ГоловнаПлодоовочевий ринокОгляди ринкуПідсумки 2022 року у плодоовочевому ритейлі країн проєкту EastFruit
АктуальноЕксклюзивНовиниОгляди ринку

Підсумки 2022 року у плодоовочевому ритейлі країн проєкту EastFruit

Ключовим тригером основних змін на плодоовочевому ринку регіону стала російсько-українська війна, яка кардинально змінила бізнес-моделі більшості учасників плодоовочевого роздрібного бізнесу, що склалися. У цьому ринкова ситуація на роздрібному ринку кожної країни має власну специфіку. Фахівці EastFruit аналізують реалії, що склалися в країнах проєкту.

Україна

Український роздрібний ринок, починаючи з 24 лютого, зіткнувся з величезними викликами, бо артилерійські та ракетні обстріли руйнували магазини та розподільчі склади роздрібних мереж, мільйони українських громадян залишили межі України, позбавляючи бізнес одночасно споживачів та цінних співробітників. У перші місяці війни Україна втратила 20% своєї території, тож роздрібні мережі також втратили контроль над магазинами та логістичною інфраструктурою в окупованих регіонах. Окремо слід зазначити девальвацію гривні, дефіцит та різке зростання вартості палива, що призвело своєю чергою до подорожчання перевезень. Зростання інфляції, блокування морських портів, мобілізація, черги на кордонах з ЄС, валютне регулювання, блокування податкових накладних, віялові відключення електрики — це неповний перелік негативних факторів, що вплинули на падіння продажів роздрібних мереж, але найголовнішим чинником було різке падіння доходів українських громадян.Водночас починаючи з літа, намітилася позитивна тенденція незначного збільшення кількості торгових об’єктів за даними дослідницької компанії GT Partners Ukraine:

Дослідницька компанія GT Partners Ukraine підготувала черговий звіт «Топ-170 торгових операторів FMCG за кількістю магазинів» із даними станом на кінець вересня 2022 року. У рейтингу представлено 175 з нині чинних продуктових мереж України. Аналітики порівняли кількість торгових точок оператора на кінець вересня 2022 року з кількістю магазинів на кінець 2021 року, а також динаміку приросту точок, кількість областей покриття та інше. Попри значні втрати торговельних об’єктів внаслідок повномасштабного вторгнення російських окупантів на територію України, ритейлери продовжують відновлювати свою мережу. Тренд на відкриття нових об’єктів почав набирати обертів ще влітку, проте після завершення третього кварталу позитивну динаміку щодо збільшення мереж стосовно до 2021 року поки що демонстрували в основному західноукраїнські мережі. Позитивний тренд по відновленню у ритейлерів, за даними Rau.ua, розпочався у квітні 2022 року, і все ще триває. Зокрема позитивна динаміка триває й надалі. За вже відкритих і відновлених магазинів лідер рейтингу — корпорація АТБ (Дніпро) — у вересні все ще просідала за кількістю торгових точок, що працюють, на майже 13% щодо тієї кількості магазинів, які працювали на кінець минулого року.Однак після звільнення Херсона та інших значних територій, вже до кінця року очікуються кращі результати — у підсумку в АТБ працювало у вересні 1144 маркету проти 1314 — торік у 22 областях. Компанія Fozzy Group (Київ), що управляє мережами «Сільпо», Фора, Fozzy Cash&Carry, Le Silpo та Thrash!, лише на один регіон присутності поступається АТБ і лише однією позицією у рейтингу. На кінець третього кварталу у ритейлера працювало 679 магазинів, що на 4,9% все ще менше, ніж на кінець 2021 року. Проте компанія продовжує активні відкриття без нових втрат. У VolWest Retail (Луцьк), що об’єднує мережі «Наш Край» та Spar, також є втрати й тепер лише 246 магазинів проти 278, які існували станом на кінець минулого року (-11,5%). Цей показник залишився без змін із червня. Першою позитивну динаміку зростання кількості торгових точок стосовно минулого року в рейтингу продемонструвала компанія «Львівхолдинг» із приростом +3,2%. Мережі магазинів «Рукавичка» та «Під боком», які об’єднували 2021 року 185 торгових об’єктів, збільшилися на шість магазинів — до 191 торгової точки. Чистий приріст торгових точок спостерігається у мережах «Сім23», «Близько» та «Файно маркет». Перші дві з них зросли більш ніж на 15% — зі 126 до 146 та 119 до 137 торгових точок відповідно. Щодо кропивницького ритейлера, то у нього мережа збільшилася зі 116 до 125 магазинів з початку поточного року.

Але вже починаючи з жовтня ракетні обстріли енергосистеми України призвели до віялових відключень у більшості регіонів, що кардинально вплинуло на можливість роздрібних мереж здійснювати торговельну діяльність і, якщо невеликі формати магазинів змогли пристосуватися до поточних умов за допомогою генераторів, то гіпермаркети були змушені припинити торгівлю.

Плодоовочевий роздрібний ринок України дуже змінився з початку війни, втрата постачальників із Херсонської, Запорізької областей дуже суттєво вплинула на ціноутворення, а також призвела до «екзотичного» імпорту огірків та кавунів із Румунії, цибулі з Молдови. Змінилася повністю логістика після втрати можливостей для імпорту плодоовочевої продукції через морські порти Одеси, весь імпорт почав надходити автомобільним транспортом із ЄС та Молдови. Найбільшими логістичними хабами стали Львів та Чернівці. У перші місяці військових дій відбулася міграція не лише населення, а й бізнесу, після того, як рашистів вибили з київського регіону, кількість оптових компаній на плодоовочевому ринку збільшилася, що дозволило збільшити пропозицію та знизити оптову маржу. Негативно вплинуло на плодоовочевий бізнес валютне регулювання, коли банки під різними приводами відмовлялися купувати валюту до виконання зобов’язань імпортерами перед постачальниками. Але основним індикатором результату дії всіх негативних зовнішніх та внутрішніх факторів на плодоовочевому роздрібному ринку є показники обсягу продажу плодоовочевої продукції у грошовому та кількісному вираженні.Якщо у грошовому вираженні продажі знизилися не більше ніж на 30%, корелюючи з прогнозом зниження ВВП України у 2022 році, то у кількісному вираженні обсяги продажів, особливо імпортної плодоовочевої продукції скоротилися в кілька разів, що побічно підтверджує значне падіння купівельної спроможності населення України.

Польща

Попри всі виклики року, що минає, польський роздрібний ринок зміг зрости завдяки зниженню до 0% ПДВ на харчові продукти та великій кількості українських біженців, яка за різними оцінками, вже становить понад 3 млн осіб. Також зростання було забезпечене глобальною інфляцією, посухою, активним розвитком дискаунтерів DINO, Biedronka, LIDL, Zabka та операторами сегмента E-Grocery. Формат гіпермаркетів продовжує втрачати свою ринкову частку на польському ринку. На роздрібний ринок Польщі значно вплинуло ембарго на експорт плодоовочевої продукції до республіки Білорусі, яке знову продовжили до 30 червня 2023 року, за винятком яблук, ввезення яких буде дозволено з 01 квітня 2023 року. Енергетична криза в ЄС також продовжує негативно впливати на роздрібні мережі, підвищуючи витрати для всього ланцюжка поставок плодоовочевої продукції. Враховуючи високий потенціал зростання роздрібного ринку Польщі найближчим часом, легший доступ порівняно з іншими ринками ЄС, експортери з Грузії, Молдови, Узбекистану, України приділятимуть цьому ринку особливу увагу.

Молдова

Попри максимальну близькість до зони бойових дій, політичну та енергетичну кризу, високу інфляцію (понад 30%), роздрібний ринок Республіки Молдова зміг зрости завдяки експансії роздрібних мереж, що триває. Також вагомий внесок зробили й українські біженці, бо до Молдови у перші пів року з початку війни приїхало близько 600 тисяч українських громадян, із яких близько 100 тисяч залишились у країні.

Лідер роздрібного ринку компанія LINELLA, окрім органічного зростання, продовжила рестайлінг придбаної торік роздрібної мережі FIDESCO. Також досить активно на ринку розвивається компанія KAUFLAND, яка на цей час вже управляє мережею з 8 гіпермаркетів, впроваджуючи кращі роздрібні технології та інновації, що існують на цей час у країнах ЄС, використовуючи потенціал материнської компанії. При цьому з огляду на історію розвитку KAUFLAND у таких невеликих за кількістю населення країнах, як Болгарія, Хорватія, Словаччина, де в кожній з них компанія управляє понад 50 гіпермаркетами, можна впевнено припустити, що в майбутньому KAUFLAND продовжить свій активний розвиток, який позитивно вплине на весь плодоовочевий бізнес Республіки Молдова. Попри невеликий за розміром сегмент E-Grocery, всі роздрібні мережі продовжують розвивати його.Внутрішній плодоовочевий ринок Молдови значно менший, ніж експортні ринки основних торгових партнерів, тому зовнішні шоки дуже впливали на формування внутрішніх цін. У 2022 році основними причинами різкої зміни ринкових цін був експорт в Україну плодоовочевої продукції, яка до початку війни імпортувалася з України, наприклад, кавун та цибуля, а також ембарго на експорт у росію всієї плодоовочевої продукції. Але попри зовнішні шоки учасники плодоовочевого ринку Молдови протягом року оперативно скорочували дефіцит пропозиції шляхом імпорту з країн ЄС та Туреччини.

Грузія

За підсумками 2022 року зростання ВВП Грузії перевищить 10%, тому рік, що минає, був дуже успішним для роздрібної торгівлі Грузії. По-перше, роздрібний сектор продовжував відновлення після зниження, пов’язаного з пандемією. По-друге, початок війни в Україні призвело до міграції громадян України з окупованих південних і східних областей, з білорусі, але основну частину мігрантів склали громадяни росії, які емігрували в країну і тікають від мобілізації. Середній рівень доходу більшості мігрантів перевищував у кілька разів рівень доходу грузинських споживачів, тому роздрібні продажі одразу почали зростати. Непогано розвивалася та пов’язана з роздрібною торгівлею туристична галузь, яка зросла майже на 200%, практично відновивши рівень доходів від туризму у допандемійному 2019 році. По-третє, грузинський ларі протягом року ревальвував стосовно до долара більш ніж на 10%, що дозволило значно здешевити імпорт, питома вага якого у роздрібній торгівлі досить висока.

Роздрібна торгівля в Грузії здійснюється в організованому роздробі та неорганізованих роздрібних форматах. Частка неорганізованих форматів зараз значно більша, ніж організованих. На думку учасників ринку, питома вага товарів повсякденного попиту в організованому роздробі щороку зростає і 2022 року перевищить 40%. Столиця країни, Тбілісі, є лідером роздрібної галузі з погляду проникнення організованого роздробу ринку, де вже понад 60% роздрібного ринку становить організований роздріб.

Організований ринок FMCG демонстрував стабільне зростання протягом тривалого періоду часу – CAGR у 2017–2021 роках. в середньому склав 21%, виторг за підсумками 2021 року перевищив 3,7 млрд ларі. За даними TBC Capital, зростання організованого роздробу в галузі FMCG у цей період, в основному, було зумовлене відкриттям нових магазинів. Серед них значний внесок зробили Nikora Trade, Ori Nabiji, Carrefour, Magniti – ці мережі найбільші за виручкою. У 2021 році на частку семи провідних роздрібних компаній припадало майже 86% всіх ринкових продажів, що говорить про дедалі більшу концентрацію організованого роздробу. Основними форматами магазину, які найактивніше розвиваються в Грузії, є дискаунтери та convenience stores, за підсумками 2022 року в країні буде відкрито понад 250 магазинів, згідно з заявами лідерів роздрібного ринку, така висока динаміка відкриття нових магазинів буде продовжена у 2023 році.

У 2022 році виторг організованого ринку FMCG збільшиться більш ніж на 25% і перевищить 5 млрд ларі.

Плодоовочевий роздрібний ринок Грузії продовжив свій розвиток у 2022 році, відреагувавши на загальне покращення економічної ситуації в країні, але на відміну від загального роздрібного ринку FMCG, питома вага роздрібних мереж у плодоовочевому роздрібному ринку ледь сягає 20%. Існує багато причин, чому роздрібним мережам не вдається переконати грузинських споживачів купувати плодоовочеву продукцію в магазинах, але основними є відсутність стратегії ціноутворення, ефективної плодоовочевої логістики, тому що зараз в країні немає жодного сучасного розподільчого центру, застаріле торгове обладнання. відсутність довгострокових контрактів між постачальниками та роздрібними мережами. Тому, попри активне зростання кількості магазинів в організованому роздробі, неорганізований плодоовочевий роздріб зміг утримати свою ринкову частку шляхом кращого сервісу, асортименту та співвідношення «ціна-якість».

Узбекистан

Економічне зростання ВВП Узбекистану за підсумками 2022 року прогнозується на рівні 6%, роздрібний товарообіг зріс на 12%, згідно з даними офіційної статистики. У країні щороку зростає населення, показники урбанізації та автомобілізації, внутрішніх та іноземних інвестицій, економіка досить диверсифікована. Але в цілому, середній рівень доходів населення ще досить низький, що продовжує стимулювати міграцію робочої сили до Казахстану, ЄС та Росії, хоча й має постійну тенденцію до зростання, яке буде основою для майбутніх масштабних інвестицій у роздрібний сектор Узбекистану.

В Узбекистані основу роздрібного ринку становить неорганізований роздріб. Питома вага роздрібних мереж на думку учасників ринку зараз не перевищує 10%, тому закономірно, що у році, що минає, продовжилася експансія роздрібних мереж на ринку Узбекистану, після міжнародної мережі Carrefour, на узбецький ринок вийшла французька мережа «bi1», що входить до групи «Ашан», відкривши 23 магазини протягом року, представники компанії оголосили, що стратегічною метою є відкриття 250 магазинів, що відкрила свій перший гіпермаркет казахстанська роздрібна мережа Magnum Cash&Carry. Відзначилися також на узбецькому ринку російські дискаунтери «Доброцен», які оголосили про закриття своїх усіх 5 магазинів, а також дискаунтер «Світлофор», який розпочав роботу у грудні. Але основу швидкого зростання забезпечують роздрібні мережі Коrzinka, Маkrо та HAVAS.При цьому беззаперечним лідером роздрібного ринку на цей час є компанія Коrzinka, яка змогла у 2019 році залучити інвестиції Європейського Банку Реконструкції та Розвитку та продовжити свою успішну експансію на ринку, ця компанія першою зможе у 2024 році досягти товарообігу у 1 млрд доларів США.

Приклад із закриттям магазинів «Доброцен» показує, що попри високий потенціал розвитку узбецького ринку, неправильний формат магазину не може бути успішним, тому що узбецькі споживачі мають високу лояльність до роздрібних ринків та інших немережевих форматів, тому конкуренція дуже серйозна.

Найважливішою подією для роздрібного ринку є зниження з 1 січня 2023 року ставки ПДВ з 15 до 12%, це рішення підвищить конкурентоспроможність роздрібних мереж порівняно з немережевим роздробом.

Плодоовочевий роздрібний ринок протягом 2022 року пристосовувався до зовнішніх шоків, пов’язаних з подорожчанням логістики, поганим урожаєм окремих культур, різким підвищенням цін на експортну плодоовочеву продукцію, за допомогою зниження цінового сприйняття споживачем шляхом зниження стандартів якості. Хорошим рішенням узбецької влади було рішення продовжити дію митних пільг при імпорті яблук, бананів та цитрусових.

При цьому питома вага роздрібних мереж у плодоовочевій роздрібній торгівлі за підсумками року продовжує не перевищувати 5%, що ще раз підтверджує високий потенціал розвитку плодоовочевого бізнесу в Узбекистані.

Таджикистан

У 2022 році, попри зовнішні шоки та військовий конфлікт із Киргизстаном, ВВП Таджикистану зріс на 7,5%, роздрібний товарообіг згідно з даними офіційної статистики зріс майже 10%. У країні щороку на 2% зростає населення, і цього року народився десятимільйонний житель, таджицький сомоні ревальвував стосовно до долара США майже на 10%. Також дуже важливою подією для таджицького бізнесу було зниження ставки ПДВ з 18 до 15%, тому в цій країні цей непрямий податок фактично був податком з обороту. При цьому, попри впевнене зростання найважливіших економічних показників країни, база порівняння залишається дуже низькою, тому що низький рівень доходів більшої частини населення, що проживає на території Таджикистану, наприклад, середня зарплата зараз становить близько 150 доларів США, у столиці Душанбе – 240 доларів США, та висока вартість кредитних коштів не дозволяє швидко окупити іноземні інвестиції у розвиток мережної роздрібної торгівлі. Тому таджицький організований ритейл знаходиться тільки на початку свого розвитку, тому що кілька десятків сучасних магазинів, що працюють зараз, буде абсолютно недостатньо в майбутньому для такої країни з населенням, що динамічно зростає.

Плодоовочевий роздрібний ринок Таджикистану продовжив своє зростання у 2022 році, корелюючи з підвищенням на 10% рівня доходів таджицьких споживачів, основним роздрібним форматом є роздрібні ринки й стихійна торгівля, питома вага роздрібних мереж дуже мала і навряд чи перевищує 2%, но плодоовочевий ринок Таджикистану має довгостроковий потенціал для розвитку.

EastFruit

Використання матеріалів сайту можливе за наявності прямого та відкритого для пошукових систем гіперпосилання на конкретну публікацію.
Основні новини та аналітика плодоовочевого ринку на Facebook та в Telegram – Підписуйтесь!

Related posts

Таджикистан також запровадив заборону на експорт цибулі, моркви та картоплі – на цибулю повторно за сезон!

EastFruit

У 2022 році Узбекистан збільшив виробництво картоплі на 4,8%

EastFruit

У Черкаській області (Україна) вирощують ожину без укриття на зиму

EastFruit

Залиште коментар