ГоловнаПлодоовочевий ринокОгляди ринкуСтабілізація, експорт, держгранти: як проходить військовий сезон в українських виробників фруктів та ягід
НовиниОгляди ринку

Стабілізація, експорт, держгранти: як проходить військовий сезон в українських виробників фруктів та ягід

Тимчасове зупинення експорту, падіння ціни на яблука, великі запаси у сховищах, погіршення або зупинення робіт в садах — таким був початок садівничого сезону, який збігся з війною.  Відтоді ситуація дещо стабілізувалася. Господарства ще мають запаси торішніх яблук у сховищах, проте експорт вдалося витягнути. Цьому більшою мірою сприяло те, що садівники встигли добре попрацювати до початку російської агресії.

«Попри значний негатив, який відчув ринок яблук після вторгнення в Україну, довоєнний період для сезону 2021−2022 видався вдалим, — каже Володимир Гуржій, керівник компанії USPA Fruit. — Він мав усі ознаки стати рекордним з експорту».

Той садівник, хто використав всі технології, не заощаджував на агрохімії та роботах і зробив ставку на преміальні сорти, навіть в обставинах війни мав переваги та зміг якщо не отримати прибуток, то не збідніти. До того ж і погодні умови цих весни та літа сприяли високій якості плодів.

Господарства, які знизили планку догляду за садом, ризикують отримати низьку якість, слабку підготовку дерев до зими та, як наслідок, проблеми з вегетацією й урожаєм наступного року. Наслідки воєнного стану для садівництва та ягідництва може трохи компенсувати державна грантова програма на закладання нових площ, яка запрацювала з 1 липня. Про це, а також підсумки минулого сезону та прогнози на майбутній в огляді «Садівництва по-українськи» на основі думок експертів ринку.

 

ДВОЯКА СИТУАЦІЯ 

До початку війни українське яблуко експортували рекордними темпами, але загалом цей сезон яблука для українських виробників був не таким успішним. Рік тому Україна була першою за темпами нарощування експорту яблука, хоч і посідала 36-те місце у рейтингу експортерів. Деякі виробники-експортери на Сході та Півдні України повністю втратили не тільки врожаї яблук, але і свої сади, причому багато хто з яблуком преміальної якості.

«Фермери повідомляють в УПОА, як російські ракети влучали у сади, знищуючи їх повністю, а також у промислові будівлі, нові холодильники. Дехто встиг тільки вивезти якесь обладнання, зокрема лінії сортування продукції, до інших виробників у більш безпечні міста та регіони, а дехто втратив все», — розповідає Катерина Звєрєва, директор з розвитку Української плодоовочевої асоціації (УПОА). Низькі ціни на яблуко та надмірна його пропозиція — такі основні тренди сезону називає експертка.

В Україні ціна на яблуко нового врожаю впала нижче за рівень минулого року. Це пов’язано насамперед із низьким попитом на яблуко літніх сортів урожаю 2022 року. При цьому врожай яблук в Україні цього року оцінюється на доволі високому рівні. Та шанси продати його за прийнятними цінами мають далеко не всі українські садівники. Ціни різко впали саме після початку війни та майже сягнули розрахункового паритету з цінами на промислове яблуко.

«Якщо рахувати правильно, то яблуко звичайної якості, що відповідає 1 категорії, поставлене у роздрібній мережі, за мінусом витрат на паковання, роботу, доставку, бонуси мереж, за ціною не сильно виграватиме в порівнянні з яблуком, яке можна було здати на перероблення, та і кошти швидше. Тому великі обсяги яблук, зокрема товарних, було перероблено на концентрований яблучний сік саме в період після початку війни», — пояснює Володимир Гуржій.

За оцінками аналітиків Міжнародної плодоовочевої платформи EastFruit, нині вартість яблук нового врожаю в Україні вже в середньому майже на 35% нижча, ніж у серпні минулого року. Більшість ключових гравців ринку припускає, що відпускні ціни в цьому сегменті знижуватимуться і надалі, якщо ситуація з темпами реалізації не зміниться.

«Успішніше складається ситуація у тих виробників, які заздалегідь вкладалися у виробництво яблук преміальних та популярних сортів, на які є попит у світі», — каже пані Звєрєва. Марія Лакеєва, експерт плодоовочевого ринку України, називає ситуацію з яблуками цього року двоякою. З одного боку, погодні умови сприяли тому, що сади нормально перезимували, та й у період дозрівання не було суттєвих опадів, що сприяли б розвитку хвороб. З іншого — виробники доволі часто вимушені були порушувати технології через неможливість проведення всіх оброблень та підживлювань з тих чи інших причин — фінансові, логістичні або кадрові проблеми.

«Тому, на жаль, врожай яблук цьогоріч буде помітно нижчим у порівнянні з минулим роком. Крім того, можуть виникнути проблеми зі зберіганням знову ж таки через порушення технологій виробництва», — прогнозує пані Лакеєва.

Експортний сезон закінчився, констатує Володимир Гуржій, хоча залишки яблук ще є у сховищах. Експерт оцінює обсяг постачань за кордон сезону 2021−2022 у 56 тис. тонн. Марія Лакеєва називає цей результат найкращим за останні п’ять сезонів. Для порівняння: за підсумками 2020−2021 років експорт становив 17 тис. тонн.

Яблука експортували й після початку війни. Завдяки цьому виробники дещо розвантажили внутрішній ринок, і наприкінці сезону залишки у сховищах несуттєво перевищували показники минулих років, каже Марія Лакеєва. До того ж частину врожаю виробники віддавали як гуманітарну допомогу, що також вплинуло на кінцеві залишки.

«Після початку війни продажі та експорт зупинилися взагалі. Певний час було не до яблук, — розповідає Володимир Гуржій. — Ми займалися власною безпекою та безпекою команди, волонтерили та розробляли оперативний антикризовий план. За декілька тижнів у нас були готові експериментальні логістичні маршрути та рішення. Звісно, що на сьогодні ці рішення змінилися, відшліфувалися».

Наразі українські експортери мають декілька робочих варіантів логістики, які працюють, забезпечують холодний ланцюг та прогнозованість строків виконання графіків постачання, каже експерт. Усі маршрути пролягають через європейські порти, в рамках яких можуть бути залучені як пряме подання контейнерів на територію України, так і складна логістика з так званою «перетаркою» на базі інфраструктури порту.

За даними USPA Fruit, основним ринком збуту яблук у сезоні 2021−2022 рр. стала Білорусь (20 тис. тонн). Після заборони нею постачань яблук з Польщі українські експортери оперативно включилися в експорт до цієї країни. Далі у списку найбільших імпортерів з України йдуть ОАЕ (6,2 тис. тонн), Саудівська Аравія (3,1 тис. тонн). Ці дві арабські країни нарощують постачання українського яблука з року в рік та, на думку Володимира Гуржія, їхній потенціал ще до кінця не розкритий.

Варто виділити ринки Австрії (3,9 тис. тонн) — яблуко на перероблення, Молдови (1,5 тис. тонн) — ймовірний реекспорт, Малайзії (1,1 тис. тонн) — на цей ринок майже весь обсяг поставила компанія USPA Fruit, Оману (близько 1 тис. тонн). Ринок Оману може бути також перспективним, особливо для яблук калібру «менше середнього», або ж 138/150 у перерахунку на калібр яблука, яке постачають у бушелі. «Наша компанія вбачає перспективу в постачаннях в Африку, ми розвивали Мавританію та Джибуті (порт на сході Африки, через який яблуко потрапляє і до інших африканських країн)», — каже Володимир Гуржій.

Щоб завершити експортний сезон остаточно, потрібно зібрати всю дебіторську заборгованість та розрахуватися з кредиторами, вважає експерт USPA Fruit. На щастя, дебіторка компанії значно перевищує кредиторку, і кредитори не мають ризиків втратити кошти, запевняє Володимир Гуржій.

«Думаю, що всі українські експортери зараз в однакових умовах, адже заморожений ПДВ, який мали відшкодувати, ще досі (на 10 серпня) не відшкодували за січень. Саме в його частині лежить прибуток експортерів, тобто можна сказати, що вони працюють без прибутку з початку року. Також на початок війни в порту Південний чекали на судновихід наші вісім контейнерів яблук, пізніше їх було вилучено на потреби ЗСУ. З девальвацією гривні додається ще один виклик, наш кредит ПДВ вже полегшав майже на 40%. Одна відома мережа в Білорусії не виплачує нам борг за поставлені яблука ще в довоєнний період», — розповідає Володимир Гуржій.

Українським виробникам буде важко замінити експорт яблук з України до Білорусі, вважає Катерина Звєрєва, адже до війни його частка була 40%. Також прикрилися сірі канали постачання яблука до рф.

«У виробників, які пропонують на ринку яблуко високої якості та експортних сортів, є можливість цього року продати його в Іспанію, Португалію, Угорщину, країни Близького Сходу та Південно-Східної Азії. Хоча варто розуміти, що конкуренція на цих ринках велика, особливо в країнах Близького Сходу та Південно-Східної Азії й з огляду на той факт, що основні постачальники регіону США та Китай недоотримали врожай. До того ж цього сезону в країнах Євросоюзу найбільший урожай за останні три роки й значно вищий за середній за останні 5-10 років», — каже Катерина Звєрєва.

ЩО ЗАКЛАДАТИ 

Уряд запустив цілу низку грантів на підтримку садівництва, ягідництва, виноградарства, створення теплиць та переробного виробництва, мікрогранти для початку власного бізнесу. У комплексі все це виглядає доволі ефективно, якщо зауважити, що ці гранти можна брати одночасно. У поєднанні вони допоможуть посилити бізнес, наприклад, повним циклом виробництва та збільшенням строку плодоношення за допомогою теплиць.

Грант може отримати будь-яка юридична особа або ФОП, якщо має землю у власності або оренді на строк не менше 7 років. Треба мати проєкт підприємства, у деяких випадках і бізнес-план. Розмір допомоги — від 140 тис. гривень до 400 тис. гривень на 1 га, з розрахунку, що це 70% вартості закладання саду, а 30% має внести грантоотримувач з власних коштів. На ці гроші можна створити від 1 до 25 га насаджень. Протягом п’яти років роботи грантового проєкту фермер має сплачувати податки, та їхня сума повинна становити не менше 50% обсягу виданого гранту.

Ще одна обов’язкова умова — треба створити певну кількість нових робочих місць з розрахунку на максимально можливі 25 га. Це шість постійних для саду (5 для горішника) та 10 для ягідника. Сезонних має бути 250 для саду (125 для горіхів) та 375 для ягідника.

Заявку на грант разом з проєктом подають через онлайн-ресурс «Дія». Її розглядає спочатку Ощадбанк на наявність заборгованостей перед банками, проблем із законом, дійсності документів тощо. Потім експертна рада у Мінагрополітики на основі проєктів відбирає переможців.

Попри те, що деякі умови програми викликали у садівників багато запитань, загалом вони та експерти ринку оцінюють її позитивно. Так, найбільш суперечливі моменти — кількість обов’язкових робочих місць, вартість гектара та необхідність повернення коштів за п’ять років для тих, у кого поки немає чинного підприємства.

Таблиця. Звіт щодо погоджених проєктів надання грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства станом на 19 серпня 2022 року
Багато хто вважає, що кількість місць завищена у декілька разів та може лягти великим тягарем на бізнес. Садівник передусім думає про ефективність свого господарства, а не про створення робочих місць, кажуть виробничники. Проте уряд декларує основну з цілей гранту — саме працевлаштування українців, які через війну залишилися без роботи, мігрували в інші регіони.

Розрахункова вартість закладання гектара (понад 15 тис. дол./га з коштами фермера), на думку садівників, також не дотягує до вкладень у сучасний сад, де можна вирощувати яблука екстраякості на експорт, а це щонайменше 50 тис. дол./га. Просто ж збільшувати посадкові площі під яблука без розрахунку на зовнішні ринки немає сенсу, бо в Україні їх перевиробництво. Але це не стосується всіх інших культур.

За спостереженнями експертів, зараз програма рухається не так швидко, як усім хотілось би. Майже за два місяці видано 18 грантів. «Так, будуть з’являтися нові проєкти, але вони, швидше, компенсують втрати на Сході та Півдні. Адже зараз навіть не говоримо про окупацію, а про фізичне руйнування та пошкодження господарств в тих регіонах, де тривають активні бойові дії», — каже Марія Лакеєва.

Перед закладанням будь-якого саду чи ягідника виробник повинен спочатку вирішити, куди він хоче продавати свою продукцію, додає експертка. Від цього буде залежати, наприклад, сортовий склад на початку, а потім й додаткове устаткування для постврожайної доробки (сортувальні та пакувальні лінії, охолодження тощо). У будь-якому разі спочатку треба вивчити потенційний ринок збуту, а потім вже робити суттєві капіталовкладення.

Тим виробникам, які готові ризикувати та будувати нові сади, просто необхідно скористатися програмами підтримки, вважає Володимир Гуржій. Вибір завжди має робити господар, хоча під час закладання садів варто планувати експортний вектор. Це потім не завадить продавати яблуко за вищою ціною і на внутрішньому ринку.

Ставку, за порадою Володимира Гуржія, треба робити на яблука таких сортів та якості:

• Гала — смугастих, не надто темних клонів;

• Ред Фуджі — це комерційна назва сорту. Мають попит саме яскраво забарвлені червоним яблука із забарвленням не менше 70%;

• Гренні Сміт — тільки для регіонів, де можливо вирощувати яблука цього сорту без рожевого рум’янця;

• Ред Делішес — темних клонів; використовувати технологію з видовження плодів;

• Голден — якщо ви готові мати справу з тендітними плодами.

«На мою думку, інші сорти — або опортунізм, або вчорашній день, хоча, звісно, продати можна все, головне — з якими зусиллями та ресурсами», — резюмує Володимир Гуржій.

Варто було б пригадати і ягоди. Кожного року лохині прогнозують кризу, адже насадження відбувались інтенсивно, і ніби ось вже має бути перенасичення, але ні, ще зарано бити на сполох. Хоча, на думку Володимира Гуржія, перенасичення відбудеться вже скоро, і тоді лохину почнуть морозити. Свіжа малина — найдорожча з ягід майже в будь-якій країні світу.

«З точки зору технології, її вважають не важкою, але ж де українську малину експортують у свіжому вигляді?… Експортують, але тільки у замороженому, хоча останні роки дуже вдало. Суниця садова — посаджено багато, а експортувати нема що, хоча потенціал великий. Експорт ягоди у свіжому вигляді потребує певних технологій, акцент на транспортабельності», — зауважує керівник USPA Fruit.

ЕКСПОРТУ БУТИ 

Завдяки погодним умовам, урожай яблук 2022 року має хороший потенціал як в якісному, так і в об’ємному вираженні, вважають експерти. Звісно, що деякі виробники були вимушені економити на агротехнології, але загалом експортноорієнтовані виробники вклались у технологію, і саме на них надія в сезоні, який почнеться вже зовсім скоро. Велика частина України окупована і до деокупації, швидше за все, обсяг яблук, який вирощують окуповані східні та південні регіони, постачатимуть до країни-агресора та його наразі не можна включати до прогнозу.

«На жаль, я не можу прогнозувати й високі ціни в новому сезоні, адже внутрішнє споживання доволі сильно впало через вимушену міграцію українців, також значно впала купівельна спроможність, бо економіка зазнає удару», — каже Володимир Гуржій.

Ціни на пакувальні матеріали виросли й будуть рости мірою здешевшання гривні, логістика стала значно дорожчою, ще здорожчають енергоносії. Все це буде тиснути на ціни яблук, та, за прогнозом Володимира Гуржія, вартість самого яблука не буде перевищувати 30% у структурі собівартості поставленого яблука на ринок споживання. Тобто експортерам потрібно буде докласти 70%+ відсотків витрат до собівартості для того, щоб здійснити експорт.

«За нинішньої економіки — це буде непросто, — вважає експерт USPA Fruit. — Також серед трендів буде питання повернення ПДВ експортерам, адже станом на середину серпня, наприклад, наша компанія ще не отримала навіть за січень, а це сильно впливає на весь ланцюг від фермера до постачальників інших складових».

Важко очікувати високої ціни на внутрішньому ринку, але й експорт може видатись «дешевим», додає Володимир Гуржій. Урожай в Європі прогнозують навіть на вищому рівні, ніж рік тому. Ідуть на рекорд Туреччина та Іран — конкуренти України, адже всі вони постачатимуть одночасно на одні й ті самі ринки збуту. Очікують великий урожай у Сербії, і з огляду на якість у них теж має бути все добре, бо вони майже весь урожай вирощують під протиградовими сітками. Навіть у порівнянні із сербами, українці зараз в менш вигідній ситуації, яка ускладнена логістичними витратами. Вони відрізняються від східноєвропейських ледь не вдвічі, або на 3−5 тис. доларів на одному контейнері яблук, залежно від того, з якого регіону України його везуть.

«Та, попри певний негатив, я вважаю, що слід і далі експортувати. Експорту в новому сезоні з Божою та поміччю ЗСУ — бути», — резюмує пан Гуржій.

EastFruit

Використання матеріалів сайту вільно за наявності прямого та відкритого для пошукових систем гіперпосилання на конкретну публікацію.
Основні новини та аналітика плодоовочевого ринку на Facebook та в Telegram – Підписуйтесь!

Related posts

Багато польських садівників не хочуть нести високі витрати на зберігання яблука

EastFruit

Україна: літня спека та осінні дощі негативно вплинули на якість яблука

EastFruit

Думка: майбутнє пізніх нішевих ягід у Молдові – глибока переробка

EastFruit

Залиште коментар