Будівництво холодильників для плодоовочевої продукції в Таджикистані, як і в сусідніх країнах, стало дуже «модним», і багато хто вважає, що це прибутковий бізнес, адже інвестори бачать ціну взимку в супермаркеті та пам’ятають ціну влітку. Однак ті, хто інвестує у будівництво холодильників, роблять багато помилок через нерозуміння того, як це працює.
Декілька слів про типи холодильників:
1) Перший тип називається логістичними центрами. Зазвичай він розташований ближче до головних центрів споживання або великих міст. Але може бути й в транзитних зонах, наприклад, для консолідації та розподілу вантажів. У ньому також може бути доопрацювання продукції та короткочасне зберігання. Продукція у яких збирається великими партіями, розбивається на дрібні партії, та був розподіляється по точках. Для роздрібних мереж – це необхідна умова для ефективного функціонування та конкурентної переваги. Це дуже важливо, зазвичай у таких місцях, де розташовані роздрібні мережі — дорога земля, і що швидше продукція обертається у такому центрі, то швидше він окупається. Таким чином, логістичні центри можуть бути важливим елементом інфраструктури як для місцевої, так і для імпортної продукції. Це важливо як для мереж, так і великих імпортерів мати такі центри. Такі логістичні центри зручно створювати на сучасних оптових ринках.
2) Другий тип – це холодильні камери довгострокового зберігання. Вони будуються у країнах-виробниках. Це холодильні камери для тривалого зберігання.Продукція, що підлягає тривалому зберіганню, завжди повинна зберігатися максимально близько до місця виробництва. Після поставки в країну-споживач, продукція має бути продана максимально швидко, оскільки холодний ланцюг розірваний, і продукція вже не зможе тривалий час зберігати свої властивості. Яблуко ніколи не зберігають після його постачання на експорт, як і виноград, цибуля тощо. Зазвичай, якщо фрукти прибрали, то за дві години шляху до сховища вони втратять багато ваги та досить значний потенційний час зберігання. Тому плоди намагаються закласти у камери максимально швидко після збирання. Тут відібрані та запаковані готові сільськогосподарські продукти зберігаються протягом тривалого часу, залежно від необхідності.
І більшість побудованих та планованих холодильників – це холодильники третього типу. Будівництво таких холодильників у Таджикистані фінансово виправдане. Тим більше, що перепад цін на внутрішньому ринку сезон-поза сезоном може бути у 200-400%. Але чим більше холодильників, що орієнтуються на внутрішній ринок, тим нижча маржа. Однак необхідно розуміти, що продаж із коліс на експорт йтиме у минуле, і ринок вимагає створення інфраструктури якості.
3) Ще одним важливим є третій тип – холодильники для охолодження продукції. Для багатьох видів продукції, які не підлягають тривалому зберіганню, це важливий елемент інфраструктури. Вони бувають різних типів (повітряні, гідро тощо). У Таджикистані такі холодильники необхідні розвитку експорту черешні, ягід, ранніх абрикосів.
4) Дуже важливий тип – це гібридний тип.Сортувально-пакувальні центри (Packhouse) – це частина логістичних центрів, але ми його опишемо окремо. Вони створюються поблизу великих сховищ. Зазвичай вони належать виробникам чи групам підприємців, зайнятих консолідацією продукції. Там проходять процеси сортування, калібрування та зберігання. На практиці, у нас продукція сортується на полі та вантажиться в автомашину. Але машина з охолодженням призначена для того, щоб підтримувати температуру, а не знижувати її. У Таджикистані, на жаль, у багатьох місцях відсутня практика відвантаження охолодженого вантажу, але ситуація покращується і поступово приходить розуміння необхідності процесу.
Структура даних холодильників різна, як і функції. Однак зі зростанням площ та зростанням валового виробництва продукції країна потребує холодильників першого та другого типу. А їх у Таджикистані лише кілька. Якщо ми хочемо бути експортноорієнтованою країною, то має бути дуже багато холодильників третього типу (тривалого зберігання), а вже на наступному етапі при них повинні створюватися сортувально-пакувальні центри.
Мене часто запитують, чому експорт із Таджикистану спостерігається лише у сезони масового збору. І це правда, основні обсяги експорту ведуться в період масового збору, але поки що ми не маємо умов для того, щоб продукція доходила в преміум якості. Це сегмент, де мають працювати Packing Center, а їх дещо на всю країну.
Вся закладена продукція у холодильники спочатку призначена для внутрішнього ринку. Причина – відсутність якості після зберігання. Нижче ми розглянемо кілька помилок, що ведуть до втрати якості:
1) Ключовою помилкою є нерозуміння моменту, що холодильник – не санаторій, де закладені фрукти стають кращими, а реанімація, де просто підтримуємо стан фрукта від смерті. Відповідно, закладаючи зіпсований та перезрілий продукт, на виході ми не зможемо отримати якісний продукт. Технологія вирощування фруктів та овочів для тривалого зберігання може кардинально відрізнятись від вирощування для продажу з поля. Тому холодильник не вирішить проблем невідповідного сорту, недостатнього захисту від шкідників та хвороб, неправильного збирання тощо.
2) Поширеною помилкою, особливо в новачків, і те, що вони не знають властивостей продукту, що закладають, не знають протоколів зберігання. Вони вважають, що зібрав продукт, поставив у холодильник і увімкнув — все це є достатнім, щоб зберегти продукт до періоду, коли треба продавати.
3) Не всі продукти можна зберігати вічно, є ті, що можна зберігати пару днів, є ті, які можна зберігати понад рік.У 2019 році, наприклад, в Італії все ще продають торішнє яблуко, тому що ціни цього року вищі набагато. Вони вирішили просто перетримати та заробити.
4) Одні продукти сумісні з іншим, інші антагоністи. Причин тут кілька: виділення та поглинання газів, різні температурні режими, режими вологості тощо. Таку практику часто спостерігаю в Таджикистані. Однак НІКОЛИ не можна зберігати різні овочі та фрукти в одній камері тривалий час. Навіть різні сорти яблук зберігають у різних камерах, тому що вони зберігаються по-різному.
5) Деякі фрукти покращують смак та якість при зберіганні, такі як яблуко чи гранат, а є ті, які погіршуються щодня. І це також є причини втрати якості.
6) Неправильна заготівля та охолодження продукції веде до того, що продукція псується при зберіганні. А якщо все робиться з коліс, то плоди псуються, щойно досягають споживача — начебто відправив якісну продукцію, а там мережі вислали претензії щодо якості. І потім кажуть, що у мережах шахрайство, проте ми не бачимо проблеми у собі.
7) Усі намагаються побудувати холодильник дешевше. Практика показує, що більшість виробників та підприємців будують дрібні холодильники та при цьому економлять на всьому — на стіні, на підлозі, на агрегатах, на дверях. Як результат, не виходить те, що планували. Як тільки навесні температура підіймається вище 25 градусів, холодильники вже не можуть справлятися з підтримкою холоду і продукція псується, а тим більше ми не обговорюємо періоди влітку, коли під відкритим сонцем понад +50 С, а в камері +1 С.Щороку я бачу сотні тонн продукції, що згнила, в холодильниках, яка не дотягує до червня, а це помилки будівництва холодильника, в тому числі. Дешевий холодильник можна побудувати, заощадивши на якості підлоги. Якщо ж підлога хороша, тобто сенс нарощувати висоту холодильника до 12 метрів і закуповувати кари та гарну тару для штабелювання, щоб 1 метр обходився дешевше. І ще один момент, всі системи коштують грошей і якщо розкидати ці витрати на 100 м2, то вийде дуже дорого, а якщо на 2 тис. м2, то дуже дешево. Тому маленькі холодильники не окупаються за дефіцитного ринку, і якщо є власне виробництво фруктів та овочів, які не можна відразу продати в сезон. Але часто легше та дешевше орендувати холодильник на малий обсяг, ніж будувати свій.
8) При пошуку холодильників для оренди площ під зберігання фруктів шукають такі холодильники, які дають найнижчу ціну оренди та їх можна зрозуміти. Але низька ціна означає, що власник має скорочувати витрати та інвестиції. Але ціна на електрику зростає щороку на 15%, робоча сила також дорожчає. З 2017 до 2019 року ціна на електрику зросла в кілька разів. Тому власник холодильника для оренди більше не вкладає у підприємство, інфраструктура зношується, що веде до проблеми втрати якості.
9) Інша проблема – ця стабільність подачі електрики. Втішно, що останні кілька років ситуація покращується, але відключення є. І не всі мають генератори. А перепади температур впливають на якість навіть сильніші, ніж стабільна неідеальна температура. Таку продукцію не можна продати на ринок, де високі вимоги щодо якості.
10) Низький рівень знання технологій післяжнивної обробки та зберігання, зокрема низький захист продукції від етилену, від грибків, недотримання вологості та практично відсутність попереднього охолодження.
11) Фінансові проблеми холодильних операторів. Адже мало збудувати хороший холодильник, але треба його ще й заповнити. А заповнити холодильник вимагає великих інвестицій в оборотний капітал, а за процентної ставки понад 20% у валюті та до 30% у місцевій валюті не всі готові реалізовувати бізнес-проекти. Тому холодильник повинен будувати виробник чи кооператив виробників (якщо для тривалого зберігання), тому що холодильник для овочів та фруктів працює при дефіциті, але у світі це вже не бізнес.
Є ще десятки причин, через які псуються продукти в холодильниках, але ми розповімо Вам про них в інших блогах.
За ситуації, коли холодильники працюють на внутрішній ринок, то загалом холодильники виконують роль згладжування цін для населення й уряд має надати пільги підприємцям у цій галузі. Підприємець повинен спочатку купити продукт, зберегти та потім продати.І якщо ми хочемо, щоб продукція на внутрішньому ринку не сильно дорожчала у зимово-весняний період, то держава має допомогти з пільговими кредитами на заготівлю сільгосппродукції (з одного боку, це гарантована оплата для фермерів, з іншого — підтримка заготівельників), спрощення податкового адміністрування з погляду походження продукції (якщо не покажеш джерело фруктів та овочів, то при продажі ця вартість йде як чистий прибуток, а не зачитується як витрата, а фермери поки що не зацікавлені ідентифікувати себе під час продажу).
Але спочатку потрібно визначитися, скільки потужностей у країні. За моїми розрахунками, понад 22 тис. тонн, за розрахунками органів статистики — трохи більше. Досі є непорозуміння, одні говорять про куби (розуміння таке: скільки кубів, стільки міститься), інші про тоннаж, і все це плюсується. Для порівняння в Узбекистані потужності сховищ понад 1,2 млн тонн.
Але очевидно одне: у Таджикистані їх має бути більшим як для стабілізації цін на внутрішньому ринку, так і для експорту.
