Плоди мелотрії з’явилися на Європейському ринку порівняно недавно і поки що це нішева культура. Її комерційне вирощування було розпочато в Бельгії 2009 року, в супермаркетах плоди зустрічаються під назвою міні-кавуни. Дійсно округлі плоди всього 3-5 см завдовжки разюче схожі на крихітні кавунчики. Назву “мишачі кавуни” вигадали шанувальники творчості англійської письменниці та ілюстраторки Беатрікс Поттер – авторки казок про кролика Піттера та його друзів. В одній з її казок зображений мишачий пікнік зі схожими плодами, розповідає Маріте Гайліте, експерт асоціації овочівників Latvijas dārznieks, у своєму блозі на EastFruit.
Батьки маленьких дітей у багатьох країнах читають або розповідають дітям казки про цих мишок, щоб надихнути малечу спробувати щось нове. До речі, маленькі власниці ляльок Барбі можуть використовувати мишачі кавуни для частування своїх ляльок, вони дуже пасують за розміром, а заодно й самі можуть ними пригоститися. Плоди мелотрії зазвичай подобаються дітям, але їх слід одразу попередити, що плоди лише зовні схожі на кавуни, смак у них, як у свіжого огірка. Якщо запізнитися зі збиранням урожаю, плоди стають кислуватими, як перерослий огірок. Мелотрії смачні і в свіжому, і в консервованому вигляді, наприклад, мариновані.
Сама рослина мелотрія (Melothria scabra) належить до родини Гарбузових (Cucurbitacea). Її батьківщиною є Центральна Америка та Мексика, хоча деякі ботаніки вважають її батьківщиною Африку. Уперше мелотрію описав французький ботанік Чарльз Віктор Наудін 1886 року, але племена індіанців використовували мелотрію в їжу задовго до Колумба. Нині насіння мелотрії пропонують багато фірм, що спеціалізуються на насінні для городників-любителів. Різними мовами цю рослину називають по-різному: “cucamelon”, “Mexican sour gherkin”, “cuka-nut” англійською і “concombre à confire” (зацукрований огірок) французькою, але “мінікавун” звучить, звісно, коротше.
Якщо в найближчому супермаркеті мишачі кавуни бувають нечасто, мелотрію можна виростити навіть у найменшому садочку або на балконі. Її вирощують практично так само, як і огірок, є лише кілька невеликих відмінностей. Сама рослина зовні дуже схожа на огірок, але листя менше і жорсткіше на дотик. Як і огірок, мелотрія ліана і найкраще вирощувати її з використанням опор або шпалери, це значно полегшує збирання врожаю. Мелотрія дуже придатна для озеленення веранд, альтанок, стін або огорож.
У південних країнах мелотрія прекрасно росте у відкритому ґрунті, у помірному кліматі її надійніше вирощувати в теплиці (хоча б навесні). Однак треба мати на увазі, що мелотрія дуже сильно розгалужується і швидко починає конкурувати з іншими мешканцями теплиці, тому рослини слід обмежувати в рості, видаляючи значну частину бічних пагонів. Якщо огірок цвіте і плодоносить незалежно від довжини світлового дня, мелотрія належить до рослин короткого дня і в середній смузі цвіте лише в серпні. У південних країнах вона може цвісти все літо з самого його початку. Якщо при вирощуванні огірка найчастіше використовують партенокарпічні гібриди, які не утворюють насіння і не потребують запилення, мелотрії потрібні і запилення, і комахи-запилювачі. Дрібні плоди легко зав’язуються і швидко ростуть, рослини рясно плодоносять.
При вирощуванні в домашніх умовах насіння висівають у горщики діаметром 8-9 см, наповнені субстратом для розсади. Оптимальна температура проростання насіння 25-30оС, при цьому воно сходить на третій день, проте підійде і температура 18-20оС, просто сходів доведеться чекати довше. Надійніше в один горщик посіяти дві насінини, якщо зійдуть обидві, одну з них відразу ж доведеться пересадити в інший горщик. Розсада буде готова до висадки через 23-25 днів, тому з посівом насіння поспішати не варто. Переросла розсада дуже погано приживається на постійному місці.
У теплиці мелотрію вирощують так само, як огірки, і формувати її слід так само, залишаючи тільки головний пагін і вкорочені на 2 листки бічні пагони. У відкритому ґрунті для мелотрії слід підібрати добре освітлене, тепле, захищене від вітру місце. Вона добре росте у великих горщиках і балконних ящиках, лише не слід забувати про полив і регулярне підживлення комплексними добривами.
Урожай збирають регулярно (щодня), не дозволяючи плодам переростати. При бажанні отримати насіння для подальшого розмноження, кілька плодів позначають (наприклад, кольоровими стрічками) і дають їм дозріти протягом декількох тижнів.
Мелотрія цікава тим, що крім плодів утворює і досить великий їстівний коренеплід масою до 300-400 г. За смаком він нагадує редиску або редьку, але на відміну від редьки або дайкона не придатний до зберігання.
