Зрошувані землі Центральної Азії забезпечують 66% виробництва сільського господарства і відіграють найважливішу роль у забезпеченні продовольчої безпеки регіону. В умовах високого навантаження на водні ресурси й дефіциту поливної води, цей регіон практично вичерпав свій потенціал екстенсивного розвитку зрошуваного землеробства. 80% водних ресурсів витрачається на іригаційні потреби, при цьому ефективність використання зрошуваних земель і води в регіоні залишається низькою. На фільтрацію зі зрошувальних каналів втрачається близько 40% води, до засолення схильні більш ніж половина зрошуваних земель, повідомляють фахівці EastFruit.
У новому дослідженні Євразійського Банку розвитку (ЄАБР) представлено 10 практичних кроків зі збереження потенціалу зрошуваних земель і водозбереження, цей пакет заходів дасть змогу щорічно заощаджувати достатньо води для забезпечення сталого розвитку. Для їх реалізації знадобиться взаємодія держав, фермерів і багатосторонніх інститутів розвитку, а терміновість цих заходів обумовлена очікуваним скороченням стоку річки Амудар’ї.
Повний текст доповіді ЄАБР викладено на 120 сторінках, нижче ми наводимо основні тези й висновки цього дослідження.
Дефіцит водних ресурсів є одним із ключових структурних обмежень для соціально-економічного розвитку в країнах Центральної Азії. Рівень водозабезпеченості на душу населення в регіоні порівняно з радянським періодом скоротився вдвічі – з 3500 м3 до 1712 м3 у 2020 р. У міжнародній класифікації країни Центральної Азії перебувають на порозі категорії “недостатньо забезпечених” водними ресурсами країн (від 1000 до 1700 м3/ос./люд./рік) і в перспективі до 2050 р. можуть наблизитися до стану “вододефіцитних”.
Сільське господарство в країнах цього регіону є основним споживачем води: станом на 2020 рік – 100,4 зі 127,3 км3 /рік, або 79%, використовуваної води в регіоні витрачається на іригаційні цілі. Поливне землеробство при цьому залишається основою сільського господарства та базою для продовольчої безпеки ЦА. Зрошувані землі дають у вартісному вираженні майже 66% валової продукції сільського господарства: близько 100% у Туркменістані, 87% в Узбекистані, 85% у Киргизстані, 82% у Таджикистані та 40% у Казахстані. У рослинництві показник досягає 80% у середньому для країн Центральної Азії. Розв’язання проблеми нестачі водних ресурсів та ефективності водокористування в регіоні слід шукати, відповідно, насамперед в іригаційному зрошенні.
Інфографіка подається мовою оригіналу
В умовах високого навантаження на водні ресурси Центральна Азія вичерпує свій потенціал у розвитку іригації. Іригаційна інфраструктура на зрошуваних землях у країнах регіону має високий фізичний знос і недостатній технічний рівень, слабко обладнана засобами обліку і розподілу поливної води та контролю її використання на полі. Середній вік іригаційної міжгосподарської та внутрішньогосподарської інфраструктури сягає 50 років, а на великих магістральних каналах – навіть більше.
Деградація та засолення зрошуваних земель є серйозною проблемою. Значні площі зрошуваних земель, до 50%, у країнах ЦА схильні до засолення. Як наслідок площі, виведені з господарського обороту зрошуваних земель, зростають, створюючи ризики та загрози продовольчій безпеці.
Інфографіка подається мовою оригіналу
Дефіцит води в Центральній Азії обмежує можливості для сталого ведення сільського господарства та зростання прибутковості фермерських господарств. Нестача води посилює вплив сільгоспвиробників на навколишнє середовище, що проявляється в широкому спектрі негативних наслідків, таких як засолення та заболочування земель і втрата їхньої родючості, спустелювання та виведення земель з господарського обороту.
Перехід до водозбереження в регіоні видається безальтернативним розв’язанням проблеми збереження потенціалу зрошуваних земель, забезпечення продовольчої та водної безпеки в регіоні.
Необхідність переходу викликана не тільки кліматичними змінами, зростанням потреб у воді, а й очікуваним скороченням надходження річкового стоку Амудар’ї з боку Афганістану (щороку до 10 км3 з 22 км3, що формуються на території Афганістану, і з 80 км3 середньобагаторічного стоку річки). Здійснювані Афганістаном гідротехнічні проєкти критично небезпечно знижують доступ до води в середній і нижній течії Амудар’ї, і ці ризики особливо зростають у маловодні роки. Слід взяти до уваги, що в маловодні роки стік Амудар’ї у вегетаційний період може потенційно знизитися до 50% і більше в нижній течії річки.
Інфографіка подається мовою оригіналу
Центральна Азія може увійти в стан гострого хронічного дефіциту водних ресурсів у 5-12 км3 з 2028-2029 рр. Афганський фактор чинитиме такий самий сильний вплив на водний баланс у регіоні, як гідрологічний режим, зміна клімату або високе демографічне зростання. Регіон може опинитися в стані кризи в сільському господарстві, промисловості та енергетиці. Брак продовольства, питного водопостачання та електроенергії спричинить масовий відтік населення з сільської місцевості в міста і за межі регіону.
Інфографіка подається мовою оригіналу
Соціально-економічний розвиток Центральної Азії вимагає міжнародного співробітництва та комплексного підходу до управління водними, земельними та енергетичними ресурсами. ЄАБР з великої кількості рекомендацій пропонує сконцентруватися на 10 практичних кроках. Виконання цих кроків дасть змогу підготуватися до очікуваних у перспективі 2028 р. значних змін водостоку в басейні Аральського моря і компенсувати очікуване збільшення дефіциту води. Ці рішення можуть бути розділені на три великі блоки.
Інфографіка подається мовою оригіналу
Насамперед слід усунути причини “інституційного” дефіциту водних ресурсів у сільському господарстві цього регіону на міжнародному та національному рівнях. Країнам Центральної Азії не обійтися без консолідованої регіональної відповіді.
Інфографіка подається мовою оригіналу
1. Одним із найефективніших рішень для сталого розвитку водного господарства та іригації в країнах Центральної Азії є створення Міжнародного водно-енергетичного консорціуму ЦА (МВЕК ЦА). Консорціум міг би зосередитися на реалізації іригаційних проєктів нарівні з енергетичними. Його створення полегшить взаємодію та діалог багатосторонніх банків розвитку (МБР) з державами регіону.
2. Коаліція, що об’єднує Міжнародний фонд порятунку Арала (МФСА), МВЕК ЦА і МБР, могла б вирішити завдання залучення інвестицій в іригацію, керуючись регіональними та національними стратегіями розвитку водогосподарсько-енергетичного комплексу країн Центральної Азії. МБР, що діють у регіоні, виступлять як фінансові оператори, спільно реалізуючи складні проєкти, залучаючи додаткові фінансові ресурси інших донорів.
3. Пропонується опрацювати питання створення регіонального кластера, що спеціалізується на виробництві сучасного іригаційного обладнання з урахуванням особливостей і потреб кожної країни. У регіоні необхідно організувати виробництво сільськогосподарської техніки, спеціальної меліоративної техніки, обладнання для технічного обслуговування і ремонту каналів, а також засобів водообліку. Залежно від потреб і особливостей кожної країни регіону слід налагодити випуск спринкерного обладнання, дощувальних машин, насосів і трубної продукції, навісного обладнання, електронних засобів контролю та обліку води, а також обладнання для обслуговування і ремонту зрошувальних систем. За площею зрошуваних земель Центральна Азія посідає п’яте місце у світі (за сукупністю) після Китаю, Індії, США та Пакистану. Регіон являє собою ємний ринок іригаційного обладнання в 140-320 млн дол. (4-8% світового ринку).
Інфографіка подається мовою оригіналу
4. Видається актуальною консолідація країн Центральної Азії зі зміцнення співробітництва з Афганістаном і активізація діяльності МФСА та інших регіональних організацій, залучених у сферу транскордонних водних ресурсів. Можливо розглянути варіанти як налагодження постійного діалогу країн Центральної Азії та Афганістану з водної тематики, так і його вступ до МФСА як повноправного члена.
Інфографіка подається мовою оригіналу
5. Розвиток водно-іригаційних систем Центральної Азії потребує залучення значних інвестицій, зокрема у форматі державно-приватного партнерства (ДПП). Світовий досвід, досліджений у доповіді через безліч кейсів застосування ДПП, вказує на те, що така форма фінансування є прийнятною. При цьому крім бюджетних коштів високе значення для фінансування таких проєктів мають фінансові ресурси МБР. МБР виступають інтеграторами рішень, підтримуючи діалоги з усіма зацікавленими сторонами, зокрема з державними органами та організаціями, що визначають політику у сфері водних ресурсів, і сприяють досягненню багатосторонніх домовленостей. Наприклад, МБР при фінансуванні іригаційних проєктів у Центральній Азії використовують або гранти, або вдаються до суверенного кредитування за пільговими відсотковими ставками. Застосовувана процентна ставка при фінансуванні водного сектору в регіоні становить у середньому 1% під час пільгового періоду, а після – 1,5% або фіксований 1%. Пільговий період становить від п’яти до восьми років при термінах кредиту від 20 до 32 років. Такі умови стримують фінансування сектору.
Інфографіка подається мовою оригіналу
6. Вкрай важливо організувати правильний облік води на міжгосподарських каналах і в фермерських господарствах за участю асоціацій водокористувачів. У Центральній Азії близько 40% води, забраної з річок, йде на фільтраційні втрати в системі каналів. Третя частина цього обсягу втрачається в магістральній і міжгосподарській системах каналів, а дві третини втрат припадає на внутрішньогосподарські канали. Цього можна буде домогтися шляхом зміцнення організаційно-правового статусу асоціацій водокористувачів (АВП). Це підвищить відповідальність і зобов’язання АВП щодо використання водних ресурсів і дасть змогу створити правові та економічні умови для співпраці та партнерства АВП з органами державного та господарського управління, а також фермерськими господарствами. Ці заходи дозволять згодом перейти до системи платних послуг з подачі води для фермерських господарств.
7. Поетапне введення оптимальної та економічно обґрунтованої плати (тарифу) за послуги з подачі води в Центральній Азії є необхідною і важливою реформою. Наразі фактичні тарифи в Центральній Азії значно нижчі за економічно обґрунтований рівень (у 4-15 разів нижчі). Поступове включення в тариф інвестиційних відрахувань допоможе бюджетним водогосподарським організаціям здійснювати інвестиції в будівництво, модернізацію та реновацію іригаційних систем. Масштаби необхідних інвестицій вимагають значних фінансових ресурсів, що перевищують можливості фермерів. Міжнародний досвід показує, що зрошуваному землеробству, попри платний механізм водозабезпечення, держава продовжує надавати субсидії, компенсації тощо. Необхідно враховувати ці фактори при впровадженні платного водокористування в Центральній Азії й розробляти відповідні моделі та механізми для забезпечення стійкості та ефективності системи зрошення.
В умовах обмеженості водних ресурсів і досягнення межі екстенсивного ведення зрошуваного землеробства в Центральній Азії посилюється роль індустріальних технологій ведення сільського господарства, заснованих на водо- та енергозбереженні. Країни Центральної Азії повинні прагнути до повсюдного освоєння водозберігаючих технологій і підвищення технічного та інженерного рівня зрошувальних систем, а також до вирощування високопродуктивних культур.
Інфографіка подається мовою оригіналу
8. Щоб протидіяти повсюдному засоленню зрошуваних земель і зменшенню родючості ґрунтів, доцільно поліпшити їхній меліоративний стан шляхом перебудови зрошувальних і дренажних систем. Це скоротить фільтраційні втрати в три-чотири рази й знизить рівні ґрунтових вод на 2-3 м – залежно від гідрогеологічних умов території. Наприклад, внутрішньогосподарські земляні канали можуть бути переобладнані на лоткові, а наявні можуть бути замінені системою трубопроводів для подачі води на поля. Скорочення витрачання води на сільськогосподарські культури та підвищення їхньої врожайності – ключові фактори для досягнення цієї мети. Водні ресурси, що вивільняються при цьому, слід використовувати для підтримки екологічного балансу річок і навколишнього природного середовища.
9. Рекомендується повсюдно впровадити цифрові технології у водному господарстві. Це дасть змогу раціонально розподілити воду, забезпечить точний водооблік і значно полегшить перехід до системи платних послуг з подачі води для фермерських господарств. Очікувана економія втрат води від впровадження цифрових технологій водообліку оцінюється в 12-15% на рік. Доцільно також організувати постійну систему моніторингу меліоративного стану зрошуваних земель і засолення ґрунтів з використанням дистанційної супутникової діагностики.
10. У країнах Центральної Азії, де поверхневі способи поливу є основними, рекомендується активніше використовувати сучасні технічні засоби, такі як лазерне вирівнювання зрошуваних полів. Ця технологія дає змогу оптимізувати догляд за посівами, забезпечує рівномірний розподіл води без втрат, сприяє прискоренню росту рослин і підвищує врожайність. Якісне планування дає змогу реалізувати нові механізовані та водозберігаючі технології поверхневого поливу по борознах. Урожайність зернових та інших культур на вирівняному під ухил полі за поливу по борознах зростає в 1,3-2,3 раза, а економія води становитиме від 20 до 30% на рік.
З повним текстом доповіді можна ознайомитися на офіційному сайті Євразійського Банку Розвитку (ЄАБР).
