Команда EastFruit продовжує аналізувати глобальний ринок лохини. Після огляду загальних світових тенденцій лохини, ми розглянули ситуацію серед ринкових гігантів: Перу, Чилі, Мексики та Іспанії, а також проаналізували нових агресивних експортерів. Сьогодні ми надамо детальний огляд Сербії – ще однієї країни, яка щойно вийшла з категорії новачків. Вона залишається досить невеликою, але вже досить впливовою, з швидко зростаючими обсягами експорту.
Сербія тихо стала помітним гравцем у світі лохини, незважаючи на свій відносно скромний масштаб. У країні близько 2 500 гектарів під лохиною, а річний обсяг виробництва становить приблизно 6 000–7 000 тонн, згідно з оцінками різних джерел. Сезон збору лохини у Сербії триває з початку червня до жовтня для пізніх сортів, з піком експорту в середині літа.
Хоча обсяг виробництва в Сербії набагато менший, ніж в Іспанії чи Польщі, вона експортує відносно багато, оскільки внутрішнє споживання обмежене. В 2023 році Сербія увійшла до десятки найбільших світових експортерів лохини – свідчення її орієнтації на експортні ринки. Фактично, Сербія очолила темпи зростання серед провідних експортерів за останні п’ять років, поряд із Мексикою та Марокко, згідно оцінок EastFruit.
Читайте також: Грузія, Зімбабве та Україна – найбільш швидкозростаючі експортери лохини у світі
У 2023 році Сербія зіткнулася зі складним сезоном щодо якості. Загальне виробництво становило близько 6 500 тонн, приблизно на рівні попередніх років, але, при цьому, країна зіткнулася з безпрецедентним рівнем відбраковки фруктів через погану якість, згідно з “A Look at Serbia‘s 2023 Blueberry Season | Agronometrics Stories“. Експортери зазвичай отримують клейми лише на 2–4% відбракованих фруктів, але в 2023 році цей показник зріс до приблизно 14%, причому деякі господарства отримали до 30% відбракування, згідно з тим самим джерелом. Причиною була надзвичайно дощова погода в травні 2023 року, перед збором врожаю, що призвело до м’якших фруктів і більшої кількості дефектів. Галузі довелося адаптуватися, спрямовуючи фрукти низької якості на заморожену переробку або місцевий продаж. Тим не менш, подолавши проблеми з якістю, експортери Сербії зберегли стабільність у обсягах.
Основними ринками Сербії є Нідерланди, Німеччина, росія, Польща та Велика Британія – мікс сусідів ЄС та регіональних партнерів. Присутність Нідерландів та Німеччини свідчить про інтеграцію в ланцюги поставок ЄС. Сербські свіжі ягоди часто продаються дистриб’юторам у Роттердамі, а потім відправляються по всій Європі та за її межі. росія також історично була важливим ринком збуту для сербських ягід, використовуючи політичні зв’язки та статус Сербії як країни, що не є членом ЄС, для торгівлі з росією, незважаючи на санкції ЄС. Однак через низьку передбачуваність російського ринку, проблеми з логістикою та платежами, а також низьку купівельну спроможність в рф, Сербія останнім часом переорієнтує обсяги експорту до більш стабільних ринків. Наприкінці 2023 року Сербія також отримала доступ до ринку Китаю, що може забезпечити шляхи для майбутнього зростання.
Клюовими викликами для лохинової галузі Сербії в найближчому майбутньому є робоча сила та зростаюча собівартість виробництва. З покращенням економіки Сербії, місцеву робочу силу стає важче утримати на фермах – багато працівників отримують вищу заробітну плату в Західній Європі. В результаті Сербія зараз бореться зі зростанням витрат на робочу силу і навіть залучає сезонних працівників з-за кордону для збору фруктів. Тим не менше, оскільки денна заробітна плата для збирачів зросла – собівартість виробництва також зросла, негативно впливаючи на інвестиційну привабливість вирощування лохини і уповільнюючи темпи розвитку галузі. Крім того, більшість сербських ферм є відносно малими або середніми за розміром, що негативно впливає на конкурентоздатність на експортних ринках. Якщо Сербія зможе залучити інвестиції від міжнародних чи іноземних компаній, вона зможе розширити площі вона зможе зробити крок в напрямку підвищення врожайності та залишитися конкурентоздатною.
До 2030 року Сербія, ймовірно, зможе досить помірно збільшити своє виробництво до, можливо, понад 10 000 тонн лохини на рік. Її експортоорієнтований підхід означає, що майже весь додатковий обсяг вийде на світовий ринок, закріплюючи місце Сербії в десятці найбільших експортерів. Однако і місцевий ринок може збільшити обсяги споживання. Репутація країни щодо хорошої якості ягід, крім випадків з погодними негараздами, та її стратегічний раннє-середньолітній термін є ринковами перевагами. Сербія заповнює вікно поставок у липні між кінцем врожаю в Іспанії та піком у Польщі, що важливо для европейських фрукто-трейдерів.
В цілому, наш прогноз для Сербії – значне сповільнення темпів зростання виробництва та експорту під тиском нових, більш агресивних гравців, які мають переваги в витратах на робочу силу.
Використання матеріалів сайту припустимо за наявності прямого та відкритого для пошукових систем гіперпосилання на конкретну публікацію.
Головні новини та аналітика плодоовочевого ринку на Facebook и в Telegram – Підписуйтесь!
