15 червня 2023 року вийшла публікація Геостату “Сільське господарство Грузії”. Публікація охоплює статистичні показники, пов’язані із сільським господарством у Грузії за 2019-2022 роки. Аналітики EastFruit виділяють кілька основних моментів з опублікованих даних. З огляду на старіння фермерів, виробництво здебільшого для власного споживання та високу сегментацію виробництва, у сучасному сільському господарстві Грузії можуть бути значні можливості.
Перш ніж ми перейдемо до основних моментів, прояснімо деякі ключові терміни, що використовуються в публікації:
– Агрохолдинг (холдинг) – економічна одиниця, що здійснює сільськогосподарське виробництво під єдиним управлінням, незалежно від її розміру та правового статусу. Існує два типи агрохолдингу: сімейний холдинг і сільськогосподарське підприємство.
– Сімейне господарство – домогосподарство.
– Сільськогосподарське підприємство – холдинг, керований юридичною особою: товариством з обмеженою відповідальністю, повним товариством, командитним товариством, акціонерним товариством, кооперативом тощо.
Маючи на увазі цю класифікацію, ми представляємо вам деякі ключові моменти, які ми виявили в сільськогосподарських даних Грузії.
Майже всі господарства очолюють фермери віком 40 років і старші. Чоловіки в середньому використовують набагато більше землі.
Керівники 94% агрохолдингів у 2022 р. потрапляють у вікову групу “40+”. Протягом 2019-2022 рр. частка щороку збільшується. Варто зазначити, що 92% оброблюваних земель перебуває під управлінням цієї групи. Аналогічним чином, група “очолювана особами, старшими за 60 років” є найчисленнішою: у 2022 р. до цієї групи належало 59% агрохолдингів. У цій групі також присутня тенденція до збільшення. Найнижча частка за останні чотири роки спостерігалася 2019 року (51%).
Звичайно, все перераховане вище означає, що частка молодших керівників в агрохолдингах невелика, і, що ще гірше, з роками вона знижується. На 2022 рік частка холдингів, очолюваних 39-річними й молодшими, становила лише 6%. За останні чотири роки ця частка була найвищою 2019 року (8%).
Більшість керівників становлять чоловіки. 68% агрохолдингів очолюють чоловіки та 32% – жінки. У динаміці ці частки були практично стабільними протягом 2019-2022 рр. Цікаво, що лідери-чоловіки володіють або використовують набагато більше землі, ніж жінки. 82% землі перебуває у віданні господарств, очолюваних чоловіками. Ця частка має тенденцію до зростання – у 2019 р. вона становила 80%. У середньому на 2022 р. чоловік-керівник холдингу володіє або використовує приблизно вдвічі більше землі, ніж холдинг, очолюваний жінкою.
Більшість фермерів виробляють сільськогосподарську продукцію для власного споживання.
Агрохолдинги, орієнтовані здебільшого на рослинництво, становлять 57% усіх агрохолдингів. 33% орієнтовані на тваринництво і рослинництво рівною мірою. Лише 10% орієнтоване лише на тваринництво.
Для аграрних господарств, які повідомляють, що вони здебільшого вирощують сільськогосподарські культури, метою виробництва здебільшого є власне споживання. Більшість виробників відмовляються від участі в ринку. Також відбулося скорочення частки виробників, більш орієнтованих на реалізацію своєї продукції.
Частка холдингів, які виробляють переважно на продаж (реалізують 90% власної продукції й більше), у 2022 р. – 5%, що є нижчим, порівняно з 8% у 2021 році. Тенденція зростання попередніх 3 років припинилася. Ця частка перебуває практично на мінімальному рівні 2019-2022 рр.
Частка холдингів, які виробляють здебільшого на продаж (продають понад 50% і до 90%), у 2022 р. – 8%, нижча порівняно з 13% у 2021 році. Частка таких холдингів у 2022 році найнижча за останні 4 роки.
Частка холдингів, які виробляють здебільшого для власного споживання (продають понад 10% і до 50%), у 2022 р. – 14%, вища порівняно з 12% у 2021 році. Протягом 2019-2022 років частка була найвищою у 2022 році.
Частка холдингів, які виробляють переважно для власного споживання (продаж 10% і менше), у 2022 р. – 68%, порівняно з 62% 2021 року. Пік за останні чотири роки припав на 2019 рік – 70%.
Частка господарств, які не виробляють сільськогосподарської продукції – 5%, максимальна у 2019-2022 рр.
Є невеликі відмінності в частках, але здебільшого динаміка схожа для групи виробників, які однаковою мірою орієнтовані на рослинництво і тваринництво. 62% з них виробляють переважно для власного споживання.
Сімейні господарства, як і раніше, мають дуже високу частку у виробництві, але низький дохід.
Сімейні господарства виробили 98% картоплі, 92% фруктів і 91% овочів у 2022 р. Отже, частки сільськогосподарських підприємств дуже низькі. За останні 4 роки суттєвих змін у цих частках не спостерігається.
Велика частка сімейних володінь може напряму призвести до одного ключового виробничого питання. Грузинське сільськогосподарське виробництво сильно фрагментоване. Невеликі розміри виробництва означають відсутність ефекту масштабу, які по-своєму виражаються в низькій продуктивності виробників.
Середньомісячний дохід від продажу сільськогосподарської продукції на одне домогосподарство становив 90 ларі ($31). Цей дохід становив лише 7% від загального доходу сім’ї. За останні чотири роки спостерігається позитивна тенденція за обома зазначеними показниками.
