Аналітики EastFruit неодноразово звертали увагу на проблеми тепличної галузі Узбекистану. Одним із каменів спотикання для місцевої тепличної галузі стали проблеми з доступом до газу, який, до речі, є однією з головних експортних позицій Узбекистану. Трохи більш як два роки тому ми на цифрах пояснювали, чому експортувати тепличні помідори набагато вигідніше за газ – адже тепличні овочі та ягоди – це продукти з високою доданою вартістю, які дозволяють створювати ще й безліч робочих місць у країні, на відміну від газу, який йде на експорт трубами.
Інша проблема полягає в тому, що головні конкуренти Узбекистану, якими є тепличні комбінати Туркменістану та росії, взагалі не мають жодних проблем із доступом до «блакитного палива». Щобільше, ціни, які платять за рік тепличники в тому самому Туркменістані в рази нижчі, ніж в Узбекистані. Тому Туркменістан активно витісняє узбецьких експортерів із російського ринку тепличних овочів, а альтернативних ринків для експорту цієї продукції в Узбекистану зовсім небагато.
І ось 16 лютого 2023 року побачила світ Постанова Президента Республіки Узбекистан з досить іронічною назвою, якщо врахувати зміст: «Про заходи щодо прискорення впровадження відновлюваних джерел енергії та енергоощадних технологій у 2023 році». І на самому початку і справді йдеться про сонячну та вітрову генерацію…
Але тепер процитуємо зміст постанови щодо тепличних підприємств Узбекистану:
«22.Затвердити планові показники та адресні переліки перекладу 1147 теплиць та 250 підприємств з виробництва будівельних матеріалів на вугільне паливо у 2023 році згідно з додатками №№ 8, 8а, 8б, 8в.
Встановити, що у регіонах республіки:
персональна відповідальність за переведення теплиць на вугільне паливо покладається на міністра сільського господарства Воїтову О.Б. та заступника Голови Ради Міністрів Республіки Каракалпакстан та заступників хокімів областей з питань сільського господарства;
персональна відповідальність за переведення підприємств з виробництва будівельних матеріалів на вугільне паливо згідно з додатками №№ 8а, 8б та 8в до цієї постанови покладається на заступника міністра будівництва та житлово-комунального господарства Хідоятова Ш.С., голову правління АКБ «Узпромбудбанк» Аннаклічева СС. . та заступника Голови Ради Міністрів Республіки Каракалпакстан, заступників хокімів областей та міста Ташкента з питань будівництва».
Звичайно ж, вугілля не тільки не є відновлюваним джерелом енергії, але й для тепличної галузі та для екології країни є одним із найгірших можливих рішень, особливо в порівнянні з газом.
Пояснимо, чому вугілля є поганим рішенням, яке погіршує конкурентоспроможність тепличної галузі Узбекистану.При переході з газу на вугілля у тепличників виникають такі проблеми:
- Зростання витрат на опалення теплиць на 12-17%, тобто зниження рівня доходів виробників та конкурентності продукції – адже у тих самих тепличників Туркменістану витрати не зростуть;
- Збільшення обсягу капітальних інвестицій у кожний гектар, оскільки необхідно більше землі та додаткові обсяги складів для зберігання вугілля, а також закупівля техніки для його постійного переміщення. Крім того, потрібна закупівля дорогих фільтрів для зниження викидів від спалювання вугілля;
- Вищі витрати на оборотні кошти, оскільки вугілля потрібно закуповувати про запас – а це заморожені гроші та додаткові витрати на обслуговування кредитів;
- Вищі витрати на робочу силу для роботи з вугіллям – потрібні вантажники, кочегари, охоронці тощо;
- Вищі витрати на заміну фільтрів котельні;
- Зниження врожайності в теплицях та погіршення якості продукції внаслідок зниження прозорості скла або плівки після попадання попелу та сажі від спалювання вугілля на поверхню теплиць (проблема майже повністю вирішується дорогою системою фільтрів та їх регулярною заміною), що може призвести до зниження відпускної ціни та підвищення собівартості тобто, конкурентоспроможності тепличної продукції з Узбекистану.
Іншими словами – перехід на вугілля для тепличника – це зростання витрат при зниженні доходів, звичайно, якщо вугілля не продаватиме значно дешевше. Щоправда, якщо зважити на можливе різке зростання попиту на вугілля в умовах переходу і тепличників та інших споживачів (в Указі про це теж йдеться) на вугілля, то ціни при зростанні попиту можуть різко зрости. Тож на низькі ціни навряд чи варто розраховувати. Тим паче, що у документі йдеться про забезпечення імпорту доступного вугілля, тобто його доведеться купувати за світовими цінами.
Однак найгірша новина – це можливе зниження якості продукції, що є критично важливим чинником для успішної конкуренції на міжнародному ринку плодоовочевої продукції.
Та й не можна не згадати про екологію. За даними Управління енергетичної інформації США, природний газ при спалюванні виділяє майже на 50% менше CO2, ніж вугілля. Природний газ також виділяє менше вуглекислого газу під час згоряння.
Потрібно сказати, що в ухвалі передбачені заходи підтримки тепличної галузі при переході на вугілля, але вони не «оцифровані», й всі проблеми тепличникам доведеться вирішувати рахунок кредитів. Якщо ж врахувати, що багато підприємств галузі й так «закредитовані під зав’язку», ситуація виглядає дуже складною. Проте процитуємо документ.
«23. Урядової комісії з питань зовнішньої торгівлі, інвестицій, розвитку місцевої промисловості та технічного регулювання (Ходжаєв Ж.І.):
спільно з комерційними банками забезпечити своєчасне виділення кредитних коштів на закупівлю обладнання підприємствам, які переводять на вугільне паливо;
вжити гарантованих заохочувальних заходів під час експорту продукції, виробленої підприємствами, переведеними на вугільне паливо;
оперативно розв’язувати проблемні питання, що виникають під час ввезення імпортної вугільної продукції та відповідного обладнання на підприємствах, переведених на вугільне паливо;
здійснювати додаткові заходи щодо підтримки вітчизняних тепличних господарств з метою підвищення на основних експортних ринках конкурентоспроможності вирощеної в них продукції».
З огляду на скорочення кількості населення росії й зниження доходів споживачів у цій країні, що є головним покупцем тепличних овочів з Узбекистану, схоже, що на найвищу технологічну галузь сільського господарства Узбекистану чекають непрості часи.
