Ягідний бізнес — глухий кут чи нові можливості?

Ягоди – це майбутнє чи вже минуле плодоовочевого ринку? Чи варто зараз інвестувати у вирощування ягід, чи краще побудувати підприємство із заморожування ягід, а може краще задуматися над сушінням чи сублімаційним сушінням ягід? А може взагалі думати про ягідний бізнес вже занадто пізно і потрібно шукати іншу нішу?

Це ті питання, які мені щодня задають учасники плодоовочевого бізнесу, тому я вирішив відповісти на них у даному блозі.

Насамперед слід сказати, що правильна відповідь на ці питання залежить від багатьох факторів, таких як країна, в якій ви збираєтеся розвивати ягідний бізнес, регіон виробництва і, найголовніше, підходи, які збираєтеся застосувати для цього. Я окремо зупинюся на кількох прикладах для країн, де працює проєкт EastFruit, а також розповім про попередній досвід таких країн, як Сербія, Польща та Україна.

Почнемо зі світового ринку ягід та його тенденцій. В цей час ягоди – це сегмент світового ринку фруктів, якій найбільш динамічно зростає. Ось кілька ключових тенденцій світового ринку ягід:

1. Ринок ягід може зростати у Європі нескінченно. Цю фразу на початку цього року доводилося чути від провідних незалежних від ягідного сектора аналітиків. Вони вважають, що споживання ягід зростатиме надзвичайно швидко в Західній Європі, і повторить успіх США, де продаж м’яких ягід у роздріб досягає $5,6 млрд! Проте, схоже, аналітики були надто оптимістичні.Вже цього року виробництво ягід перевищило попит і ціни на них обвалилися до рекордного низького рівня, хоча, звичайно ж, споживання внаслідок низьких цін зросло до чергового рекорду. Тому висновок перший – якщо всі довкола кажуть, що ринок «безрозмірний, може зростати нескінченно тощо». – побоюйтеся швидкого надвиробництва та падіння цін.
2. Ринок ягід у Європі зростає на 8% на рік. Для порівняння, весь ринок фруктів зростає ледве на 1%, що можна порівняти з інфляцією в цьому регіоні. Тобто фактично ринок фруктів зараз стагнує. У 2018 році ринок у вартісному вимірі, швидше за все, зросте на невелику величину, однак у натуральному (тобто в обсягах) зростання його, за оцінками EastFruit, буде рекордним.
3. Рекордне низькі ціни 2018 року, швидше за все, призведуть до зниження обсягів виробництва багатьох основних ягід вже у 2019 році, що на тлі зростання споживання дозволить сподіватися на відновлення цін. Швидше за все, виробництво лохини продовжить рости, а ось виробництво малини та суниці садової може знизитися. Виробництво ожини, швидше за все, зросте незначно, адже інтерес до неї продовжує зростати, але ціни на малину тиснуть і на ціни ожини.
4. З ягід «другого ешелону»: смородина чорна – однозначний антилідер – практично повсюдно ціни на неї сильно впали, і, я думаю, що багато хто позбавлятиметься плантацій цієї ягоди, не тільки в Україні. Смородина червона поки що тримається, але цінами на неї фермери теж не дуже задоволені. Жимолость – нею повна катастрофа. Виробництво швидко зростає і в Польщі, і в Україні, а ось що з нею робити – ніхто не знає.Її, як виявилося, навіть продавати легально в ЄС складно, оскільки вона не належить до харчових продуктів. І навіть якщо це питання буде вирішене, потрібно буде вкласти чимало коштів у просування її споживання. Аґрус – культура, яка начебто відроджується, але залишається, як і раніше, непомітною на тлі інших основних ягід.
5. Споживання малини, лохини та ожини в ЄС зростає в 3-4 рази швидше, ніж споживання суниці садової. Найбільші перспективи з лохини, адже вона доступна цілий рік, і якість ягоди дуже висока!
6. Лохина – це ягода з найбільшим потенціалом. Однак і її виробництво росте швидше, ніж виробництво інших ягід. А значить і ціни на неї, швидше за все, теж досить помітно знижуватимуться в найближчі 4-5 років. На думку багатьох експертів, ще 3-4 роки маржа на лохини дозволятиме залишатися на ринку навіть не найефективнішим виробникам. Однак потім ціни впадуть до рівня, коли потрібно буде показувати серйозні результати ефективності, щоб продовжувати заробляти гроші. Тобто, за прогнозами, такий час настане у 2021-2023 роках.
7. Західна Європа стає суспільством, яке живе на снеках. Люди не відриваються від екранів гаджетів, і люблять при цьому їсти щось смачне та зручне для споживання. Ягоди (не всі!) для цього підходять ідеально! Але найкраще для цього підходить лохина. Це дуже важливий фактор на користь ягід, особливо на користь лохини. Саме цей фактор слід використовувати виробникам ягід для їхнього просування.
8. Суниця садова часто очолює список найбрудніших продуктів через використання великої кількості ЗЗР. Це одна із причин втрати нею ринку на користь інших ягід. Крім того, вона менш зручна як снек, на жаль. І хоча обсяги її виробництва значно випереджають інші ягоди, я думаю, що побачу той час, коли обсяги виробництва лохини перевищать обсяги світового виробництва суниці садової.
9. Інша проблема – це широке використання пластику в упаковці ягід, що є великою глобальною екологічною проблемою. І якщо споживачі у країнах колишнього СРСР не дуже звертають на це увагу, то в ЄС – це великий негативний фактор. Поки що ніхто не запропонував ефективного за ціною розв’язання цієї екологічної проблеми.
10. Світ перетворюється на захищений ґрунт (чи, іншими словами, в теплиці). Напевно, захищений ґрунт – це все-таки майбутнє сільського господарства в принципі, адже там можна забезпечити гарантовану якість продукції протягом ширшого діапазону часу.У ягодах ця тенденція набирає обертів дуже швидко! Високі витрати окупаються:

• вищою ціною за якісну продукцію;
• меншими втратами від птахів, хвороб та шкідників;
• меншими витратами на ЗЗР;
• вищими цінами завдяки одержанню врожаїв поза традиційним сезоном вирощування;
• найкращим доступом до фінансування завдяки зниженню рівня ризиків;
• вищою врожайністю, особливо при використанні LED-підсвічування;
• кращою транспортабельністю ягоди, отже розширенням ринку збуту та підвищенням ціни реалізації;
• потенційною можливістю механізувати збирання ягоди. 

  11.Твердіше, більше, солодше, соковитіше» — саме такі вимоги до ягід, передусім до лохини в ЄС.  Саме «цим шляхом йде селекція ягід. Правильний підбір сортів малини та технологій її вирощування дозволить доставити ягоду у свіжому вигляді автотранспортом на відстань понад 3 тис. км у чудовому стані.

  12.Глобальний дефіцит робочої сили для збирання ягід є найбільшою проблемою сектора. Навіть у самій Мексиці вже починає бракувати робочих рук. Я був на презентації компанії з виробництва роботів, яка гарантує, що витрати на їхню роботизовану систему збору не вищі, ніж на людей в умовах США. Такий робот на суниці садової збирає ягоду зі швидкістю 1 штука за три секунди. Ціни, як завжди, не озвучувалися публічно.Але одне зрозуміло – такого робота можна використовувати лише на ідеальних плантаціях! До речі, вони ж працюють і над роботами з малини та лохини, але кажуть, що роботи не зможуть працювати там, де треба залазити в кущ, щоб знайти ягоду — плантація має бути ідеальною та структурованою. Звичайно, для наших країн це поки що звучить як фантастика, проте технології розвиваються дуже швидко. І прогрес може перевищити наші очікування.

  13.У ЄС, США, Сінгапурі та інших розвинених країнах на свіжому ринку немає місця для ягоди другого класу. Перфекціонізм у всьому – це просто стандартна вимога сучасності. І це стосується не лише ягоди! Тому лише малина А-класу чи нічого.

  14.Розвиток логістики уможливлює експорт у будь-яку точку Землі. Світова торгівля ягодами досягне 2.1 млн тонн уже 2020 року, згідно з прогнозами Rabobank. І я думаю, що вони надто песимістичні. Адже, наприклад, лише один Уругвай, який уже експортує великі обсяги лохини, планує за один рік наростити її експорт на 65%! Експорт свіжої ягоди – саме цей напрямок має стати основним для України та Молдови, які перебувають на кордоні з ЄС. Крім того, Україна могла б постачати свіжу ягоду авіатранспортом до США, Канади та Азії.

  15.Суниця садова — це й надалі основна ягода у світі, хоч вона й втрачає частку ринку. Виробництво її подвоїлося порівняно із 2000 роком. При цьому виробництво та торгівля малиною зростали значно швидше. Експорт малини (глобальний), наприклад, зріс у 6,4 раза до 2000 року!

  16.Виробництво лохини у світі зросло у 2,5 раза до 2000 року, але експорт – у 5,6 раза.Все ж таки не так швидко, як по малині! Але лохини в обсязі експортується вже значно більше, ніж малини.

  17.Основне зростання споживання та імпорту ягоди відбувається і відбуватиметься найближчими роками у Південно-Східній Азії, Китаї та Індії. З українським плодоовочевим бізнесом ми правильно визначили це і правильно сфокусувалися вже кілька років тому, і наша ягода вже починає надходити на ці ринки.

  18.Заморожування ягід має непогані перспективи завдяки розвитку сегмента смузі. Однак для того, щоб просувати споживання замороженої ягоди, необхідно активно інвестувати в освітні програми для споживачів (наприклад, ресторанів, кафе тощо) у країнах Південно-Східної Азії. Адже там часто використовують дуже дорогу свіжу ягоду, яку перед використанням заморожують у звичайній побутовій морозилці.

  З країн, де працює EastFruit (Узбекистан, Таджикистан, Молдова та Грузія), саме Молдова та Грузія мають найбільш розвинене виробництво ягід. Молдова експортує більше, однак у цьому обсязі ховається певний обсяг реекспорту із підсанкційних країн. При цьому обидві країни дуже відстають від регіонального лідера України, як в обсягах, так і в рівні технологій вирощування, доопрацювання, пакування та маркетингу ягоди. Також обидві країни не мають розвиненої індустрії заморожування ягід, яка є найважливішим трампліном для налагодження масштабного виробництва та експорту.

  Таджикистан та Узбекистан мають чудові можливості на півдні для вирощування ягоди цілий рік. За умови налагодження інфраструктури для авіатранспортного експорту, обидві країни могли б цілий рік успішно поставляти свіжу ягоду, як до росії, так і в країни Південно-Східної Азії.Проте обидві країни досить далеко від цієї мети. У цих країнах поки що зовсім не насичений навіть внутрішній ринок. Тому негативні цінові тенденції щодо ягід у світі поки що нічим не загрожують країнам Центральної Азії, в яких ціноутворення не залежить від зовнішніх факторів.

Узбекистан активно розвиває заморожування, орієнтуючись більше на овочі та фрукти, а це може послужити гарною базою для розвитку експортного ягідного бізнесу. Тому шанси в країни непогані, але є величезний дефіцит знань та технологій вирощування, що посилюється дуже складною логістикою.

Ягідний бізнес України 2018 року пройшов фазу шокової терапії. Різке падіння цін до немислимих рівнів, особливо по малині та смородині чорної, змусить багатьох відмовитися від їхнього вирощування, що допоможе очистити ринок від випадкових гравців та нормалізувати ситуацію у 2019 році. Проте варто повторити тезу, яку ми (ФАО та ЄБРР) багаторазово озвучували у 2017 році – виробникам не варто ігнорувати можливості експорту свіжої ягоди. Так, це складніше, ніж постачання на заморозку і це зовсім інший бізнес, але там є гарна маржа і вона там буде завжди, бо в Україні недорога робоча сила та Україна перебуває на кордоні з Євросоюзом. Крім того, авіатранспорт – це не так вже й дорого на тлі ціни на ягоду, і українська ягода може бути конкурентною навіть на ринку США.

Польща – це другий найбільший експортер ягоди у світі після Іспанії. Нині Польща експортує приблизно такий самий обсяг ягоди, як і Мексика – близько 350 тис. тонн на рік. Однак, Польща переживає зараз дуже серйозні проблеми.У 2018 році виробництво малини, смородини та жимолості перестало бути прибутковим внаслідок зростання вартості робочої сили за одночасного зниження ціни. Частина ягоди взагалі залишилася неприбраною внаслідок фізичного дефіциту робочої сили. Польща звинувачує у своїх проблемах Україну, проте це некоректно, оскільки Україна виробляє та експортує практично вдесятеро менше ягоди, ніж Польща. Найімовірніше, у 2019 році виробництво ягід у Польщі різко скоротиться.

Сербія – це світовий лідер з малини та шостий найбільший світовий експортер у всіх ягодах. При цьому виробництво малини в Сербії в основному зосереджено в господарствах населення та невеликих фермерських господарствах, які не сильно залежать від наймання робочої сили. Не дивлячись на ціновий шок 2018 року, поки що не варто очікувати різкого зниження виробництва малини в Сербії, адже люди не мають іншої альтернативи малині. А ця ягода приносить постійний додатковий дохід, хай і набагато менший, ніж кілька років тому.

Якщо резюмувати сказане вище, можна припустити, що ціни на ягоди вже ніколи не повернуться до тих рівнів, які були реальністю 2-3 і більше років тому. Цей бізнес перестає бути нішевим та починає вимагати професійного підходу.

А це означає, що поріг входження в бізнес найближчими роками постійно зростатиме, оскільки збільшиться залежність фермерів від дорожчих технологічних рішень. Це знизить приплив охочих увійти до ягідного бізнесу та дозволить нормалізувати світову ситуацію з цінами. Нижчі ціни стимулюватимуть попит, який продовжить зростати. Зокрема, для ягід, що подешевшали, відкриються нові можливості в переробці, що також позитивно позначатиметься на ягідному бізнесі в довгостроковій перспективі.