Сюжет другий, оптимальний. Як і у випадку з сюжетом першим, приголомшеним, усі збіги є випадковими й персонажі вигаданими (сюжет перший можна читати тут)
– От мені все-таки цікаво, хтось будь-коли отримував урожайність, заявлену оригінатором сорту? – фермер не вгамовувався.
– Звичайно. І це не ті фермери, які приросли до дідусевих методів, як коралові поліпи, – впевнено віщала метеостанція. – А ваш брат на агровиставках полюбляє поспілкуватися з агрономами, вивідати перелік продуктивних сортів, простенькі технологічні операції, осідлати нову техніку, але щойно справа доходить до інновацій, зникає, наче тінь у променях західного сонця. Але ж саме в мене ключі до розкриття біологічного потенціалу рослини!
– Та ну, – не переставав дивуватися фермер.
– Наприклад, 2 кг суниці садової з куща або 5 кг лохини з куща можна отримати, тільки створивши рослині ідеальні умови, тобто компенсувавши погодні примхи. Ти ж не можеш абстрагуватися від факторів зовнішнього середовища? Кожне поле має свій мікроклімат, характеристики навколишнього природного середовища, і під впливом цих параметрів урожайність може знижуватися доволі суттєво. Чув, напевно, цієї весни в Україні та Польщі поворотні заморозки пошкодили від 15 до 80% плантацій суниці садової у фазі цвітіння.
А метеостанція дає тобі в руки пензель – бери й малюй, створюй такі умови, за яких розкриються таланти рослини на 100% і в якісному, і кількісно.
Чоловіче, знаєш, хто краде твій урожай?
– Краде. Ну, сказала. І хто?
– Навколишнє середовище (несприятливі погодні умови), шкідливі мікроорганізми і неправильне використання технологій (несвоєчасно виконані технологічні операції, частково/повністю невиконані).
– Поясни…?!
– Щоб отримати врожай, декларований виробником сорту, рослина має бути в оптимумі, тобто параметри ґрунту й атмосфери, кількість поживних елементів – у дружній до рослини нормі, що відповідає фазі розвитку рослини. І що довше всі ці параметри мають оптимальне значення, особливо в критичних фазах росту рослини: початок розвитку, цвітіння, зав’язування, – то несподіванішими для тебе будуть цифри врожаю. Розумієш? Що точніше ти догоджаєш рослині, то щедріше вона тобі дякує!
Ну, скажи, чи можеш ти впливати на навколишнє середовище? А зі мною можеш! Точніше можеш ухвалювати рішення в господарстві, ґрунтуючись не на візуальній оцінці, а виважено, обґрунтовано, мінімізуючи ризики, пов’язані з примхами погоди. Я хоч і віртуальний помічник, а завжди на роботі, у відпустку не ходжу, не випиваю… Жартую, але в кожному жарті тільки частка жарту, а решта – правда.
Якби ти знав, що за 2 доби на ґрунті будуть заморозки, обробив би плантацію антистресантом, накрив би агроволокном або ввімкнув дощування і зберіг би свій урожай.
На жаль, коли ти вже на власні очі бачиш наслідки перебування рослини в неоптимальних, стресових умовах, боротися з ними вже пізно. А я заздалегідь попереджу тебе про ситуації, коли потрібно терміново діяти:
- екстремальні температури (як високі, так і низькі),
- сильний вітер,
- дощ,
- імовірність виникнення хвороб і шкідників,
- необхідність початку/закінчення чергового поливу,
- необхідність внесення добрива.
Чи співпаде реальна врожайність із врожайністю оригінатора – залежить лише від того, чи будеш ти прислухатися до моїх підказок.
Інформація подається мовою оригіналу
– Багато років в агробізнесі, але в це не вникав. Припустимо, так. Але як ти дізнаєшся, що мікроорганізми підступають.
– Мої очі – датчики, вони все бачать, відчувають, відчувають. Ні, я не провісниця, мої прогнози ґрунтуються виключно на отриманих даних. Усі хвороби та шкідники мають свої фази розвитку і з’являються в полі чи саду за певних, оптимальних для них чинників, як-от температура та вологість повітря, опади, вітер, а залежать багато в чому від тривалості цих чинників. Я заміряю і реєструю ці параметри, таким чином збираю дані про погоду на певній ділянці за довгий період. Працюю без перерв, знімаю показання датчиків кожні 5-10 хвилин цілодобово. Ці дані в поєднанні з іншими дослідженнями та моделями для прогнозування появи мікроорганізмів я і використовую. Наприклад, існують кліматично сприятливі умови для появи суничного кліща на суниці садовій. Для його стрімкого розвитку і розмноження потрібен температурний режим – 19-25°С і підвищена атмосферна вологість 80-90%.
Мої програми також використовують накопичені історичні дані за попередні періоди та сезони, виявляють патерни та зв’язки між ними, а потім розраховують ймовірність подолання порога шкодочинності для різних хвороб і шкідників. Крім даних про погоду, я можу записувати історію полів, тобто зберігати інформацію про аналізи ґрунту, наявність захворювань рослин і їхні фотографії, використання ЗЗР, добрив.
– Як же ми, аграрії, працюємо без тебе?
– Як руки без голови. Добре, якщо в нуль, а набагато частіше в мінус!
Фото: Freepik.com
Далі буде…
