Виростити якісний урожай — лише половина справи. Після збирання фермер стикається з не менш складним завданням: як зберегти товарну якість овочів, уникнути втрат і не витратити весь потенційний прибуток на перевезення, електроенергію та персонал. Неправильно обране місце для овочесховища може перетворити перспективний проєкт на постійне джерело витрат. А встановлення звичайного холодильного обладнання замість спеціалізованої системи зберігання нерідко призводить до псування продукції, надмірного енергоспоживання та втрати клієнтів.
То де краще будувати овочесховище — безпосередньо біля поля чи ближче до великого міста та основних покупців? І коли фермеру вигідніше інвестувати у власний об’єкт, а коли — орендувати потужності професійного логістичного центру?
Про це розповів Андрій Марущак, комерційний директор компанії «Ван Дайк Технікс», яка спеціалізується на професійних рішеннях для зберігання овочів, ягід і фруктів, а також на обладнанні для сортування, миття та фасування продукції, повідомляє EastFruit.
Овочі можна перевозити далі, ніж ягоди та фрукти
Для ягід, фруктів і яблук близькість сховища до місця збирання має критичне значення. У спекотну погоду транспортування ніжної продукції на відстань у 100 км і більше може призвести до погіршення якості ще до початку охолодження.
З овочами ситуація дещо інша. Картопля, цибуля, морква, буряк або капуста краще витримують транспортування. Тому під час вибору місця для овочесховища потрібно враховувати не лише відстань до поля, а й розташування основних покупців.
«Сам покупець, який придбав овочі у фермера, також не хоче їхати п’яти- чи десятитонною машиною на велику відстань. Саме тому зберігається тенденція будувати овочесховища біля великих міст — Києва, Одеси, Львова та інших центрів споживання», — зазначає Андрій Марущак у коментарі фаховому виданню для фермерів SEEDS.
Що ближче товар знаходиться до ринку збуту, то швидше його можна відвантажити торговельній мережі, оптовому покупцеві, переробнику або закладам громадського харчування.
Головна помилка – рахувати лише шлях від поля до сховища
Під час планування об’єкта фермери часто оцінюють тільки вартість доставки врожаю з поля. Проте логістичний ланцюг на цьому не закінчується.
Потрібно враховувати: відстань від сховища до основних покупців; доступність якісних доріг; можливість заїзду великогабаритного транспорту; витрати на повторне завантаження та розвантаження; швидкість комплектації замовлень; доступ до електроенергії та інших комунікацій; наявність працівників; можливість подальшого розширення комплексу.
Наприклад, перевозити картоплю з Київської області на зберігання за 300 км може бути економічно недоцільно. Але якщо господарство розташоване за 50–60 км від Хмельницького, будівництво великого сховища ближче до міста може виявитися вигіднішим, ніж розміщення об’єкта безпосередньо біля поля. У такому випадку фермер отримує доступ до більшого ринку, а покупці — можливість швидко забирати сформовані партії продукції.
Фермерське сховище чи великий логістичний хаб
За словами експерта, на ринку існують дві основні моделі. Перша — фермерське овочесховище місткістю приблизно від 2 до 5 тис. тонн. Його будують безпосередньо на території господарства або неподалік від виробничих площ. Така модель дає фермеру контроль над продукцією, строками реалізації та умовами зберігання. Вона може бути виправданою, якщо господарство щороку виробляє достатній обсяг однорідної продукції та має стабільні канали збуту. Друга модель — великий логістичний комплекс місткістю 20–50 тис. тонн і більше.
Такий об’єкт уже не є просто сховищем. Це повноцінний центр, у якому одночасно: приймають продукцію від різних виробників; охолоджують і зберігають овочі; сортують та калібрують; миють і полірують; формують товарні партії; фасують у різні види упаковки; готують продукцію до постачання в торговельні мережі.
Через постійний рух вантажного транспорту та орієнтацію на великі партії такі комплекси доцільно розташовувати поблизу великих міст і центрів споживання.
Чому невеликим фермерам вигідна оренда
Власне овочесховище потребує значних інвестицій. Крім будівництва, потрібно придбати вентиляційне, холодильне, сортувальне, мийне та пакувальне обладнання, забезпечити електропостачання, автоматизацію і сервісне обслуговування. Для виробника, який вирощує, наприклад, 1 тис. тонн картоплі, будівництво комплексу вартістю кілька мільйонів євро може бути економічно невиправданим. Саме тому оренда камер у професійному логістичному центрі може стати оптимальним рішенням.
Фермер отримує доступ до сучасного обладнання без необхідності самостійно фінансувати весь комплекс. Він може орендувати камеру потрібної місткості, замовити сортування, миття, калібрування та пакування, а після цього реалізовувати вже підготовлений товар.
«Професійна лінія для сортування, миття, полірування та пакування може коштувати понад €1,5 млн. Для невеликого виробника придбати таку лінію надзвичайно складно. Але користуватися її можливостями в межах логістичного центру можуть десятки фермерів», — пояснює Андрій Марущак.
У результаті невелике господарство може запропонувати покупцю продукцію того самого рівня підготовки, що й великий агрохолдинг.
Чому великий «холодильник» ще не є овочесховищем
Одна з найбільших помилок інвесторів — вважати, що для зберігання овочів достатньо побудувати утеплене приміщення та встановити стандартне холодильне обладнання.
Однак різні овочі потребують різних технологічних режимів. Для картоплі важливими є контроль температури, вологості, вентиляції, загоєння пошкоджень і запобігання проростанню. Цибуля потребує правильного сушіння та рівномірного проходження повітря через масу продукції. Морква швидко втрачає вологу, а часник надзвичайно чутливий до порушення режимів сушіння і зберігання. Якщо обладнання не дозволяє підтримувати потрібні параметри для конкретного продукту, втрати можуть початися ще до того, як фермер помітить проблему.
За словами Андрія Марущака, один із реалізованих раніше проєктів спочатку був обладнаний найпростішою системою і фактично працював як великий холодильник. Власник не міг забезпечити необхідні режими для різних культур, тому попит на послуги залишався низьким. Після встановлення професійного обладнання ситуація змінилася: фермери почали активніше орендувати потужності, оскільки отримали прогнозований результат зберігання.
Дешевше обладнання може виявитися найдорожчим рішенням
На етапі будівництва спокуса заощадити є зрозумілою. Проте економія на вентиляції, автоматизації та енергоефективності може призвести до значно більших витрат у майбутньому.
До прихованих витрат належать: підвищені рахунки за електроенергію; нерівномірне охолодження продукції; утворення конденсату; втрата маси через пересушування; розвиток гнилей; необхідність постійного ручного контролю; додаткові витрати на персонал; простої через несправності; зниження ціни реалізації продукції. Тому оцінювати обладнання потрібно не лише за його початковою вартістю, а й за загальними витратами протягом усього строку експлуатації.
Енергоефективність безпосередньо впливає на прибуток
Електроенергія є однією з найбільших статей витрат під час експлуатації овочесховища. Особливо це відчутно, коли продукція зберігається протягом кількох місяців.
За оцінкою представника «Ван Дайк Технікс», для виконання схожого технологічного завдання стандартна система може умовно споживати близько 100 кВт, тоді як правильно підібране професійне обладнання — приблизно 35 кВт.
Фактичні показники залежать від місткості об’єкта, культури, конструкції приміщення, погодних умов та обраної технології. Проте сам принцип залишається незмінним: чим енергоефективніше сховище, тим нижча собівартість зберігання кожної тонни продукції.
Саме тому енергоспоживання потрібно розраховувати ще на етапі проєктування, а не після запуску об’єкта.
Автоматизація допомагає вирішити проблему дефіциту кадрів
Нестача кваліфікованих працівників уже стала системною проблемою для агробізнесу. Вона стосується не лише України, а й більшості країн Європи.
Професійна система зберігання повинна автоматично: контролювати температуру і вологість; керувати вентиляторами та клапанами; регулювати подачу зовнішнього повітря; реагувати на зміну параметрів продукції; фіксувати відхилення; попереджати оператора про ризики.
Це не означає повну відмову від персоналу. Але автоматизація зменшує залежність від людського фактора та ризик того, що одна помилка оператора призведе до втрати значної частини врожаю.
Яку модель обрати фермеру
Універсальної відповіді немає. Власне фермерське сховище може бути найкращим рішенням для господарства зі стабільним виробництвом, достатнім обсягом продукції та власною командою.
Великий логістичний хаб доцільний там, де є: концентрація фермерських господарств; великий споживчий ринок; постійний попит на зберігання; потреба в сортуванні та пакуванні; зручна транспортна інфраструктура; можливість працювати з торговельними мережами та гуртовими покупцями. Для невеликого виробника оренда професійних потужностей часто є менш ризиковою, ніж будівництво власного об’єкта.
Водночас Україні потрібні обидві моделі: і невеликі фермерські сховища, і сучасні регіональні логістичні центри. Питання полягає не лише в розмірі об’єкта, а в тому, наскільки правильно він розташований, спроєктований та обладнаний.
Зберігання овочів може стати окремим бізнесом
Професійне овочесховище не обов’язково має бути частиною фермерського господарства. За наявності достатньої кількості виробників у регіоні зберігання, доробка та пакування можуть стати самостійним сервісним бізнесом.
Такий центр може заробляти на: оренді камер; прийманні та відвантаженні продукції; сортуванні; калібруванні; митті; пакуванні; формуванні партій; підготовці продукції до вимог ритейлу.
Для фермерів це можливість продавати продукцію пізніше, уникати сезонного обвалу цін і виходити на професійніші канали збуту. Для інвестора — можливість створити інфраструктурний бізнес із регулярним попитом.
Головне — не перетворити такий об’єкт на дорогий склад із холодильниками. Успішний логістичний центр повинен забезпечувати повний технологічний процес: від приймання врожаю до підготовки готової товарної партії.
Потрібна консультація щодо проєктування, обладнання або модернізації овочесховища?
Компанія «Ван Дайк Технікс» пропонує професійні рішення для зберігання овочів, ягід і фруктів, а також обладнання для сортування, миття, калібрування та фасування продукції.
