Пандемія коронавірусу змінила звичні та усталені уявлення людей практично про всі сфери життя.
У цьому блозі я хотів би розповісти про те, що вже зараз відбувається в аграрній сфері та плодоовочевій зокрема, і зупинитися на різних сегментах ринку овочів, фруктів, ягід, горіхів, картоплі, свіжої зелені тощо. Також я спробую оцінити можливі наслідки для цих галузей у найближчій та середньостроковій перспективі, відштовхуючись від базового сценарію розвитку пандемії.
Я також докладніше зупинюся на ситуації у країнах, що входять до сфери дії проєкту EastFruit: Узбекистані, Молдові, Грузії, росії, Таджикистані, Україні, білорусі та Польщі.
У першій частині блогу я розповім про глобальну ситуацію в агробізнесі, а потім уже перейду до аналізу плодоовочевої галузі та окремих країн регіону.
Отже, почнемо із глобальних тенденцій.
1. На мій погляд, світ вже перебуває в стані найсерйознішої глобальної економічної кризи в цьому столітті, і, можливо, у гіршій кризі з часів Другої світової війни. Що це означає для економік? Це означає, що валюти знецінюватимуться, а поняття цінності сильно модифікуватиметься.
2. Я вважаю, що негативний вплив кризи на аграрний сектор буде меншим порівняно з впливом на інші сектори світової економіки, тому що потреба у продовольстві збережеться. Однак і в агросекторі не обійтися без серйозних і трагічних наслідків для окремих секторів і для окремих країн. Навіть IT галузь, найімовірніше, постраждає суттєвіше, попри велике зростання попиту на IT рішення для віддаленої роботи людей. Тому інвестиції в аграрний сектор зараз є гарною ідеєю. Щоправда, не всі, тому див. наступний пункт.
3. Глобальна економічна криза призведе до того, що абсолютна більшість людей і компаній у світі стануть біднішими. Особливо це стосується країн, які раніше заробляли кошти на експорті нафти, газу та інших копалин вуглеводнів (у зв’язку з різким зниженням цін на вуглеводні), а також тих, що мали розвинену промисловість або експортували промислову сировину. Тому попит на дорогі та необов’язкові продукти, які легко можна замінити у споживанні, може різко впасти, тоді як попит більш базові, незамінні, продовольчі товари може навіть зрости.
4. Глобальний ринок внаслідок закриття кордонів та обмеження торгівлі продовольством перестає бути глобальним. Вже зараз можливі ситуації, коли в одній країні ціни на певний вид стратегічного продовольства можуть злетіти до небес, і багато жителів не зможуть його собі дозволити, в той час, як в іншій країні цей продукт буде продаватися за невигідною для фермера, тому що ця країна обмежує експорт цього стратегічного товару. У довгостроковій же перспективі втрачають усі – фермери перестають вирощувати продукт, який стає невигідним, і цінова криза набуває глобальних обрисів.
5. Інвестиції в аграрну галузь, попри кризу, можуть навіть зрости, оскільки ситуація в інших галузях буде гіршою.Але перевага надаватиметься галузям з максимальним рівнем механізації.
6. Втрати продуктів у міру їхнього розподілу (food losses) різко зростуть, тому що:
- вже зараз, у зв’язку з карантинними заходами, люди рідше роблять покупки, але товарів купують більше. Відповідно, вони псуються вже у споживача;
- порушення логістичних ланцюжків призводить до простою суден протягом багатьох тижнів, що нерідко призводить до часткового або навіть повного псування харчових продуктів. Подібні проблеми виникають і при постачанні автотранспортом та іншими видами транспорту;
- у виробників можуть виникнути складності зі збиранням урожаю певних культур у зв’язку з дефіцитом робочих рук в окремих країнах, що залежали від сезонної робочої сили;
- у фермерів можуть виникнути фінансові складнощі із забезпеченням всього циклу виробництва, так само як і у трейдерів та переробників, що може призвести до погіршення якості та зростання втрат, а також зниження продуктивності.
7. Суттєво вплив криза вплине на галузі сільського господарства, які безпосередньо пов’язані з цінами на енергоносії: біоетанол, де головними джерелами сировини є цукрова тростина та кукурудза, а також на біодизель, де використовується переважно ріпак. Спільно з можливим падінням попиту на м’ясо, довгостроковий вплив на глобальні ціни кукурудзи буде найбільшим. Тиск також чинитиметься на ціни цукру та ріпаку. Але це означає, що ціни обов’язково впадуть скрізь (див. пункт 4) — тому, що зросте/з’явиться кількість нових торгових обмежень, можливі серйозні локальні потрясіння та цінові диспаритети, тобто цукор чи кукурудза цілком можуть коштувати надто дорого в країні-імпортері та дешево в країні-експортері.
8. Водночас попит на продовольчі зернові культури, такі як продовольча пшениця, рис, круп’яні культури тощо, може суттєво зрости, бо це базові та недорогі стратегічні продукти, які люди починають споживати у кризових ситуаціях.
9. Галузь рослинних олій теж може розділитися – дешеві олії отримають певну перевагу. Однак загалом вона постраждає менше за інших, оскільки рослинна олія є обов’язковим базовим і стратегічним харчовим продуктом. Певний негатив для виробників і переробників можливий лише у частині можливого зниження попиту протеїновий шрот у разі зниження попиту тваринництві. Проте великою перевагою зернових та олійних галузей є відсутність проблем із робочою силою – адже майже все виробництво механізоване.
10.Продукти переробки продовольчих зернових культур також навряд чи постраждають дуже сильно, хоча не виключено, що будуть локальні протекціоністські заходи в окремих країнах. Також на них може вплинути девальвація валют країн-імпортерів стосовно до ключових валют. Однак на них найменше може позначитися падіння в сегменті ХоРеКа, тобто ресторанно-туристичного бізнесу, тому що такі продукти легше приготувати вдома.
11. М’ясна галузь може постраждати більше за інших, оскільки попит на дорожчі види м’яса може помітно знизитися. При цьому птахівництво може навіть виграти, тому що це найдешевший вид м’яса. Рибна галузь може постраждати ще суттєвіше.
12. Втрати може зазнати й молочна галузь, особливо ті її сегменти, які орієнтовані виробництво дорогих сирів та інших продуктів із високою доданою вартістю. Цілком імовірно, що ціни молочного білка та жиру знову зблизяться.
13. Плодоовочева галузь розвиватиметься зовсім неоднорідно – одні сегменти можуть різко зрости, інші – практично зникнуть. Докладніше про це я напишу у другій частині блогу.
14. Дуже сильно зміниться і глобальна логістика, торгові потоки та виробництво харчових продуктів FMCG (брендованих, готових до споживання та упакованих). Різко впаде попит на продукти для ресторанів, готелів та галузі громадського харчування, тому відкотиться у додаванні вартості. Країни, де значний попит забезпечував туризм, різко знизить обсяги імпорту сировини та готової продукції. Відповідно зміняться і торгові потоки.
Якщо підбити невеликий проміжний підсумок, то в цій ситуації перевага буде у тих країн, які виробляють все необхідне для забезпечення власного населення харчовими продуктами. Зокрема, високий рівень продовольчої безпеки в України, яка є нетто-експортером практично всіх основних продуктів харчування.
Крім того, Україна порівняно недавно (у 90-ті роки минулого століття) здобула неоціненний досвід забезпечення продовольчої безпеки шляхом масової обробки населенням присадибних ділянок та виробництва всього необхідного власними силами.
Ще один плюс для України – це повернення багатьох трудових мігрантів, що забезпечить галузі сільського господарства та харчової промисловості необхідною робочою силою.
Однак викликає побоювання залежність України, що різко зросла, від імпорту добрив, насіння, ЗЗР та інших елементів технології. Водночас поки що складно очікувати значних проблем з їхніми постачаннями – найімовірніше вони просто суттєво зростуть у ціні. При цьому зростання цін на харчові продукти може з лишком перекрити зростання виробничих витрат.
У другій частині свого блогу я докладніше зупинюся на плодоовочевій галузі та впливу коронавірусу та глобальної економічної кризи на галузь виробництва, торгівлі та переробки овочів, фруктів, ягід та горіхів окремих країн регіону
