Війна принесла безліч проблем українському плодоовочівництву: це логістика та подорожчання засобів виробництва. Уряд України працює над відновленням експорту та забезпеченням кредитування аграріїв, але зараз йдеться переважно про виробників зернових та олійних культур. Яка ж ситуація із підтримкою плодоовочевого сектору у коментарі для SEEDS розповів Тарас Баштанник, президент Української плодоовочевої асоціації (УПОА).
«Що стосується міжнародної підтримки, то про якісь великі проєкти для плодоовочевої галузі поки що не йдеться. Якщо говорити про державну підтримку, то є програма компенсації витрат для ягідників та садівників. Втім, і за найкращих часів вона працювала наприкінці року, тобто підприємства протягом року садили саджанці, закладали плантації або будували холодильники, а наприкінці року отримували державну компенсацію. Чи виплачуватимуть компенсації за поточний рік, поки що невідомо. Крім того, торік заплатили лише третину. Так, підприємства подали заявки на компенсацію загальної суми 450 млн гривень, а компенсовано було лише 150 млн гривень», — зазначає Тарас Баштанник.
«Якщо говорити про пільгове кредитування, то це можна вважати підтримкою, але багатьом садівникам, а особливо ягідникам, ця програма недоступна, оскільки банки розглядали лише заявки підприємств із земельним банком від 100 гектарів.Тому програма безвідсоткового кредитування є, вона діє до кінця травня, але ягідникам було дуже важко нею скористатися насамперед через обмеження, пов’язані із земельним банком. Думаю, отримали такі кредити не більше ніж 10% представників сектору», — каже фахівець
Серед проблемних аспектів для плодоовочівників України, Тарас Баштанник виділяє фінансування та нестачу пального, добрив та ЗЗР.
Читайте також: Українські аграрії підвищили ціни на суницю садову
«Наразі на галузь плодоовочівництва негативно впливає багато факторів. Це дефіцит пального, добрив тощо. Особливо гостро постає питання нестачі засобів захисту рослин. Також є дефіцит обігових коштів. Раніше щороку всі працювали за стандартною схемою, коли навесні давали постачальникам ЗЗР, добрив, пакування аванс, а решту суми виплачували наприкінці сезону після реалізації продукції. Цього ж року всі ці кошти можна купити лише за стовідсотковою передоплатою», – зазначає президент УПОА.
Крім того, проблемним є питання логістики, особливо для тих, хто вирощує яблука та орієнтувався на експорт (Близький Схід чи Азію).
«Попри всі складнощі, галузь продовжить працювати, адже це переважно багаторічні насадження та гравці ринку не поспішатимуть виходити з бізнесу. Принаймні зараз мені невідомо про жодний випадок, коли хтось із середніх або великих гравців пішов з ринку», — каже фахівець.
Через відсутність попиту та міграції населення перша суниця садова цього сезону була досить дешевою, огірки ж, навпаки, встановлювали цінові рекорди.Яка ситуація спостерігатиметься у секторі надалі? З огляду на окупацію традиційних овочевих регіонів наскільки зменшиться пропозиція місцевої продукції на українському ринку?
« З одного боку, зменшиться пропозиція, але з іншого боку, зменшиться і попит, адже значна частина населення виїхала з країни. Якщо говорити про овочі, то вони не будуть дешевими, оскільки південні регіони тимчасово окуповані. У центральних та західних областях збільшили площі під овочами, але все одно це не компенсує втрати постачання з півдня. Тому ціна на овочі буде досить високою», – розповідає президент УПОА.
«Щодо інших позицій, то зменшиться пропозиція кавуна, дині, черешні, абрикосу. Щось компенсується завдяки імпорту, якихось продуктів, можливо, взагалі не буде. Але це не критично, оскільки фрукти є продуктами першої необхідності.
Якщо говорити про ягоди, то проблеми будуть лише переважно з поставкою суниці садової. Ранньої суниці буде мало, а ось пізньої та середньостиглої — достатньо. Інші ягоди (малина, лохина та ін.) вирощуються переважно у західних, північних регіонах, тому пропозиція буде достатньою і ціни високими не будуть», — резюмує Тарас Баштанник.
