Проект з будівництва заводу із заморожування ягід, фруктів та овочів може коштувати в середньому від 5 до 10 мільйонів євро. Звичайно можна знайти способи витратити менше або більше, залежно від побажань інвестора.
Для початку ще раз треба зрозуміти, що ми говоримо про великий проект, після якого не буде шляху назад.
Чому підприємці ухвалюють рішення інвестувати?
Причин інвестувати в заморозку і будувати повноцінний проект з нуля може бути безліч і в різних підприємців:
- фермери, щоб диференціювати бізнес;
- фермери, які змушені готувати собі план «Б» зі збуту залишків свіжої продукції сезон (хоча вирощування продукції на переробку і системне вирощування продукції для заморозки при ефективному підході – це різні види бізнесу);
- фермери та інші підприємці, впевнені, що переробка та виробництво є високомаржинальним бізнесом;
- трейдери із сегмента заморозки, що вирішують увійти на ринок як виробники, маючи клієнтську базу та повне розуміння роботи ринку;
- трейдери, що вирішили доопрацьовувати заморожені продукти під кінцевого споживача, тобто. перехід з формату В2В у формат В2С або FMCG (перефасовка, власна торгова марка тощо);
- підприємці, які мають землю, фінансування, надійні державні системи дотацій, субвенцій тощо.
- інші підприємці та ідейні натхненники.
Як і в будь-який інший бізнес, інвестиції в завод із заморожування фруктів, ягід та овочів вимагають повного аналізу та розуміння фундаментально важливих питань:
- доступність сировини в регіоні або можливості швидкого створення сировинної бази (власної сировини практично ніколи не буде достатньо для створення системного бізнесу!);
- доступність та вартість робочої сили;
- аналіз ринку та інтересу до вашого можливого продукту – у чому буде його унікальність чи конкурентні переваги;
- зручність та ціна логістики в країни потенційних клієнтів, якщо йдеться про експорт;
- аналіз локального ринку;
- аналіз конкурентів на місцевому та міжнародному ринках та їхніх ключових переваг та історій успіху чи невдач;
- наявність комунікацій, якісної дороги та інфраструктури навколо запланованого місця забудови;
- розробка грамотного майстер-плану заводу;
- реалізація проекту з урахуванням міжнародних систем якості та практики успішних виробництв і т.д.
Звичайно, в окремій статті неможливо дати розгорнутий бізнес-план, врахувати всі аспекти та проаналізувати всі ризики, тому сконцентруємося на найстрашнішому рішенні про інвестиції в заморожування: віра у високомаржинальний бізнес.
Найбільша і дуже популярна помилка – позитивні очікування від проекту та нерозуміння чи ігнорування складнощів майбутньої роботи бізнесу із заморожування.
Припустимо, максимальна кількість питань була врахована і будівництво завершилося успішно. Що далі?
Хтось має захотіти привезти та продати вам сировину. Ваше завдання заморозити та вигідно продати, отримати свій прибуток та відпочивати у міжсезоння. Схема на перший погляд здається зрозумілою.
Насправді виходить зазвичай зовсім інакше: початок сезону, ви прийшли завод і що далі? Відразу виникає кілька блоків несподіваних багатьох питань, наприклад:
I. Хто поїде та домовиться з фермерами про постачання сировини? Чи має ця людина досвід у заготівлі сировини під переробку та навички комунікацій з фермерами?
ІІ. Які у спеціаліста із закупівель повноваження з ціноутворення та як взагалі оцінити адекватність цін на сировину? Очевидно, спочатку потрібно визначити перспективи цін на готову продукцію?
ІІІ. Хто контролюватиме якість сировини, і хто пропише детальні вимоги щодо сировини? Чи існує така сировина у принципі? А якщо ні, що буває досить часто, як переконати виробників інвестувати кошти у виробництво саме такої сировини, як треба заморознику?
IV. Хто фізично займатиметься доставкою сировини та оплачуватиме доставку?
V. Хто замовить упаковку для сировини і її оплачуватиме, і чи існують у країні постачальники такої упаковки?
VI. Як потім відбувається процес утилізації чи повернення тари, якщо це оборотна тара. Як буде здійснюватись облік усіх цих процесів?
VII. Хто працюватиме на заводі і звідки у працівників знання про те, як правильно управляти всіма процесами, як обслуговувати виробничі лінії тощо?
VIII. Хто пропише вимоги до безпеки та якості продукції, і хто займатиметься сертифікацією виробництва за стандартами якості та безпеки, що критично важливо, якщо працюєш на експорт?
IX. Як здійснюватиметься зберігання заморожених ягід, фруктів та овочів?
X. Які системи контролю якості зберігання?
XI. Хто займатиметься продажем готової продукції та визначатиме час реалізації? Як визначити ціну на продукцію і чи є ресурси для постійного моніторингу ринку заморожених фруктів, ягід та овочів?
Момент ціноутворення на сировину та на готову продукцію дуже важливий! У вашій країні рівень цін на сировину може бути вищим, ніж у країнах-конкурентах, і може виявитися, що заморозка цього товару не має економічного сенсу. Багато хто все одно купує сировину, заморожує, сподіваючись на зростання ціни, потім довго її зберігає і продає «в мінус».
Припустимо всі питання вирішилися і розпочалася операційна робота. Ви вибудовуєте всі ці процеси, але є проблема – у вас ручна половинка замороженої сливи виходить 0,85 EUR за кг на вашому заводі + доставка до Європи, а Сербія в Європі пропонує той же продукт за 0,60 EUR за кг, що є абсолютним мінус у вашій калькуляції.
Перша думка – що я роблю не так? Де заробіток? У заморожуванні заробіток полягає іноді в кількох центах, у правильному початковому будівництві, у правильній реалізації операційної діяльності, у приході якісної сировини у правильній тарі, у формуванні правильної собівартості та її подальшої оптимізації.
Маючи позитивні очікування від проекту, не варто забувати, що ринок вже існує. На ринку вже працюють тисячі виробників різного рівня: з іміджем та досвідом виробництва та продажів, з налаштованими та робочими схемами, з автоматизованим виробництвом, з повним пакетом сертифікації на всі країни світу, які здобуваються роками. Нова ж компанія ще має витратити свої перші роки просто на налаштування цієї роботи. Часто це означає, що доведеться спрацювати перші роки в мінус, вибудувати імідж, пройти процеси сертифікації, досвід перших відвантажень і перших рекламацій. На жаль, рекламації у цьому бізнесі – це неминуча реальність, однак у бізнес-планах нових підприємств рідко можна знайти статтю витрат, яка називається «рекламації».
Тому, якщо на ринку є ціна 0,60 EUR за сливу, то це не означає, що цю ціну заплатять новачкові, який не має жодної репутації і якість його продукції нікому не відома. Новачки – це ризиковані партнери, а за ризик потрібно платити. Тому новачки ринку заморожених ягід, фруктів та овочів мають бути готові продавати за цінами нижчими за середньоринкові, щоб у клієнта була причина вибрати продукт нового постачальника, а не старого надійного та перевіреного.
Невірна оцінка власних сил та неготовність віддаватися роботі на 100%
Насправді мало хто пише повноцінні бізнес-плани, і реалізація проекту відбувається за дуже грубим і приблизним планом простих дій. На практиці все виявляється набагато складніше.
В результаті можна побудувати цілком хороший завод, але, наприклад, не врахувати проблему відсутності сировинної бази, що залишить це підприємство без роботи.
Маржинальність у бізнесі на заморожуванні плодоовочевої продукції дуже низька і такі, здавалося б, зрозумілі, але втрачені речі, як логістика та якість вхідної сировини, можуть мати визначальний характер для стійкості всього бізнесу.
Також не варто забувати, що сезон роботи заморозника виглядає не так, як здається спочатку, а саме:
А) Етап А. Підготовка до сезону: продаж залишків попереднього сезону, обслуговування обладнання, замовлення упаковки, замовлення розхідників, аналіз ринку, аналіз та моніторинг погоди та планів виробників усіх країн, аналіз планів виробників вашого регіону, стимулювання розвитку вашої сировинної зони (часто тут потрібні чималі інвестиції часу та грошей), аналіз поточних цін та оцінка перспектив ціноутворення на новий сезон, аналіз дій конкурентів;
Б) Етап Б. Сезон заморозки: 200% робочого часу йдуть на роботу, а саме: визначення та корекцію цін закупівлі, аналіз ринку, погоди, цін готової продукції, дій конкурентів, закупівля сировини, приймання сировини, заморозка сировини, зустрічі з постачальниками та покупцями, відвантаження готової продукції, вирішення проблем логістики, митниці, сертифікаційних та контролюючих органів, можливі рекламації… і так по колу;
В) Етап В. Міжсезоння: доопрацювання замороженої продукції та продовження заморозки позасезонної сировини, продаж готової продукції, участь у виставках, постійне направлення готової продукції в лабораторії для різних аналізів за вимогами покупців, формування та оптимізація собівартості продукції, сертифікація, модернізація, постійний аналіз ринку , погоди, цін та дій конкурентів.
У результаті виявляється, що заморожування фруктів та овочів – це взагалі не сезонний бізнес! Заморозник працює цілий рік і якщо приділяти бізнесу не весь свій час, то нічого не вийде. Це повноцінна зайнятість, яка потребує повної залученості та постійної роботи, а також фізичної присутності на заводі.
Якщо ви готові жити цим, то проект матиме шанси на успішну роботу та розвиток.
Далі буде.
