Як сьогодні виглядає ринок роздрібної торгівлі Узбекистану та які у нього перспективи? Генеральний директор Orient Group (Узбекистан) Андрій Сафронюк розповів про поточний стан роздрібного ринку країни та поділився прогнозами щодо розвитку сучасного ритейлу в Узбекистані у найближчі кілька років, з виданням New Retail.
Нижче EastFruit наводить цей матеріал у скороченому вигляді.
Супермаркети vs традиційні базари
Основними конкурентами торгових центрів та супермаркетів залишаються східні базари, оскільки вони займають майже 90% ринку ритейлу країни. І хоча сучасні формати торгівлі продовжують нарощувати свою частку, дехканські ринки (продовольчі ринки – примітка EastFruit) з низки об’єктивних причин (історично люди закуповувалися на базарах) зберігають свою нішу в цьому сегменті ритейлу, враховуючи невисокий рівень доходів потенційних покупців та дедалі більший потік іноземних яких завжди залучатиме колорит східних базарів.
Читайте також: В Узбекистані стане більше торгових мереж – на ринок виходить «Світлофор»
Проте останніми роками ринок роздрібної торгівлі в Узбекистані планомірно і неухильно набирає обертів. Основний вплив на цю динаміку мають великі торгові підприємства, які прискорили темпи зростання роздрібного товарообігу у своєму сегменті з 14,5% до 23,5%, а їхня частка в загальному обсязі роздрібної торгівлі республіки збільшилася відповідно з 11,6% до 15,7% %.Це, своєю чергою, позначилося не лише на щорічному збільшенні обсягів роздрібної торгівлі на душу населення, а й самій динаміці зростання до 5,9% за підсумками минулого року з 0,7% на два роки раніше.
У той самий час ринок великих роздрібних мереж республіки, за оцінкою маркетологів, освоєно лише на половину, а регіонах ще менше.
Дослідження показують, що найвища частка сучасного продуктового ритейлу спостерігається в Ташкенті та Ташкентській області – 10,8%, а по Узбекистану – 6%. Це й зрозуміло: концентрація мешканців у столиці з досить високим рівнем доходів набагато перевищує інші регіони, де основну конкуренцію великим торговим майданчикам становлять дехканські базари з нижчими цінами.
Відставання на 10-15 років
Якщо ж міркувати про внутрішній ринок з погляду імпортної продуктової матриці, яка поступово розширюється, то сьогодні спостерігається прихід у країну нових брендів та товарів із Туреччини, Китаю та країн Близького Сходу. Це пов’язано не лише зі зміною ланцюжків поставок у всьому світі, а й з тим, що роздрібна торгівля в Узбекистані входить у період активного зростання. Сегментом супермаркетів країни вже цікавляться закордонні гравці та інвестори. Так, наприклад, на ринок уже встигли зайти великі гравці: французька мережа Carrefour, казахстанський ритейлер Magnum Cash & Carry, російська мережа «Світлофор» та інші. Також динамічно розвиваються і вітчизняні гравці – Makro, Korzinka, Havas, Asia та Baraka Market.
При цьому ринок все ще відстає від країн-бенчмарків за часткою сучасного ритейлу на 10-15 років.У 2015-2021 роках ринок зростав у середньому на 17% на рік, при цьому понад 58% продажів припали на продовольчий роздріб.
Очікується дворазове зростання
Основний тренд, який можна спостерігати сьогодні в Узбекистані, — перехід від ринків до роздрібних мереж. Це пройшло багато країн, черга дійшла і до Узбекистану. Особливо яскраво цей тренд намітився в пандемію, коли панічні настрої споживачів, а також закриття практично всіх магазинів та ринків, окрім великих мереж, призвели до дефіциту деяких продуктів.
Очевидно, що саме мережі, а не ринки, зуміли забезпечити стабільність постачання, нівелювавши тривожні настрої населення. Все просто: лише системні гравці здатні запровадити ліміти та утримати рівень цін, тоді як ринки часто просто підіймають вартість у 2-3 рази, розігріваючи тим самим і без того високий спекулятивний попит.
За оцінками Orient Group, у базовому сценарії ринок сучасної роздрібної торгівлі зростатиме, і до 2026 року сягне 15,7 трлн сум ($1,4 млрд). Такий сценарій найімовірніший з погляду кон’юнктури ринку та історичного зростання.
Розвиток найточніше повторює аналогічні періоди на ринках Казахстану та Туреччини. Тому, за нашими розрахунками, частка сучасної торгівлі має збільшитись майже вдвічі — до 10,9% до 2026 року.
