Аналітики EastFruit звернули увагу на тривале падіння закупівельної ціни на малину після початку збирання ремонтантних сортів, хоча зазвичай ця малина продається дорожче, ніж літня. При цьому на ринку також почала стрімко набирати популярність нова категорія якості замороженої малини, яка була раніше не надто популярна в торгівлі плодоовочевою заморозкою. До речі, вона була настільки непопулярна, що ми навіть не включили її до нашої “Енциклопедії якості замороженої малини”. Виправляємося!
Ця категорія якості умовно називається “заморожена сировина малини”, хоча правильніше було б назвати її “кіт у мішку”. Як це працює?
Є умовний завод із заморожування, хоча в умовах України це зазвичай зовсім не завод, а скоріше “цех”, бо подібним бізнесом зазвичай займаються невеликі підприємства. Цей цех не має значних складських приміщень, а також відповідних площ і можливостей із доопрацювання та сортування продукції. Крім того, підприємство не хоче брати на себе ринкові ризики, і готове задовольнятися невеликою, але гарантованою маржею.
Такий “цех” або посередник, який працює з кількома такими “цехами із заморожування ягід” в Україні, домовляється з покупцем, наприклад, у Польщі, про те, що він займатиметься заготівлею сировини і її заморожуванням та постачатиме її за фіксованою ціною. Часто під подібні операції навіть можна отримати попереднє фінансування, хоча фінансові умови у подібного бізнесу бувають найрізноманітніші.
У результаті підприємство оголошує про закупівлю сировини, приймає її, звертаючи увагу на базові вимоги, потім її заморожує, і, без фасування та інспекції, відправляє одержувачу.
Одержувач такої сировини, здебільшого це польська компанія-заморозчик або трейдер, який працює з категорією плодово-ягідного заморожування, запускає дану продукцію на сортування та отримує з неї кілька категорій якості. Зазвичай у покупців є доволі потужні та сучасні сортувальні машини, що дають змогу переробити великий обсяг такої замороженої сировини.
При цьому покупець, звісно ж, ризикує, тому що невідомо, скільки в партії буде малини якого класу. Саме тому ця схема може працювати тільки за умови дуже низької ціни на малину, що зараз готові забезпечувати багато постачальників продукції з України.
На жаль, у цьому випадку українська компанія заробляє на малині в кілька разів менше, ніж польський посередник. Також це збиває ціни на ринку загалом і суттєво стримує можливості продажу замороженої малини тим українським експортерам, які мають обладнання для доопрацювання та потужності для зберігання. Також це призводить до неможливості підвищити ціни на малину, що закуповується у фермерів, що, своєю чергою, може призвести до розкорчування частини плантацій під урожай наступного року, хоча, поки що бачимо рішучість українських виробників перечекати цей сезон без зниження площ під малиною.
Проте, в ринкових умовах, ця, здавалося б, не дуже вигідна практика, має свої об’єктивні причини.
- Обсяги виробництва малини в Україні різко зросли – це розуміють усі. Переробити його складніше, а нових інвестицій з моменту початку повномасштабного вторгнення росії в заморозку не було.
- Загострення дефіциту робітників. За оцінками експертів ринку, ручна інспекція замороженої малини – це 3-6 палет на зміну на 10 осіб, залежно від якості сировини. Отже, 1 машина в 32 палети може бути в середньому готова за один тиждень. Швидко заморожувати/переробляти/відвантажувати складно, якщо на підприємстві використовується ручна праця, що є масовим явищем в Україні.
- Дефіцит потужностей зі зберігання та доопрацювання, про які ми вже згадали.
- Бажання зафіксувати хоч невеликий, але прибуток з огляду на негативний досвід минулого року тих, хто малину зберігав.
- Збільшення обсягів переробки навіть на заводі з потужностями – це можливість знизити собівартість виробленої продукції загалом і підвищити прибутковість користуючись з додаткового обсягу.
Звісно, такий бізнес також негативно впливає на польських виробників ягоди, які не можуть реалізувати свою сировину за достатньо високою ціною, яка б перекривала їхні витрати на виробництво. Тому їхнє обурення ситуацією не є дивним.
“Коли ягідники Польщі вимагали заборони імпорту малини з України, вони, на мій погляд, були дуже близько до того, щоб зробити для України величезну послугу. Адже це б змусило українських заморозчиків інвестувати кошти в доопрацювання та маркетинг, що неминуче призвело б до різкого зростання доходів української малинової галузі. Аналогічний приклад був із забороною на постачання фруктів і ягід до росії, що призвело до різкого зростання експортних доходів українського садівництва. Одночасно з цим доходи польської малинової галузі, яка зараз заробляє кілька десятків мільйонів доларів США на перепродажі української продукції, різко б упали. Як результат, Україна б за кілька років змогла обійти Польщу, і, можливо, навіть Сербію, у рейтингу найбільших експортерів малини у світі”, – каже Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).
Експерт наголошує на тому, що, попри те, що поточний сезон для фермерів, які вирощують малину в усьому світі, виявився дуже непростим, він закладає підвалини для більш успішних наступних сезонів. “Зниження ціни на заморожену малину було необхідним, щоб вона повернулася до рецептур молочників, кондитерів, виробників чаю, алкогольних напоїв, та інших галузей харчової промисловості (див. матеріал “Циклічність цін на малину“), тому ми заздалегідь попереджали про такий розвиток подій. Проте вирощування малини – це бізнес не на один сезон, тож ті, хто продовжить інвестувати в підвищення якості та ефективності, в майбутньому зможуть побачити набагато більш задовільні рівні цін”, – вважає Андрій Ярмак.
