Грузинські фермери все більш активно адаптують свої господарства до кліматичних змін, що відбуваються, за допомогою таких елементів точного садівництва, як метеостанції та сенсори. Про успіхи та практичні аспекти використання метеостанцій у садівництві розповів доктор сільськогосподарських наук, голова департаменту дослідження садівництва Науково-Дослідного центру сільського господарства Грузії Звіад Бобокашвілі під час онлайн-зустрічі, організованої проєктом FinExCoop Georgia в липні.
– Наскільки популярні агрометеостанції серед фермерів Грузії?
– За моєю інформацією, зараз у Грузії працює щонайменше 20 приватних агрометеостанцій різних провайдерів – широко відомих як Pessl, Davis Instruments, так і менш відомих. А також у планах Міністерства сільського господарства встановити додатково 30 метеостанцій для моніторингу клімату за агронапрямком у 2024 році. Отже, метеомережа розширюватиметься в осяжному майбутньому досить інтенсивно.
Треба зазначити, що в Грузії робота з агрометеостанціями розпочалася 2009 року з ініціативи компанії “Агросферо”. Перші дві метеостанції було встановлено в с. Мухрані та с. Джигаура, де розташована дослідна станція науково-дослідного центру сільського господарства, що тоді належала фонду “Агро Карту”, а тепер Міністерству сільського господарства Грузії.
Науково-дослідний центр сільського господарства – провідна установа прикладних досліджень у сільському господарстві в Грузії. Щодо багаторічних культур НДЦ СГ належить 86 га експериментальних ділянок, колекції та насаджень, 25 га з яких використовуються для плодових культур.
Після 2012 року кількість агрометеостанцій значно зросла, особливо в регіонах Самегрело, Шида Картлі й Кахеті, завдяки допомозі донорських проєктів, які фінансуються FAO, USAID та іншими.
Наразі в Грузії фермери працюють із кількома кліматичними платформами – Fieldclimate (Pessl instruments), Davis Weather Stations, Oregon Scientific Weather Stations, Rim PRO, що інтегрується з різними типами метеостанцій, та інші.
Читайте також: Агрометеостанції, електротрактори та інші перспективні для Грузії напрямки прецизійного садівництва
– Які переваги та ризики використання агрометеостанцій?
– Виходячи з практичного досвіду, я хочу підтвердити, що можливість коригувати час застосування пестицидів і контроль періоду між внесенням дає значне підвищення ефективності їхнього застосування і, відповідно, економії коштів.
Контроль вологості ґрунту за допомогою сенсорів, а також метеопрогноз надають значну допомогу при агроменеджменті ділянки. Для контролю розвитку багаторічних насаджень важливими є такі показники як GDD, GDH, (сума активних температур), chilling unit (температура охолодження в період спокою), а також сигнал про весняні заморозки.
Цікаво що, крім іншого, можна інтегрувати ці дані із супутниковими зображеннями й робити мультиспектральний (NDVI, NDMI та інші) аналіз ділянки. Також хотів би звернути увагу на аплікацію CropView, за допомогою, якої в програмі Field Climate (Pessl instruments), можна оглядати ділянку дистанційно, вимірювати діаметр фруктів на знімках, зроблених з вашого саду чи поля за допомогою пристрою CropVIEW® та збирати інші цікаві дані.
Ризики пов’язані насамперед із використанням даних, які надає метеостанція. Є чимало випадків, коли фермери або компанії, маючи метеостанцію, абсолютно не користуються даними, які вона надає.
Ще один примітний момент – де розташована метеостанція. Часто метеостанцію з різних причин встановлюють у тій частині саду, яка розташована ближче до офісу. Тому для віддаленої від метеостанції частини саду показники, які дає станція, вже не будуть актуальними.
Важливо зазначити, що метеостанції потрібне обслуговування. І хоча компанії-виробники з метою маркетингу підкреслюють у своїх матеріалах, що “не потребує обслуговування”, це не так. Бо потрібно перевіряти сенсори, калібрувати їх.
Також метеостанції рахують опади за кількістю дощу, що випав, але не снігу. Тому потрібно укомплектувати станцію додатковим сенсором для снігу для більш точних даних.
На жаль, без підписки на спеціальні моделі розрахунку даних (weather forecast, Pathogen models та інші) метеостанція – це просто записуючий пристрій точних метеоданих, при тому, що більшість даних для вашої місцевості можна знайти в стандартних Android, IOS-аплікаціях прогнозу погоди. А за допомогою, наприклад, моделей поширення хвороб, можна визначити період найбільшого ризику для розвитку, наприклад, парші чи борошнистої роси в яблуках саме на вашій ділянці, з огляду на реальні погодні умови та, відповідно, визначити оптимальний час для внесення ЗЗР, не маючи ризику змивання препаратів.
Треба враховувати, що робота з метеостанцією і програмами, які аналізують дані, потребує навчання. Це нескладно, але все ж співробітникам потрібно буде розібратися, щоб якісно використовувати метеостанцію. Відповідно, співробітник, який працює з цим обладнанням, має бути технічно підготовленим. Тут я маю на увазі середньостатистичного фермера, який не так часто користується звичайним комп’ютером. Також і людина, яка приймає рішення, має розуміти принцип роботи метеостанції.
– Чи варто інвестувати малому фермеру в метеостанцію?
– Оптимальне рішення для малих фермерів – віртуальна метеостанція, підписка на яку не перевищує 200 євро на рік. Звісно, вона не дає дані з ділянки в режимі реального часу, але пропонує той самий набір рішень, що й справжня метеостанція. Віртуальна метеостанція працює як повна служба підтримки ухвалення рішень, надає прогноз погоди, пропонує моделі захворювань і допомагає в плануванні роботи.
