференції (Soft Fruit Conference) компанія Limgroup представила свій новий гібрид суниці для вирощування з насіння Limone One F1. У принципі, вирощування суниці з насіння не так вже й сильно відрізняється від вирощування розсади капусти або салату. Просто капусту вирощують 35-60 днів, а суницю близько 90, ну і температурний режим і харчування відрізняються, буде потрібно перевалка рослин з дрібних касет у більші, але це все можна вирішити. Нині в Нідерландах, Англії та Польщі триває пілотний проєкт, у якому беруть участь кілька фірм-партнерів: селекціонери, виробники розсади, виробники самих ягід. Однак років 10 тому інша фірма ABZ Seeds уже представила на ринку свій гібрид Delizzimo F1, але він досі так і не набув широкого поширення. Поки що різноманітність гібридів для вирощування з насіння невелика, але це питання часу і, найімовірніше, такий спосіб розмноження суниці з часом витіснить традиційні методи.
Другий, найпоширеніший спосіб отримання неінфікованої ґрунтовими патогенами розсади, це вирощування її поза ґрунтом. Почали голландці, зараз це застосовують уже й у Німеччині. На спеціально підготовленому майданчику встановлюють металеві конструкції, а на них приблизно на висоті 1 м від землі розміщують пластмасові суничні касети, наповнені торф’яним, кокосовим або їхньою сумішшю субстратом із додаванням добрив пролонгованої дії. У ці касети встромляють розетки суниці, вирощені в теплицях із материнських рослин, отриманих з in-vitro. Поливається розсадний майданчик спринклерами. Посадку розеток проводять, починаючи з кінця липня, збирання готової розсади наприкінці листопада. Щодо нового патогена цей метод повністю проблему не вирішує, але все ж знижує ризик інфікування. Уже зараз зрозуміло, що патоген живе в повітрі досить тривалий період, завдяки чому здатний переміщатися з вітром на великі території. Тож підняття на висоту 0,5 – 1,5 метра ситуацію не врятують. Однак обприскування саджанців у період вирощування розсади фунгіцидами та мікробіологічними препаратами може значно знизити цей ризик.
Вирощування розсади суниці на лотках у розпліднику Kraege Beerenpflanzen (Німеччина).
Третій спосіб, це вирощування розсади міні-трей у вертикальних фермах. Нині над ним працюють у низці проєктів у Нідерландах і в Латвії (у центрі Біотехнологій Булдурського садівничого технікуму). Маточники отримують з in-vitro, розетки з них отримують у повністю закритому приміщенні, саджають у касети, розміщені в кілька ярусів. Цей метод дорожчий, але дає змогу значно прискорити вирощування розсади завдяки контрольованим умовам температури, освітленості та живлення рослин. Вирощування розсади суниці у вертикальних фермах може виявитися перспективнішим за вирощування ягід. Повністю контрольовані умови означають здорову розсаду. Щоправда, нині розсаду у вертикальних фермах вчаться вирощувати для подальшого виробництва продукції в теплицях або вертикальних фермах. Для вирощування в ґрунті така розсада може виявитися дорогуватою. Крім того, перед висадкою на поле її необхідно загартувати (акліматизувати), тобто привчити до зниженої вологості повітря та інтенсивного сонячного світла. Якщо перед висадкою її ще обробити мікробіологічними препаратами, то ризик зараження рослин у полі зводиться до мінімуму.
Експеримент у вертикальній фермі в садівничому технікумі в Булдурі (Латвія) в лабораторії Біотехнології рослин.
Але от препарати треба шукати вченим університетів, бо цілком можливо, що різняться штами збудника, і до них треба підбирати найефективніші види та штами мікроорганізмів. Якщо ж виявиться, що спори Neopestolatiopsis здатні поширюватися і з вітром, то може знадобитися додаткова обробка надземної частини рослин мікробіологічними засобами, наприклад, на основі Bacillus subtilis. Але і це потребує серйозних досліджень.
Маріте Гайліте, експерт асоціації овочівників Latvijas dārznieks.
Ольга Лялюк, експерт аграрного ринку.
