Аналітики EastFruit відзначають, що весняні заморозки та град завдали значної шкоди садівництву росії й білорусі. Особливо сильно постраждали такі культури як яблуко і груша. В окремих регіонах повідомляється про втрати до 70% врожаю, хоча загалом по країні може йтися про зниження виробництва на 30-35%. Водночас не варто забувати й про зниження якості продукції, що матиме прямий вплив на можливість зберігання продукції. Тому до весни 2025 року ціни на яблуко в білорусі та росії з високою ймовірністю поб’ють усі рекорди.
Значні втрати визнають навіть офіційні особи країн-агресорів, що нехарактерно на тлі високого рівня цензури та обов’язкового замовчування будь-яких проблем. Однак чиновники цих країн намагаються заспокоїти населення, повідомляючи про можливості збільшення імпорту продукції.
Однак правда така, що замінити втрати імпортом можна, однак це коштуватиме дуже дорого. Постараємося нижче пояснити, чому.
Росія сама собі заборонила імпортувати яблуко з більшості найбільших країн-виробників регіону, включно з країнами Євросоюзу, Молдовою і, звісно ж, Україною. Відповідно, імпорт яблука в росію зараз здійснюється за допомогою складних і дорогих «схем». Зокрема, за посередництва білорусі та частково Казахстану росія закуповує яблуко з підсанкційних країн: Молдови, Польщі та інших країн ЄС, щоб хоч якось компенсувати дефіцит. Однак це яблуко виходить недешевим, бо посередники беруть чималі гроші за перевантаження продукції та підміну документів.
У Європі росія закуповує яблуко також із Сербії. Однак експортери цієї країни зараз активно диверсифікують експорт, вважаючи за краще постачати свою продукцію в багатші країни, де споживачі готові платити вищу ціну за якісний продукт. Тому поставки сербського яблука в росію щорічно падають, а в такі країни як Саудівська Аравія, ОАЕ, Велика Британія, Індія, Катар, Малайзія та країни ЄС, навпаки, зростають.
Читайте також: Азербайджан, Сербія і Китай – основні постачальники яблука у рф у 2024 році
В останні пару років значно зріс імпорт яблука з Туреччини, Ірану та Азербайджану. Однак Туреччина може продати своє якісне яблуко за вищою ціною в Індію, тому на ринок росії надходить тільки те, що не вдалося продати в Індію, і це яблуко коштує недешево. Іран має серйозні проблеми з якістю яблука і транспортні витрати на постачання такого яблука високі. Тому проблему іранське яблуко ніяк не вирішує. Не розв’язує проблему і яблуко з Азербайджану, бо його вирощується порівняно небагато.
Крім цих країн, росія також відновила імпорт яблука з Китаю, однак, знову-таки, вартість поставки цього яблука висока, та й Китай останніми роками перестав бути джерелом недорогих фруктів завдяки підвищенню якості продукції та швидкому зростанню попиту на неї в Азії.
Імпорт яблука з країн Південної Півкулі, таких як ПАР, Чилі, Нова Зеландія тощо. – це дуже дорогий сегмент. Ці країни знаходяться дуже далеко географічно, продають яблуко за високими цінами завдяки дзеркальності сезонів, тому яблуко з цих країн завжди коштує дорого і коштуватиме в новому сезоні ще дорожче.
Річ у тім, що врожай яблука в Європі цього року може знову виявитися низьким. Ба більше, не виключено, що він буде навіть нижчим за торішній. Відповідно, дешевого яблука знайти буде практично неможливо, навіть якщо робити акцент на продукції низької якості, як це роблять останніми роками росія і білорусь. Іншою поганою новиною є те, що ціни на яблучний концентрат у світі зберігаються на високому рівні, що призводить до зростання цін і в сегменті дешевого яблука, яке раніше потрапляло на свіжий ринок, а тепер іде на переробку.
Відповідно, вже зараз ціни на яблуко в росії та білорусі стрімко зростають, а в новому сезоні, найімовірніше, поб’ють усі попередні рекорди.
