У Варшаві 27 березня відбулися україно-польські переговори за участю міністрів сільського господарства України та Польщі, а також представників профільних асоціацій.
Про нюанси двосторонньої зустрічі України та Польщі, що тривала понад 5 годин, SEEDS розповів президент УПОА Тарас Баштанник, який взяв участь у переговорах у складі української делегації.
– Ця історична зустріч була доволі тривалою, і, ймовірно, непростою? Про що говорили представники аграрних відомств двох країн?
– Для початку важливо зазначити, що ця зустріч була ініційована саме українською стороною, у досить активній формі. Польська сторона не одразу погодилася. Зустріч відбулася на рівні міністрів сільського господарства, заступників, а також голів профільних асоціацій.
Обговорювалося гостре питання блокування польського кордону. Причини й характер, тому що кордон блокується з різних причин. Або для того, щоб продукція не йшла до Польщі загалом, або тому, щоб вона не йшла через Польщу, тобто транзит. Це перший блок.
Друге – продукти, які обговорювалися поетапно. Це вся зернова група, шрот, рослинна олія, курка, яйце, цукор, мед, заморожена малина, яблучний сік і концентрат.
Українська делегація реально конструктивно і прагматично підійшла до підготовки цих переговорів. Тобто, підготувала всі цифри, що йде, як йде в розрізі торгівлі з Польщі, з Європою, де ми конкуруємо, не конкуруємо і так далі.
Польська сторона більшою мірою апелювала не цифрами, а емоціями. У розрізі політики, допомоги під час війни, згадували якісь історичні події сивої давнини тощо.
Найголовніша пропозиція української сторони стосувалася насамперед зернових. Польща не хоче, щоб українське зерно їхало саме на польський ринок. Гаразд, воно взагалі туди не їде вже давно.
Але польська сторона не хоче навіть, щоб воно транзитом їхало в польські порти. Гаразд, новий урожай і не поїде. І без них упораємося.
Але було прохання і жорстка позиція українського аграрного міністра про те, щоб дозволити закінчити вивезення залишків зерна транзитом за старими контрактами, які ще давно були укладені. Тільки в польські порти.
І йшлося всього-на-всього про 450 тисяч тонн сумарно різних зернових, олійних і технічних культур за невеликий період – три місяці: квітень, травень, червень. Тобто це крапля в морі. До того ж транспортування не машинами, а тільки залізницею.
Проте поляки в особі представників об’єднань, таких, як громадська організація “Ошукане село”, яка під керівництвом Міхала Колодзейчака – заступника польського міністра АПК, що начебто лобіює інтереси дрібного фермера, не погоджуються навіть на це, хоча незрозуміло, з яких причин. Навіть пригрозили, що продовжуватимуть блокувати кордон, зокрема навіть для пасажирських перевезень, тобто для легкових автомобілів та автобусів.
Щодо інших позицій діалог був більш конструктивним, але поки що можна сказати, що домовилися продовжити домовлятися.
Читайте також: Польський аграрний міністр збрехав про постачання малини з України – детальний аналіз заяв
– Чи можна почути результати проміжних домовленостей у Варшаві?
– Домовилися про те, щоб розділили всі продукти окремо. За кожним продуктом будуть створені окремі робочі групи, і кожен буде домовлятися і говорити з цього приводу окремо. Поки що на цьому й закінчили.
Зокрема, по ягодах і соку концентрату домовилися про те, що буде проведено додаткову тристоронню робочу групу за участю представників профільних асоціації з України, безпосередньо з польського боку і з литовського. 5-6 квітня у Вільнюсі, сподіваюся, ми це питання зрушимо.
Поки що поляки бачать у нас, зокрема, по малині конкурента, а не партнера, з яким можна було б працювати. Я доводив, що Україна не витісняє польську малину, а навпаки – Польща купує українську малину, допрацьовує її та на цьому заробляє, експортуючи її далі, в іншому вигляді.
– Ви згадали про Міхала Колодзейчака і його негативний вплив на процес переговорів. Чи можна почути більше подробиць?
– Що стосується пана Міхала Колодзейчака, заступника польського міністра, то це був найдеструктивніший елемент усіх переговорів. З одного боку, він відомий своїми радикальними, неконструктивними настроями, негативними враженнями та ставленням до України, і особисто до міністра нашого сільського господарства Миколи Сольського. Це можна було побачити в його поведінці та почути в його словах.
Він явно “накручував” представників громадських організацій Польщі, таких, як згадана раніше організація “Ошукане село”. Вони буквально “танцювали під його дудку”.
До того ж, протягом довгих перемовин, які тривали п’ять з половиною годин, цей чоловік поводився неадекватно, з усіма ознаками наркотичного сп’яніння.
Пан Міхал Колодзейчак часто вибігав із кабінету, повертався схвильований, був агресивний, хаотично рухав кінцівками тощо. Це, звісно, вносило деструктив у переговори, бо переважна більшість колег із профільних асоціацій поводилися конструктивно та погоджувалися з українськими доводами.
Наприклад, Моніка Пятковська, голова Зерно-кормової палати з Руху “Польща 2050”, підтримала нашу пропозицію, тому що Україна повинна виконати ці міжнародні зобов’язання, ці контракти. Вона не бачить нічого поганого. Тому з погляду бізнесу і прагматики здорового глузду жодних проблем цьому немає.
Та й інші голови асоціацій, зокрема щодо цукру, вони підтримували нашу пропозицію або, принаймні, були готові до конструктивного діалогу, а не до емоцій, агресії та незрозумілої поведінки.
– Ваші особисті враження від зустрічі?
– Сісти за стіл переговорів – це завжди позитив. А щодо негативу – це, звісно, поведінка заступника міністра. Але загалом очікування і враження від переговорів стримано оптимістичні. У тому плані, що з поляками можна говорити, і вони будуть чути.
Думаю, що ми продовжимо це у квітні. Можливо, навіть це все буде вирішено позитивно, принаймні щодо більшості продуктів.
