Леонід Самойленко, фермер з Черкащини, відмовився від вирощування гречки, пшениці та гірчиці на користь квасолі. Після повномасштабного вторгнення він збільшив площі посівів до 50%, адже попит на квасолю стабільний, передає EastFruit.
До війни Леонід Самойленко засаджував квасолею культурою чверть земель свого господарства, а це 70 гектарів. Цьогоріч — половину — 140 гектарів. Вирощувати квасолю, з його слів, вигідніше, ніж інші культури.
Читайте також: І на свіжий ринок, і для переробки потрібні якісний продукт та якісне зберігання
“У перший рік ціна на гірчицю була непогана, а потім впала. Це хаотичний ринок, тому ми відмовляємося від гірчиці. Квасоля — це продукт, який більш-менш стабільний, тому зупинили вибір на ній. Якщо порівнювати із соєю або з кукурудзою, то вона на 30-40 відсотків рентабельніша.
Ми рахували: 700 кілограмів квасолі — це затратна частина. Все, що вище – це прибуток. Подивимося як цього року буде, бо у 2023 році скупляли квасолю від 24 гривень за тонну, а закінчили по 35-36″, – розповів «Суспільному» Леонід Самойленко.
Торік із одного гектара зібрали дві тонни квасолі. “Тоді рік був сприятливіший для її вирощування. А нині аномальна спека і потрібен дощ, бо вона вже починає цвісти, а температура 37-38 градусів. Я вже мовчу, що на ґрунті робиться”, — розповів фермер.
Як розповідає SEEDS, половину врожаю Леонід Самойленко реалізує за кордон, іншу — в Україні. “У 2022 році, з початком повномасштабної війни, на внутрішньому ринку дуже багато брали для ЗСУ, консервні заводи перейшли на консервацію, заготівлю. Квасоля є заміною білка, тому в нас її забирали. По експорту те саме, бо об’єми збільшуються з кожним роком”, — розповів Леонід Самойленко.
На Черкащині квасолею засаджено три тисячі гектарів, розповіла начальниця управління агропромислового розвитку Валентина Сокирко.
“У порівнянні з минулим роком маємо збільшення цих площ на 25 відсотків. Найбільші площі займають сільськогосподарські підприємства Золотоніщини – це понад однієї тисячі гектарів. Якщо дивитися тенденції, то так, є збільшення. Ця культура стає дедалі популярнішою серед аграріїв, але поки що тенденція у населення, яке вирощує у господарствах”, – додає Валентина Сокирко.
