Наприкінці минулого тижня в польському сегменті Інтернету вийшла стаття з аналізом стану малинових плантацій у Польщі від місцевого експерта Павла Кравця. На основі спостережень у власному господарстві П. Кравець повідомив про серйозні проблеми з насадженнями малини в Польщі, що можуть суттєво вплинути на врожай цієї ягоди в поточному році. EastFruit спробував розібратися, до чого може призвести падіння виробництва малини в Польщі, і яка ситуація в сегменті цієї ягоди зараз фіксується в інших країнах проєкту.
Польща
Отже, у статті йдеться про стан малинових плантацій лише в одному господарстві, яке, власне, і належить П. Кравцю. Знаходиться воно в Люблінському воєводстві, де, за різними оцінками, може бути зосереджено близько 70% усього виробництва малини в Польщі. Також немає жодних причин припускати, що фермерське господарство експерта чимось разюче відрізняється від інших, розташованих у тому ж регіоні. Проте варто зазначити, що екстраполювання ситуації в одному господарстві на весь виробничий регіон завжди несе в собі ризики певних помилок.
За словами П. Кравця, власники тунельних теплиць у Польщі через зимові снігопади були змушені демонтувати вкривну плівку та частини конструкцій теплиць через загрозу їхнього обвалення. До речі, в деяких випадках обвалення теплиць все ж відбувалося, як, наприклад, у самого експерта.
У результаті, рослини в теплицях були змушені зимувати без укриття, що завдало певної шкоди насадженням ще взимку. Далі на початку квітня температура повітря в Люблінському воєводстві вночі впродовж кількох днів падала нижче нуля, а біля поверхні землі могла сягати 7 градусів Цельсія нижче нуля. У підсумку, в господарстві самого Павла Кравця були відмічені значні масштаби обмороження квіткових бруньок, які за деякими сортами досягли 75-95%.
Сербія
Наприкінці минулого тижня повідомлення про негативний вплив погодних умов почали надходити й з Сербії. За словами Александара Лепосавіча (відомий експерт плодоовочевого ринку на Балканах), за теплою зимою у квітні прийшли снігопади та падіння температури повітря. Як наслідок, найбільше постраждали ті культури, які вже перебували у стадії цвітіння або ж близько до неї, зокрема кісточкові та груші. Збиток малиновим насадженням поки що незначний, але через різкі перепади температур на плантаціях може відмічатися розповсюдження різних захворювань. Тобто, поки що говорити про серйозну шкоду малиновому виробництву в Сербії доволі рано, але певний негативний ефект на врожай уже має бути.
Україна та Молдова
З “У першій половині квітня в західних і північних областях України дійсно мали місце нетривалі заморозки в нічний час доби. Максимально стовпчики термометрів опускалися до 5 градусів Цельсія нижче нуля. Проте в сегменті малини фаза цвітіння настає з кінця квітня, і тому саме травневі заморозки завдають основної шкоди її насадженням. Наразі ж говорити про будь-який істотні втрати доволі рано, хоча й небезпека для частини врожаю все ще не минула”, – коментує ситуацію в Україні Олександр Хорєв, керівник проєкту “АПК-Інформ: овочі та фрукти”.
Що стосується Молдови, тут стан малинових плантацій наразі аналогічний тому, що спостерігається в Україні. За словами місцевих експертів галузі, проблем із вимерзанням бруньок у господарствах найбільшого виробничого кластера (с. Покровка) відмічено не було, але, так само як і в Україні, все може ще змінитися з плином часу.
Зазначимо, що йдеться і в Україні, і в Молдові все ж таки здебільшого про малину, що вирощується у відкритому ґрунті. Приміром, у Молдові перший комерційний урожай малини в теплицях буде зібрано лише 2023 року, і, за попередніми даними, така ягода на молдовському ринку може з’явитися вже в першій половині червня.
Читайте також: Циклічність цін на малину – якими будуть ціни 2023 року і чи вигідний малиновий бізнес?
Кавказ і Центральна Азія
У Таджикистані місцеві учасники ягідного ринку повідомляють, що в січні температура повітря в країні подекуди знижувалася до 22 градусів Цельсія нижче нуля, що завдало непоправної шкоди насадженням малини та деяких інших ягід. За різними оцінками, малина у місцевих фермерів вимерзла на 20-30%, а врожай ожини можна вважати майже повністю втраченим. У результаті, повноцінний збір малини ремонтантних сортів у країні очікується не раніше, ніж у серпні. Аналогічна ситуація відзначається і в Узбекистані.
Що стосується Грузії, тут погодний фактор у виробництві малини поки що не приніс неприємних сюрпризів місцевим фермерам, але сам сектор буде схильний до тих самих проблем, що перешкоджали його розвитку і раніше. Відсутність досвіду у вирощуванні малини в нових виробничих регіонах, проблеми з доглядом за насадженнями та суттєва частка старих сортів у виробництві залишаться ключовими факторами розвитку малинового бізнесу в країні. Тому, виходячи з тенденцій минулих років, очікувати сильного зростання врожаю цієї ягоди в Грузії не варто, і виробництво, за попередніми оцінками, залишиться на рівні 2022 року.
Загальна ситуація на зараз і попередні прогнози
Таким чином, станом на зараз, наявний певний негативний вплив зимових та весняних погодних умов на малинові плантації в Польщі, Сербії та країнах Центральної Азії, тоді як насадження в Україні, Молдові та Грузії від морозів практично не постраждали.
На світову торгівлю малиною падіння виробництва цієї ягоди в країнах Центральної Азії матиме несуттєве значення. Так, Узбекистан торік експортував лише 1,1 тис. тонн замороженої малини, з яких лише 117 тонн не призначалося для ринків Росії або Казахстану. Експорт малини з Таджикистану, тим часом залишається ще менш значним, ніж в Узбекистані, і в цьому випадку йдеться лише про кілька десятків тонн.
Водночас ситуація в Польщі, Сербії та Україні справді може серйозно змінити світовий ринок малини, адже за підсумками 2022 року ці країни посіли відповідно перше, друге та третє місця у світовому рейтингу експортерів замороженої малини. До того ж щонайменше з двох цих країн уже надходять повідомлення про можливу втрату частини врожаю через погоду.
Проте, під час аналізу ситуації в Польщі, Сербії та Україні потрібно враховувати три важливі чинники. По-перше, час можливих травневих заморозків, які зазвичай і завдають основної шкоди виробникам малини, ще попереду. Тому, станом на сьогодні, можна говорити лише про частково негативний вплив погоди на врожай.
По-друге, ринок замороженої малини в Європі зараз перебуває в кризі, ціни на готовий продукт не зростають, а перехідні запаси замороженої ягоди залишаються рекордними. Тому не можна виключати й фактор можливого перебільшення втрат врожаю з боку фермерів, які можуть таким чином намагатися впливати на ринок напередодні старту нового сезону.
Тобто, станом на сьогодні, збитки від заморозків у ключових країнах-виробниках поки що зарано вважати катастрофічними, і їхній ефект з великою часткою ймовірності може бути компенсований рекордними перехідними запасами замороженої малини на складах заморозщиків. Водночас “фактор номер три” вже зараз впливає на європейський ринок цієї продукції.
У такому випадку йдеться про заборону на імпорт і транзит агропродукції (зокрема й заморожених ягід) з України, запроваджену 16 квітня Польщею, до якої невдовзі долучилися Угорщина та Словаччина. Ухвалення аналогічних заходів також обговорюється в Румунії, Болгарії та кількох інших країнах. Уже наприкінці минулого тижня це практично повністю паралізувало експорт української замороженої малини, адже Польща не тільки раніше купувала понад половину експорту цієї ягоди, а й надавала транзит українським продуктам до інших країн ЄС.
Заборона діятиме до 30 червня, що чинитиме серйозний тиск на ціни на торішні запаси замороженої малини в Україні в цей період. До того ж сам факт доволі несподіваного запровадження подібних обмежень з боку сусідніх країн надалі закладатиметься в ризики переробників, адже тепер ніхто не може дати гарантій, що подібні заходи не можуть бути повернуті після 30 червня. Цей фактор, спільно з “другим малиновим бумом”, залишатиметься ключовою причиною тиску на ціни на малину вже нового врожаю в Україні в майбутньому сезоні.
