Мінсільгосп Республіки Казахстан вважає недоцільним обмежувати імпорт дешевих овочів із сусідніх країн з метою захистити вітчизняних фермерів. Але овочівництво підтримають новими заходами держпідтримки.
«В умовах цивілізованої відкритої ринкової економіки, а також участі Казахстану в різних міжнародних організаціях запровадження заборони на імпорт – це крайній захід, запровадження якого складно обґрунтувати. Разом з тим, обмеження на імпорт плодоовочевої продукції може призвести до зростання цін на внутрішньому ринку, а також дефіциту овочів та фруктів», – повідомили ElDala.kz у прес-службі Мінсільгоспу РК.
При цьому у відомстві визнають, що вітчизняні господарства зазнають демпінгу з боку виробників Узбекистану та Туркменістану. Собівартість виробництва в цих країнах набагато нижча через кліматичні умови, дешеву робочу силу, електроенергію, газ, а також відсутність податків і мит при імпорті обладнання та засобів виробництва. Тому держава розширює напрями субсидування, надає пільгове кредитування галузі, завдяки чому сфера виробництва овочів та фруктів демонструє стабільне зростання.
За даними Мінсільгоспу, посівні площі овочевих культур у Казахстані за три роки зросли на 10,5 тис. га та цього року становили 173,5 тис. га. Посіви картоплі досягли 197,6 тис. га. Завдяки сучасним методам селекції та агротехнологіям середня врожайність овочевих культур підвищилася. Якщо у 2019 році вона становила 260,5 ц/га, то у 2022 році досягла 271,4 ц/га.
Щоб вирішити проблему із забезпеченням продукцією у міжсезоння, щорічно збільшуються площі ранніх культур. Цього року вони становили 27 тис. га.
Також вирішенню проблеми сприяє виробництво овочів закритого ґрунту у достатній кількості. За підсумками 2022 року площа теплиць становила 1,2 тис. га, валовий збір тепличних помідорів та огірків – 177,5 тис. тонн.
Площа промислових теплиць за останні три роки збільшилася на 31,7 га та за підсумками 2022 року становила 218,9 га. У рамках інвестсубсидій передбачено відшкодування 25% витрат під час будівництва та розширення тепличних комплексів, а зараз ведеться робота зі збільшення нормативу до 30%. При цьому буде збережено 50% субсидій при створенні та розширенні зрошувальних систем.
Крім того, казахстанські тепличники одержують субсидування вартості добрив, пестицидів, біоагентів та біопрепаратів, їм також відшкодовується частина витрат на поливну воду, а також купівлю насіння.
За інформацією міністерства, будівництво теплиць кредитується в рамках універсальної програми “Агробізнес”, ставка за рахунок субсидування знижується до 6%. З 2020 року за цією програмою профінансовано створення 14 теплиць загальною площею 51 га у сумі 16,7 млрд тенге.
Читайте також: У Казахстані проти сарани обробили 85% планованих площ
Крім того, планується запровадити субсидування витрат теплиць на електроенергію та газ у період міжсезоння. Однак для ефективного витрачання бюджетних коштів та підтримки саме тих теплиць, де дотримуються всі агротехнології, обов’язковою вимогою для отримання держпідтримки стане сертифікат відповідності технологіям виробництва.
Також у Мінсільгоспі повідомили про роботу щодо створення необхідної інфраструктури для зберігання овочів та фруктів. Фактична потреба у нових потужностях зберігання становить 689,8 тис. тонн. В даний час вносяться зміни до Правил інвестиційного субсидування в частині доведення нормативу відшкодування витрат на будівництво овочесховищ з 25% до 40-50% залежно від технологій, що застосовуються. Опрацьовується питання пільгового фінансування будівництва об’єктів зберігання у рамках тиражування досвіду СКО.
