Використання прогресивних елементів прецизійного садівництва допоможе грузинським фермерам адаптувати свої господарства до кліматичних змін, підвищити врожайність і якість вирощуваних ними овочів і фруктів, знизити використання хімікатів, – вважає відомий грузинський агроном, представник НДЦ сільського господарства міністерства охорони довкілля та сільського господарства Грузії Звіад Бобокашвілі.
За словами Звіада Бобокашвілі, презиційне садівництво передбачає, зокрема:
– використання реальних і віртуальних агрометеостанцій для відображення гідротермального режиму в агробіоценозах садів та оптимізації систем поливу;
– корекцію на основі даних метеостанцій періоду використання та кількості пестицидів і агрохімікатів;
– інтенсивне використання методів, заснованих на прогнозуванні поширення шкідливих патогенів (феромонний моніторинг, фенологічні моделі), для превенції подібних процесів;
– облаштування у фруктових садах смарт-систем крапельної іригації;
– використання сучасних сенсорів і дендрометрів для моніторингу ґрунту, повітря і рослин з метою забезпечення точного поливу;
– використання смарт-кранів для підтримання оптимальної вологості ґрунту та економії води;
– використання підходів регульованого дефіцитного зрошення (RDI);
-оптимізацію систем поливу та підживлення з використанням мультиспектрального аналізу;
-використання безпілотних літальних апаратів для обприскування та сканування поверхні сільськогосподарських угідь;
– облаштування в інтенсивних садах рухомих сонячних модулів – створення цифрових екосистем управління садами (підходи цифрового сільського господарства);
– використання безпілотних електротракторів і коботів.
За словами Звіада Бобокашвілі, деякі з перелічених ним напрямів, це, наприклад, використання агрометеостанцій, у Грузії вже розвиваються (а управління поливними системами за допомогою аплікацій – уже звичайне явище), і є тенденція до їхньої активізації. Інші ж компоненти тільки належить освоїти. Він наголосив, що НДЦ сільського господарства здійснює спеціальний проєкт із використання спектральних зображень, одержуваних за допомогою супутників і дронів, для оптимізації агротехнічних заходів у садах і виноградниках, передає EastFruit.
Читайте також: Вертикальне фермерство виправдовує високі інвестиції в умовах відповідного ринкового попиту – Катерина Побережна
“Впровадження елементів прецизійного садівництва в Грузії ми ділимо на два етапи. На першому (короткостроковому) етапі необхідно сфокусуватися на ширшому використанні агрометеостанцій і прив’язаних до них систем моніторингу та сповіщення про загрози (заморозки, град тощо), сенсорів вологості ґрунту й повітря, на застосуванні дронів для обприскування та мультиспектрального аналізу, на автоматизації іригації та фертигації з використанням аплікацій на смартфонах. Другий (довгостроковий) етап охоплює, зокрема, моніторинг патогенів, дрони для точкової обробки, агровольтаїку, смарт-крани, коботи тощо. На мій погляд, дуже цікавим і перспективним є застосування електротракторів, що працюють на акумуляторах, вони відносно легкі, управляються, в основному, дистанційно – за допомогою GPS або сенсорів. Прецизійне садівництво багато в чому допоможе нам подолати виклики, пов’язані з неоднорідним рельєфом сільськогосподарських площ. Взагалі, зараз світовий тренд у сільському господарстві – перехід на смарт-технології, це незворотний процес, що спрощує життя”, – заявив Звіад Бобокашвілі під час міжнародної конференції “HortiTech – новітні цифрові технології плодоовочевого бізнесу – можливості для Грузії” в Тбілісі.
Звіад Бобокашвілі також представив порівняльний аналіз кліматичних показників Грузії за підсумками двох 30-річних періодів (1956-1985 рр. і 1986-2015 рр.), підготовлений Національним агентством навколишнього середовища. Для демонстрації результатів він вибрав один регіон Східної Грузії – Кахеті, і один із Західної Грузії – Імереті. З виявлених тенденцій він відзначив зростання середньої річної температури (у Кахеті на 0,540C, Імереті – на 0,490C), що припадає на період з червня по жовтень (безпосередньо в серпні температура вища на 1,18-1,560C), зниження рівня річних опадів (у літній період – на 20-25 мм), зростання пікових екстремумів щодо опадів і температури, а також збільшення тривалості періодів посухи. За його словами, підготовлені Агентством прогнозні моделі на два наступних 30-річних періоди (2041-2070 рр.) і (2071-2100 рр.) дають підстави вважати, що низка виявлених тенденцій щодо клімату збережеться і в майбутньому. Зокрема, у Західній Грузії в усі сезони року спостерігатиметься зниження річної кількості опадів, а в Кахеті (Східна Грузія) у перший прогнозний період кількість опадів узимку збільшиться, в решту три сезони – знизиться, а в другий прогнозний період знижуватиметься навесні та восени, а влітку зростатиме.
