Бурхливе залучення України до глобальної торгівлі яблуками не могло не вплинути на зміну сортового складу. Останні 25 років нові сади закладалися переважно сортами, які мали попит як при експорті до сусідніх країн (переважно до росії та білорусі), так і на внутрішньому ринку.
Однак, у зв’язку зі змінами торгових шляхів, пошуком нових ринків та новими уподобаннями партнерів, виробники змушені оперативно змінювати структуру виробництва, щоб відповідати очікуванням нових споживачів.
Без цього залишитись на ринку неможливо. Серед іншого, наприклад, відомий сорт «Гала», який сьогодні займає вельми невелику частину структури садів, був незаслужено недооцінений через відносно низьку популярність серед локальних споживачів.
Проте, про смаки не сперечаються… При виході на міжнародні ринки цей сорт є на сьогодні абсолютним лідером попиту. Проте очікуваного потоку плодів «Гали» з України поки що не видно. І нічого дивного чи несподіваного у цьому немає. Одним із головних параметрів, на який звертають увагу покупці, є ступінь фарбування плодів. Якщо говорити по суті, то плоди з фарбуванням поверхні менше ніж 75% не мають шансів на продаж на експорт.
А що можуть запропонувати виробники? Якщо взяти до уваги, що більшість українських садів було посаджено в останні десятиліття, то стане зрозуміло, що «Гала» представлена безліччю різних клонів, починаючи від стандартного сорту «Гала», який має мінімальний рівень покривного забарвлення, і далі за зростанням, в міру розвитку світової селекції – “Гала Маст”, “Гала Роял”, “Гала Імперіал”, “Гала Наталі”, “Гала Галаксі”, “Гала Мундіаль”… Зрозуміло, всі вони спочатку трохи варіюють за рівнем, інтенсивністю та характером забарвлення, що проявляється як у різній площі фарбуються поверхні плодів, у відтінку червоного кольору і в наявності або відсутності характерних смужок, утворюючи рум’янець від повністю розмитого до яскраво-смугастого.
Але якби все було так просто.
Головні труднощі в отриманні потрібного забарвлення полягає в тому, що в період перед прибиранням відсутній достатній перепад нічної та денної температур. Саме це коливання температури сприяє синтезу спеціальних речовин-антоціанів, які безпосередньо впливають на рівень забарвлення в даній конкретній місцевості й зараз. Саме цей фактор не дає повною мірою реалізовувати потенціал яблук «Гала», які вже вирощуються у країні.
Зазвичай у структурі врожаю перерахованих вище клонів при недостатньому коливанні температури відсоток плодів, які забарвлюються достатньою мірою не перевищує 40%. Відповідно, якщо відібрати дані пофарбовані плоди із загальної маси, ті яблука, які залишаться, буде непросто реалізувати за адекватною ціною на внутрішньому ринку.І крім усього іншого, відсортовані яблука, після такої процедури (по суті пресортингу), необхідно продати не більше ніж протягом одного місяця, щоб уникнути втрат, що ставить виробника в жорсткі рамки термінів і необхідності продажу яблук, що залишилися після сортування, за нижчою ціною.
Все це, безперечно, визначає нові завдання для українського виробника «Гали». Насамперед визначаючи вибір клону даного сорту, який здатний до раннього та інтенсивного забарвлення вже з початку серпня, та незалежно від наявності перепаду температури.
Такі клони сьогодні існують, і в українських садах йде активна заміна старих клонів на нові.
До них відносяться клони групи Gala Schniga, починаючи безпосередньо від самого клону Gala Scniga Schnitcer, який вже 5 останніх років радує виробників, що мають його якісними пофарбованими плодами (на фото один з українських садів де посаджена «Гала Шнига»).
У майбутньому можливе поширення також клонів Gala Scniga SchniCo і Gala Schniga SchniCo red, які зможуть замінити застарілі посадки стандартної «Гали» та її ранніх клонів.
Це дасть можливість Україні стати повноцінним та важливим гравцем на глобальному ринку яблук, особливо у регіоні Південно-Східної Азії.
