Куди рухається ринок харчової упаковки? Чи справді відмова від пластикової упаковки – це правильний шлях? Чи є папір відповідним матеріалом? За словами Марти Папрока (Marta Paprocka), менеджерки зі зв’язків із громадськістю та маркетингу польської пакувальної компанії Silbo, за останні кілька років пакувальний ринок рухається в цьому напрямку: “Ми як суспільство та як бізнес перебуваємо в точці змін. Ми знаємо про загрозу і відчуваємо на собі наслідки пластикового забруднення. Ми вже знаємо, що сліди мікропластику було виявлено в ґрунті, в повітрі й навіть у крові людини. Ми також знаємо, що він не нешкідливий для здоров’я людини. За цих обставин законодавці зобов’язують виробників упаковки значно скоротити виробництво пластикової упаковки”.
Пошук гнучких пакувальних матеріалів, альтернативних пластику, призвів до створення двох типів пакування: паперового паковання та паковання з плівки, з основою не на викопному паливі, а на поновлюваній органічній сировині, такій як кукурудзяний крохмаль. “Такі плівки являють собою компостовані матеріали двох типів. Компостовані в побутових системах і компостовані в промислових системах. Обидва типи за законом класифікуються як “інші” типи пластику” або категорія 7. Хоча плівки на основі рослинних матеріалів володіють хорошими бар’єрними властивостями і достатньо захищають продукт, вони досі не набули широкого визнання, отримавши в просторіччі назву “біопластик”. Це лише поверхневий погляд на складне питання, але він показує, чому ринок упаковки знову повертається до паперу”, – пояснює Марта Папрока. Про це пише EastFruit з посиланням на Hortidaily.com.
Перехід від пластикової упаковки до паперової не може відбуватися без аналізу, пояснює Папрока: “Тут потрібен екологічний баланс, технологічні знання і виробничі потужності. Безумовно, цей процес слід розвивати, аналізувати та покращувати, тому що ми все ще не знайшли ідеального рішення. І вже точно цей процес слід називати не грінвошингом (greenwashing), а реальною боротьбою із забрудненням навколишнього середовища пластиком”.
Читайте також: Відмовитися від пластикової упаковки для плодоовочевої продукції мають намір у Бельгії
Звичайно, не всі продукти підходять для пакування в папір, як і не всі продукти можна упаковувати в пластик, стверджує Папрока. “Паперові пакети із сіткою ідеально підходять, наприклад, для картоплі або цибулі. Це підтвердили випробування під час зберігання. Сучасний ринок овочів і фруктів – це ще й ринок зручного пакування: з малою та середньою вагою. Таке фасування дає змогу швидше реалізувати продукцію, не потребує додаткових бар’єрів чи технологій для подовження терміну придатності продукту, і тому твердження про те, що паперове паковання сприяє збільшенню харчових відходів, неадекватне. Пакування двох кілограмів картоплі в поліетиленовий пакет не має ні екологічного, ні – в довгостроковій перспективі – економічного обґрунтування. Однак нині у споживачів здебільшого немає вибору, тому що це єдиний спосіб пакування картоплі в супермаркетах. Те ж саме стосується і поліетиленових пакетів для яблук або цитрусових. Здається, сьогодні найкраще, що ми можемо дати нашим покупцям, це обізнаність і вибір”.
“Компанія Silbo доклала величезних зусиль, щоб виробляти та поставляти на ринок екологічну упаковку, і це не порожня декларація для нас. Тому що екологічність – це постійний рух, а не те, що досягається раз і назавжди. Ми знаємо про обсяги споживання енергії пакувальною промисловістю. Ось чому ми використовуємо відновлювані джерела енергії на нашому виробничому підприємстві, щоб зменшити вуглецевий слід. Ми прогнозуємо, що завдяки цьому ми заощадимо до 493 тонн CO2 цього року. Ми використовуємо тільки друк на водній основі. Клеї (в тому числі на водній основі) наносяться тільки на місця в місцях стиків Ми відмовилися від небезпечних і патогенних спиртових розчинників Викиди VOC / ЛОС (летючі органічні речовини) у нас мінімальні, на рівні 40 кг на рік. Машинний парк орієнтований не тільки на споживання енергії, а й на її виробництво. Ми мінімізуємо споживання сировини, замінили пластикову сітку органічними лляними волокнами тощо”.
Прочитавши статтю, в якій стверджувалося, що паперове пакування – це колосальна помилка, Папрока просто не могла погодитися з деякими доводами, що стоять за цим твердженням. “Дійсно, паперова упаковка важча за пластикову, але не у 2000 разів, як вказав Шей Зельцер, а лише приблизно вдвічі. Для порівняння: типова упаковка на 1,5 кг картоплі розміром 625 мм на 260 мм, виготовлена з 60 г/м². паперу, важить 9,75 г. Таке саме паковання з 30-мікронної плівки ПВД важить 4,42 г. Ми, безумовно, прагнемо змінити ринок паковання, і обмеження пластику виправдане. Зараз час пробувати, час вчитися і час розробляти нові пакувальні рішення, зокрема паперові”.
