Знищення російськими агресорами Каховської ГЕС підштовхнуло українських фермерів до більш активного вирощування овочів у всіх регіонах України. Однак для повноцінного розвитку овочівництва потрібна не лише стратегія та стабільність, а й наявність якісних овочесховищ.
Про це в інтерв’ю SEEDS розповів комерційний директор компанії “Ван Дайк Технікс” Андрій Марущак.
– Херсонські овочі українці не побачать ще довго. Чи стане це додатковим поштовхом до розвитку овочівництва в інших регіонах України?
– Усі ми розуміємо, що в Херсонській області тих обсягів овочів, як раніше, вже не буде. Ініціативу їх вирощування перехоплять інші люди, інші регіони. І, в принципі, це правильно, – так овочі стануть ближчими до споживача.
Сьогодні найкращий період для того, щоб будувати овочесховища в регіонах, які не є традиційними для вирощування овочів. Якщо в період низьких цін окупність таких сховищ досить велика, то зараз усе навпаки.
Це дасть змогу за 10-15 років, доти, доки в нас знову з’являться овочі з Херсонської області, налагодити їхнє системне вирощування на умовній Вінниччині чи Житомирщині.
У період високих цін на овочі, коли є можливість заробити, основна ідея має бути такою: потрібно будувати сховища для себе в тих регіонах, які починають займатися овочівництвом зараз, де фермер-овочівник стане стабільною професією.
– Про які регіони йдеться?
– На сьогодні – про всі регіони. Якщо принципово, всі регіони України придатні для вирощування овочів. Просто в Херсонській області була стара поливна система, яка чудово працювала і давала можливість поливати на цих землях овочі красиво і дешево.
Нині ми стикаємося з тим, що погодні умови та безліч інших чинників, у різних регіонах впливають по-різному на овочівництво. Однак цибуля, морква, капуста, буряк будуть вирощуватися в усіх регіонах. І цим регіонам, коли вони зароблять свої перші гроші на овочах, варто подумати про те, де вони зберігатимуть продукцію.
Вирощувати овочі разово – це не прибуткова справа. Овочівництво слід розглядати як системний і довготривалий бізнес.
Зрештою, коли наш південний регіон позбудеться всіх окупаційних військ і почнеться відновлення, звідти почнуть масово надходити овочі. Якщо для кінцевого споживача це буде плюсом, то для фермерів це буде бідою – одразу ж знизиться прибутковість справи.
Потрібно бути до цього готовим, а овочесховище – саме такий гарант майбутнього. З ним можна планувати вирощування і зберігання потрібної кількості продукції та займатися цим системно і довго у своєму регіоні.
Незабаром овочівництво стане більш регіональним бізнесом. Одна з причин цього – дуже дорога логістика. Виростити овочі у своєму регіоні буде набагато дешевше, ніж везти їх з іншої частини країни.
І логістичні витрати не стануть дешевшими з часом, навпаки – вони постійно дорожчатимуть.
– Чи не простіше відмовитися від овочів і перейти на зернові культури?
– Маржинально набагато вигідніше займатися овочами. Грошей доведеться вкласти багато, але й прибутковість у десятки разів більша за зернові культури. Хоча є чимало “але”.
Для того, щоб виростити картоплю, потрібно вкласти в гектар щонайменше 160 тисяч гривень: купити насіння, обладнання, подбати про зберігання тощо. Для зернових культур ця сума в десятки разів менша.
Якщо ми говоримо про зернові, то посіяти зернових 100 або 1000 гектарів – це не так проблематично, в той час, як посіяти овочів 100 або 1000 гектарів – це нереально, там інші швидкості посадки, обробок і так далі.
І в Херсонській, і в Запорізькій областях не одразу почали вирощувати цибулю по 200 гектарів. Треба мати неймовірний парк техніки, яка коштує грошей. Або велику кількість людей, яких немає.
Овочевий бізнес – це від самого початку бізнес невеликих господарств, які обмежені своїми землями й бажають отримати максимум прибутку з того, чим вони займаються. Зерновий бізнес – це бізнес холдингів, великих підприємств, компаній, що мають там десятки тисяч гектар або сотні тисяч гектарів.
Для овочівництва потрібно чимало ручної людської праці. А з цим сьогодні величезні проблеми. Якщо брати глобально, це вирішується купівлею, наприклад, самохідних комбайнів для збирання цибулі, які коштують мільйон євро. Але цей мільйон треба десь узяти, а овочівник, який має, умовно, 100 гектарів цибулі, сумніваюся, що зможе його знайти.
Сьогодні такий час, що фермерам доводиться економити, але часто це відбивається на врожаї. Багато хто віддає перевагу генерикам, обробляючи поля. Але такі препарати не завжди спрацьовують.
Оригінальний препарат – він 100% дорожчий. Причому вдвічі, але він точно працює. А якщо купити дешевий генерик, тут результат буде 50\50. І тут питання, хто мислить стратегічно, а хто – ні.
Але якщо з гербіцидами ти можеш зрозуміти помилку вже наступного року, і ти просто купуєш інші засоби, то з овочесховищем зовсім інша ситуація. Їхня діяльність – це десятки років. У саморобному сховищі або сховищі від компаній із малодослідженими технологіями втрати овочів під час зберігання можуть сягати й 20%, і 30%.
Так, за ціною таке сховище коштуватиме значно дешевше, відсотків, напевно, на 20. Однак у нас є сумний досвід, коли нам доводилося на прохання аграріїв демонтувати досить іще нове обладнання, встановлене іншими компаніями через його неефективність. Натомість ми поставили наше обладнання, яке працює й досі. А було це і сім, і десять років тому.
Після цього нам неодноразово телефонували такі клієнти й казали: “вже після кількох років ми відчули різницю”. Якщо ти маєш із чим порівняти, – ти розумієш, що втрати врожаю 20-30% під час зберігання і втрати 6% щороку – це надзвичайна різниця.
Візьмемо для прикладу 5 тисяч тонн – тут втрати можна вирахувати понад 700 тонн. Якщо цих 700 тисяч кілограмів помножити на умовних 5 гривень вартості картоплі – будемо мити шалені гроші. І це щороку! Щороку, протягом 20 років роботи овочесховища фермери втрачають з першого року таку суму, що просто важко уявити.
Ось бачите, генерики є не тільки в добривах. Звісно, що купити будь-яке обладнання – це краще, ніж зберігати овочі просто в сараї. Але підрахунки доводять, що не вся економія – це добре. До цього всього варто додати ще й електроенергію, яка щороку дорожчає. Для непрофесійного сховища овочів ви щорічно витрачатимете втричі більше електроенергії.
– Якими будуть ваші прогнози щодо цін на овочі в Україні найближчим часом?
– Таких дешевих овочів, як раніше, в Україні вже не буде. На мій погляд, істотного зниження цін варто чекати років десять. Для того, щоб наростити серйозне овочівництво, потрібно мати техніку. Але це дуже великі інвестиції. Крім цього потрібно мати полив. А це теж чималі гроші.
У період масового копання, а це вересень-жовтень місяць ціна падатиме. На мій погляд, та ж цибуля буде вже по 20 гривень за кілограм. Однак до Нового року вона знову подорожчає до 40 гривень, і далі ціни будуть тільки зростати.
Сьогодні ми спостерігаємо те, чого раніше не було – картопля коштує в рази дешевше за інші овочі борщового набору, але й тут незабаром ситуація кардинально зміниться.
Дуже багато картоплярів зменшили свої площі посівів. Це спровокує те, що в Україні через 4-5 років буде недостатньо якісної насіннєвої картоплі. Через неякісне насіння не буде тієї врожайності та тієї якості картоплі. Усе це в сукупності, зі зменшенням площ, призведе до стрибка ціни на картоплю. Однак поки що картоплі в Україні достатньо, і вона доволі дешева.
