Ягідний ринок в Україні розвивається, як події у серіалі, що затягує. З’являються нові фаворити серед ягід з одного боку, коли до інших позицій ставлення холонуть. А головні ролі на ягідному ринку виконують як фахівці цієї галузі, і тимчасові гравці, мають у своєму арсеналі лише інвестиції, за відсутності знання ринку ягід.
Невипадково в 1-шу серію потрапили такі цікаві культури, як суниця садова та малина. Річ у тім, що ставлення українських виробників до цих культур в останні 3 сезони – різноспрямоване. Інтерес до виробництва суниці садової після 2-х років застою повернувся лише у сезоні-2018. Причиною цього стали досить високі ціни на свіжу ягоду минулого сезону. А ось із малиною ситуація кардинально інша. Останні 3 сезони площі під цією культурою істотно розширилися, переважно, коштом малих виробників, кількість яких швидко збільшувалася з кожним роком. Паралельно з цим продовжували активну роботу та професійні виробники. Як підсумок, вже цього сезону актуальним стає питання: «А чи не час зупинитися?».
Скільки в Україні ягоди? Урожайність суниці внаслідок застосування нових технологій поступово зростає. Крім того, ростуть і площі під цією культурою, що загалом неодмінно спричинить збільшення виробництва. Так, за нашими оцінками з 55 тис. тонн (дані Держстат України) валовий збір цього сезону може зрости до 63 тис. тонн.Але далеко не вся вирощена ягода потрапляє на ринок. Одним із результатів збільшення виробництва у нинішньому сезоні, поряд із подорожчанням робочої сили, став той факт, що частина врожаю середньої та низької якості залишилася, залишається та залишиться безпосередньо в полі.
Аналогічним чином виглядає і ситуація з малиною, що призведе до зростання врожаю до 36 тис. тонн, порівняно з 34 тис. тонн минулого року. А тут починає діяти таке правило як: «більше, не завжди добре». Річ у тім, що якщо не будуть докладені зусилля для пошуку нових каналів реалізації, не має значення, на експорт, переробку або на внутрішньому ринку – ціни на продукцію можуть зменшитись.
А що із продажами? Минулого сезону було відзначено суттєве скорочення продажів свіжої суниці садової як на експорт, так і на переробку, внаслідок зменшення пропозиції ягоди на ринку. Ціни на внутрішньому ринку були досить привабливими для виробників, що не стимулювало їх до пошуку нових каналів збуту. Сьогодні ж ситуація має інший вигляд: українські фермери розуміють, що в нинішньому сезоні є всі перспективи отримання великих обсягів ягід, і такі канали, як переробка та експорт для них є просто необхідними. Які переваги та особливості цих каналів збуту? Переробка – забезпечує стабільний продаж великих обсягів ягоди, але не завжди виробник задоволений пропонованою ціною.Водночас експорт гарантує вищу ціну на ягоду, але тут не завжди готовий наш фермер, особливо щодо якості обсягів, сортів, правильної упаковки та наявності сертифікації. І тут необхідно звернути увагу на експорт 2-х різних продуктів: свіжої та замороженої ягоди. Обсяги експорту останньої стали рекордними минулого сезону. Якщо ми говоримо про експорт саме свіжої ягоди, то тут є безліч факторів, які необхідно обов’язково враховувати: транспортабельність сорту, правильне пакування, обмежений обсяг (в середньому до 10 тонн/машина), обмежений термін на логістику та реалізацію. Всі ці фактори нерідко є стримувальними. З іншого боку, якщо ми говоримо про заморожену ягоду, то тут більшість факторів, що стримують, відпадають. Головне — підтримувати відповідний температурний режим і можна не перейматися швидкістю доставки й про те, скільки часу продавцю знадобиться на реалізацію ягоди. Замороженої продукції за 1 раз можна перевезти, як мінімум, у 2 рази більше. А найвагомішим фактором є те, що замороженою ягодою можна торгувати 365 днів на рік, тоді як свіжа продукція реалізується лише протягом сезону.
Що стосується суниці садової, не можна не згадати одну позитивну тенденцію – з кожним роком все більше свіжої ягоди продається через мережі супермаркетів усередині країни. Який можна зробити висновок? Виробники все більше застосовують нові технології, починаючи з підбору сортів та охолодження до використання «правильної» тари під час реалізації.
З малиною ситуація поки що відносно стабільна. Тенденція збільшення обсягів продажу як на експорт, так і на переробку зберігається вже 5 сезонів поспіль, а примітним фактом є те, що якщо у 2014 році експорт свіжої малини дорівнював нулю, то минулого сезону він досяг показників 1,2 тис. тонн. При цьому українському виробнику слід наголошувати на пошуку нових експортних напрямків, оскільки з року в рік відчувається вплив різних факторів, які позначаться на обсягах продажу. Про такі фактори йтиметься нижче.
Небесна канцелярія. А ось тут починається найцікавіше у ягідному бізнесі, оскільки саме погода розставляє основні акценти у виробництві як малини, так і суниці садової. Річ у тім, що основна маса ягід виробляється у відкритому ґрунті, і це стосується не лише України, а найближчих наших конкурентів – європейців. І ось приклад минулого сезону з малини, коли в Сербії та Польщі загинув практично весь урожай цієї ягоди через несприятливі погодні умови. Така ситуація стала чудовою нагодою для України суттєво наростити свою присутність на ринку цих країн. Причому йдеться як про заморожену ягоду, так і про свіжу малину.
В Україні, як правило, очікують весняних заморозків, і від того, коли вони будуть, на який період затягнуться і до яких температур опустяться показники, залежить врожай, як ранніх ягідних і кісточкових культур, так і пізніх насіннячкових. Наприкінці квітня минулого року в Україні випав сніг, але заморозки були нетривалими. Цей факт хоч і відстрочив дозрівання всіх основних ягід, але не вплинув кардинально на врожай загалом, чого не можна сказати про наших європейських сусідів.
Щодо нинішнього сезону, то всі увійшли до нього на рівних умовах – без погодних катаклізмів. І тут українському виробнику необхідні як мінімум 2 переваги для успішної роботи на європейському ринку – ягода гарної якості та нижча ціна. Вже зараз низка європейських виробників буквально «відбиваються» від навали свіжої української ягоди.
Варто зазначити, що в подальшій перспективі сподіватися на погоду, швидше за все, не доведеться. Вже сьогодні в Європі, а частково і в Україні, виробництво суниці садової та малини переходить до закритого ґрунту, що мінімізує ризики втрати врожаю від погодних капризів.
Що за скільки? Для зрозумілішої картинки цін доцільно розглянути минулий і нинішній сезони. Згадаймо про перші дні продажу, як суниці садової, так і малини. Ціни на перші партії даних ягід в Україні цього року на свіжому ринку коливалися від 100 до 150 грн за кг ($4-6/кг).Це дуже короткий період — від 4 до 10 днів максимум, оскільки на ринку завжди працюватиме єдине правило: залежно від швидкості збільшення пропозиції буде зафіксовано таку саму швидкість падіння ціни.
Отже, суниця садова. Сезон-2017 порадував виробників задовільними цінами. За даними проєкту «АПК-Інформ: овочі та фрукти», вони були зафіксовані на рівні 27 грн/кг ($1/кг) у середньому за сезон. Вже цього сезону взяти таку цінову планку буде досить проблематично, оскільки зазначено вище – розширення площ та сприятливі погодні умови призведуть до збільшення пропозиції на ринку. Не варто забувати й про експорт, і про продаж на переробку, оскільки якщо темпи в цих напрямках знизяться, виробники не зможуть підійти й до позначки 25 грн/кг ($ 0,9/кг).
По малині така сама історія. Якщо у 2016 році середня ціна за сезон склала 23 грн/кг ($0,8/кг), то вже торік середні ціни сягнули позначки 30 грн/кг ($1,1/кг), знову завдяки експорту свіжої та замороженої ягоди. А виробництво ягоди продовжує нарощуватись і далі. З появою на ринку більшої пропозиції вже сьогодні можна сміливо припустити, що відсотків 10 в ціні буде втрачено за підсумками всього сезону.
А хто збере урожай? «А нема кому збирати» — твердять цього сезону комерційні виробники в усіх регіонах України. Суниця садова – ягода на 100% з використанням ручного збору. Комбайни зі збирання малини на сьогодні роблять життя легшим лише кільком виробникам.
Робоча сила західних регіонів країни йде до Польщі, водночас із центральних та східних регіонів людей переманюють компанії заходу України. Складальникам урожаю господарства пропонують щорічно дедалі більшу зарплату. При цьому у більшості господарств облік роботи ведеться за європейським форматом – оплата за кожний кг зібраної продукції. На сьогодні за 1 день роботи в полі можна заробити від 250 до 600 і більше грн ($9,6 — $23). Паралельно покращується інфраструктура та умови проживання. Для західних та центральних регіонів, де проблема з робочою силою максимально гостра, будуються нові гуртожитки для працівників, щонайменше 1 раз на день надається комплексне харчування. Але проблема залишається актуальною.
І кілька слів про господарства поблизу великих міст. Дані господарства мають колосальні проблеми з робочою силою, оскільки міське населення готове працювати у звичних комфортних умовах навіть за нижчої зарплати. В результаті, у виграші сьогодні залишаються ті компанії, які мають змішане виробництво плодоовочевих культур, пропонуючи робітникам закріплюватись у них на максимально тривалий термін – скажімо, з квітня по вересень. З точки зору виробництва ягід, оптимально мати широкий асортимент культур як у закритому, так і у відкритому ґрунті, вирощуючи як традиційні, так і ремонтантні сорти. Це дозволяє суттєво розширити сезон реалізації ягоди.
Що на нас чекає в майбутньому, і що робити з ягодою? Дуже цікаве питання, особливо з огляду на той факт, що виробництво поступово зростає.Треба чітко вирішити, яким саме виробником хоче бачити себе кожен ягідник окремо. Зростання виробництва зовсім не означає збільшення пропозиції на ринку ягід високої якості, а за якість сьогодні платити готові не лише на зовнішньому, а й внутрішньому ринку.
На сьогодні є 3 основні канали реалізації, але кожен із них вимагає особливих зусиль та умов, і не завжди український виробник готовий надати необхідну продукцію у потрібному обсязі. Якщо прокладено шлях до ЄС зі свіжою та замороженою ягодою – цю дорогу необхідно протоптувати та регулярно підтверджувати свою репутацію. Паралельно треба дивитися інші зовнішні ринки, і це сьогодні вже робиться. Звичайно, не варто забувати й про внутрішній ринок, зокрема про роботу з мережами. “Складно”, – скаже більшість. «Але можливо!», – дадуть відповідь ті, хто вже не один рік продає свіжу ягоду супермаркетам.
І найважливіший момент – зовнішні ринки просто необхідні для сегмента свіжих і заморожених ягід, тому, що внутрішнє споживання точно не впорається з пропозицією продукції, що постійно зростає. І в результаті ми стикатимемося із ситуацією, яку відзначаємо цього року. Частина ягоди так і завершить свій шлях до споживача, не розпочавши його – лишиться в полі!
Погода на сьогодні може звести вашу виручку від сезону вирощування м’якої ягоди до «нуля», а з іншого боку – оскільки «небесна канцелярія» не торкнулася ваших плантацій – дати непогано заробити. При цьому більшість експертів схильні до того, що успішний бізнес на такій «рулетці» не побудувати.
А висновки щодо залучення робочої сили будуть максимально простими.Люди працюють і працюватимуть там, де вищий рівень оплати праці, і там, де надаються найкращі умови. А якщо озирнутися на весь ягідний сектор України та економічну ситуацію, можна дійти невтішного висновку, що проблеми з трудовими ресурсами залишаться найгострішими й у 2019 році.
