Цього року не лише війна, а й погода додали ягідникам України чимало проблем. Крім того, що сезон суниці садової був не надто прибутковим, тривала відсутність електроенергії може знищити майбутній урожай ягідних культур, пише EastFruit.
Про це в інтерв’ю SEEDS розповів Президент Української плодоовочевої асоціації Тарас Баштанник.
– Цього року прогнозувалися певні складнощі зі збиранням урожаю малини. Чи виправдалися прогнози?
– Цього року справді з людьми зі збору трохи гірші. Але поки що сигналів про те, що нікому збирати малину в Україні, до мене ще не доходили. Ось у сусідній Польщі, настільки я чув, із робочими руками якраз може бути велике питання.
Сезон літній тільки починається, але основна маса малини в Україні осіння, а до осені ще далеко. Але все ще може бути. Малина цього року вродила і врожай непоганий. Щодо цін, – все відносно. Якщо порівнювати з минулим роком, то ціни дуже навіть добрі – вдвічі вищі. Але якщо порівнювати з позаминулим роком, – вони нижчі.
Читайте також: Лохина в Україні рекордно дешева і швидко дешевшає
Якщо говорити про те, чи справедлива зараз ціна для виробника, то я вважаю, що в принципі на четвірку з плюсом. Можна заробити, ціни нормальні. Принаймні зараз. Що там буде далі, важко сказати.
По малині найбільша проблема, що вимальовується, принаймні зараз, це не робоча сила і не ціна, а електроенергія.
Буквально сьогодні, говорив з генеральним директором одного доволі великого заводу по переробці ягід у Вінниці. Там світло вимикають тричі на день, і це дуже велика проблема, тому що це не просто піднімає, а суттєво піднімає вартість заморозки, зберігання, переробки і всього іншого.
Саме вимкнення електроенергії я бачу найбільшою проблемою на даний момент.
– Однак переробники вже підлаштовуються і до цих обставин. У тій же Вінниці підприємства вже почали встановлювати сонячні електростанції. Чи допоможе це врятувати ціни на малину для виробників?
– Хотів би я побачити біля заводу з переробки електростанцію на один мегават. Що таке поставити електростанцію на цілий мегават чи бодай на 0,5? Це проєкти, які робити рік- півтора, якщо ми говоримо про крупні заводи, які вимагають багато електроенергії. Не все так швидко, просто, і дешево.
– Чи стабілізувалась ситуація з транспортування ягід всередині країни та за кордон? Не так давно питання мобілізації стало на заваді внутрішньої логістики.
– Черг на кордонах наразі немає, з цим нормально, але я чув, що вже три, чи навіть чотири машини замороженої малини на кордоні завернули, знайшовши там заборонені пестициди. Наскільки це штучно видумано, і чи це правда, поки не готовий сказати. Думаю, що може бути і правдою. У нас, особливо в домогосподарствах, ту малину обробляють, як то кажуть, чим Бог послав. Тому я не виключаю, що ця інформація може бути достовірною. Щодо логістики всередині України стало трошки простіше.
– Чи вдалося українським садівникам компенсувати південно-східні плантації черешні, втрачені через вторгнення?
– По-перше, якщо країна в війні вже 2,5 роки, то черешню за 2,5 роки компенсувати просто неможливо. Її поки підготуєш, поки посадиш, дочекаєшся коли вона почне плодоносити, – все це займе роки 3, а може і 4.
Тому так питання не зовсім коректне. Краще формулювати його так: чи достатньо в Україні, черешні? Відповідь – достатньо. Бо крім півдня є ще Чернівці та Вінниччина. Однак і це не головна проблема стосовно черешні. Головне те, що у нас за час війни впало споживання черешні населенням рази в 1,5.
Тому, якщо валове виробництво черешні в Україні, можливо, і дещо впало, але не менше знизилось і споживання. Тому я не бачу великого дефіциту по цій культурі. Щодо черешні, я б сказав, що наразі її спостерігається навіть профіцит. До того ж вона поганої якості, і нікому навіть по 30 гривень не потрібна.
А погана черешня цього року через погоду: заморозки та дощі. Переважно на якість вплинули все ж надмірні опади. Черешні хвороби особливо не потрібні. Якщо йдуть дощі, вона банально тріскається, і на цьому все, – вже нічого не зробиш.
– В Україні практично закінчився сезон суниці садової (полуниці). Яким він був цього року, вдалий, чи недуже?
– За останні, гадаю, 12 років гіршого сезону не було ніколи. Дощі взяли і змили всю суницю. Майже весь врожай згнив. Спочатку були приморозки, через які було втрачено приблизно 25% ягід, ще 75% врожаю знищили дощі.
Якщо говорити про, наприклад, Житомирщину, як досить великий регіон, Вінниччину та Київщину, я думаю, що втрати сягнули 75% від запланованого врожаю. По суниці цього року справжня катастрофа.
Але ціни не були низькими. А чого ж їм падати, якщо ягоди нема? Все згнило. Якщо порівнювати з минулим роком, вона подорожчала приблизно на 40-45%.
– Яка наразі ситуація щодо лохини? Через раптові весняні заморозки прогнозувалися найбільші втрати саме по лохині.
– З лохиною все добре. Урожай буде. По ціні: на Закарпатті вона з’явилась раніше і там стартувала дорого – по 300 гривень за кілограм. Але вже зараз вона коштує 160-170, і через тиждень, думаю, що вже буде 110-120 гривень за кілограм.
На цьому ціни, можливо, стабілізуються, побачимо. Але з врожаєм я глобальних проблем не бачу.
– Останнім часом невеликі фермери почали вирощувати нову для себе культуру бузину. Наскільки це перспективно?
– Бузина, – це традиційна і досить об’ємна культура. Заготівля як цвіту, бузини, так і ягоди – це все була експортна позиція. На парфумерію, якщо ми говоримо про цвіт, і ягоди, в якості фарбувального пігменту для промисловості.
Але особисто я не бачу в цьому економічної доцільності. Який сенс її вирощувати, якщо в кожній лісопосадці, чи на закинутій фермі росте купа тієї бузини. Люди пішли, зібрали, заготівельник по 7 гривень за кілограм її скупив, і на цьому все.
– Які на вашу думку прогнози по ягодам цього року? Вдалим буде сезон, чи варто чекати ще несподіванок?
– У нас два з половиною роки війна, думаю, що несподіванок чекати варто. Сьогодні найголовніша проблема – це електроенергія. Через це зростатиме ціна та собівартість. Але якщо в Європі є міжнародна ціна на малину, то, відповідно, ви експортуєте і підлаштовуєтесь під цю ціну. Тоді що відбуватиметься? Тоді сировину купуватимуть дешевше.
Це з одного боку. З іншого, можливо, у деяких господарствах відсутність електроенергії може впливати на врожайність. Якщо часто вимикатимуть світло, підприємства не будуть встигати поливати рослини, а це критично зменшить врожайність.
Але я думаю, що переважна більшість підприємств, які вирощують ягоди, можуть вирішити це питання за допомогою генераторів. Там потрібно не так вже й багато кіловат.
Будь-яка ягідна, кісточкова, плодова або навіть овочева культура, майже завжди повинна вирощуватись на зрошенні. Бо без зрошення просто неможливо щось планувати. В такому випадку один рік ви будете збирати три тонни з гектара, інший рік – десять, а потім знову дві-три тонни.
До того ж з таким кліматом, як сьогодні у нас, коли от зараз буде плюс 33 цілий тиждень, – без поливу все просто загине. А потім, навіть зібравши урожай, рослини потрібно продовжувати поливати ще до кінця вересня, щоб не втратити врожай наступного року.
Наприклад, лохина закладає, потенціал врожаю на наступний рік орієнтовно у серпні місяці. А полив відіграє в цьому, мабуть, найсуттєвішу роль.
