Європейська комісія вивчає питання відмови від субсидій на гектар для фермерів співдружності, передає EastFruit.
Партнер проєктів «Інфагро» Максим Фастєєв у своєму Telegram-каналі повідомив, що платформа «Стратегічний діалог» («Стратегічний діалог щодо майбутнього сільського господарства в ЄС») для нової ітерації CAP (Спільної аграрної політики) з 2027 року серйозно обговорює варіант відмови від усталеної форми підтримки європейських фермерів — «дотації на гектар», повідомляє AgroPortal.
«Після того, як дискусія з лютого вже почала активно з’являтись у відкритих джерелах, наприкінці минулого тижня високу ймовірність цих змін мені підтвердили європейські колеги в приватному спілкуванні», — уточнив Максим Фастєєв.
На його думку, такий доволі радикальний підхід дійсно може бути результативним.
Читайте також: Японські нанотехнології для збагачення ґрунту киснем застосовують українські фермери
Експерт також розповів, що обговорюється, якими можуть бути результати, зокрема, для України:
- Відмова від прямих дотацій, які апріорі знижують економічну ефективність і конкурентоспроможність операторів на третіх ринках (без наявних дотацій).
- Вивільнення бюджету ЄС, економіка якого стагнує останніми роками.
- Відмова від концепції пріоритету малих за територіальним розміром господарств, таким чином можна позбутися колізії, яка спостерігається в Польщі — коли (відносно) невелика ферма ділиться на декілька юросіб (переважно серед членів родини) для отримання максимальної суми субсидій з Брюсселю.
- Концепція «розширення» ЄС (насамперед приєднання України) уникає аргументу щодо розбалансування європейського бюджету під час «виплат на гектар», популярного серед європейських агроскептиків/противників євроінтеграції України.
- Водночас «зелену повістку» ніхто не відміняє. Навпаки, саме на неї пропонується орієнтуватися під час формування майбутньої фінансової підтримки аграрного бізнесу в ЄС. Незалежно від розміру господарств.
- Досить хитрий, але кмітливий крок. З одного боку — рівні вимоги на шляху до загальних цілей збереження довкілля, з іншого — концентрація підтримки на більш розвинених ринках, де принципи сталості та стійкості вже активно застосовуються в сільському господарстві. Це і є альтернатива для різких ідей щодо вводу коефіцієнтів для підрахунку дотацій членам залежно від давності приєднання.
- Попри плюси і мінуси, цей концепт має сенс, на відміну від підходу «за все хороше, проти всього поганого». Він відповідає ключовим запитам: ріст економічної ефективності європейського агробізнесу за збереження «зелених» цілей; плюс додається логіка інтеграції України без додаткових «особливих» умов по аграрці.
- Озвучити бачення нової Спільної аграрної політики на 19 лютого чиновники, схоже, не встигнуть, публікація візії може затягнутися на березень. Якщо ця ідея стане реальністю, тоді чекаємо відповідь від польських фермерів (польські спеціалісти вже закочують очі, пророкуючи яскраву реакцію).
- Для України та українського бізнесу це додатковий стимул включатися в євроінтеграційну повістку. Щодо тваринництва, тут ключовими ризиками, які вимагають максимального прискорення, є теми «благополуччя тварин» (умовно, вже на сьогодні) та «сталий розвиток (екологічність) первинного виробництва» (на завтра).
