Чи можна керувати посухою в умовах зміни клімату?

Вона не визнає кордонів і її неможливо уникнути, але з технологіями, що швидко розвиваються, це явище можна передбачати. А за наявності знань, секторальних політик і правильних підходів реагування можна значно пом’якшити наслідки цього явища, – так говорили про посуху експерти під час міжнародного практичного семінару “Планування комплексного управління посухою в Центральній Азії”.

Центральна Азія належить до регіонів з високим ризиком і вразливістю до посухи, і, відповідно, із загрозою продовольчій безпеці, оскільки понад 70% шкоди посуха завдає сільськогосподарським секторам, передає EastFruit з посиланням на прес-реліз Продовольчої й сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

При цьому в сільській місцевості Центральної Азії проживає 58% населення регіону, на частку сільського господарства припадає від 10 до 38% ВВП і від 18 до 65% зайнятості.

“Страшні властивості посух та їхні далекосяжні наслідки вимагають ретельного планування, що враховує багатосторонній характер цього природного явища, спричиненого насамперед зміною клімату, – зазначив на семінарі Махер Салман, провідний фахівець з водних і земельних ресурсів (штаб-квартира ФАО, Рим, Італія). – Ці плани мають відображати перехід від парадигми до активного управління ризиками, здатного адаптуватися до постійно мінливих умов навколишнього середовища”.

У період 2000 -2016 рр. економічні втрати від посух у ЦА перевищили $2 млрд. За даними Міжурядової групи експертів, зміна клімату вже веде до збільшення частоти, інтенсивності та тривалості посух, що серйозно впливає на розвиток багатьох секторів економіки, зокрема й на виробництво продовольства та вироблення електроенергії.

EastFruit вже повідомляв, що посуха і скорочення обсягів води, що подається з Киргизстану, призвели до дефіциту поливної води, унаслідок чого в шести районах Жамбильської області Республіки Казахстан було введено режим НС. За попередніми оцінками, постраждали 338 фермерів, збитки мільярдні. І це тільки один приклад.

“Дослідження вчених зі світовими іменами показують, що ціна бездіяльності в цій сфері вже в найближчому майбутньому буде в 10 разів вищою, ніж ціна дії сьогодні, тобто один долар, вкладений сьогодні в програми відновлення ландшафтів і управління ризиками посухи, заощадить 10 доларів у майбутньому, – сказав Махмуд Шаумаров, Регіональний координатор проєкту ФАО/ГЕФ “Комплексне управління природними ресурсами у схильних до посухи й засолення ландшафтах сільськогосподарського виробництва в Центральній Азії та Туреччині”.

Щоб забезпечити стійкість сільськогосподарських секторів і знизити загрози важких наслідків посух, країнам необхідно активніше впроваджувати агротехнології, які підвищують ефективність використання води, що підтримують вологість ґрунту, переходити до вирощування адаптованих до посухи та засолення сільськогосподарських культур і захищати екосистеми. Найважливішу роль відіграє адекватне фінансування, зокрема шляхом залучення іноземних інвестицій, а також забезпечення людських і технічних ресурсів для реалізації планів з управління посухою та забезпечення їхньої стійкості.

Читайте також: ЄБРР підтримає перехід на стійке до зміни клімату агровиробництво в Центральній Азії

“Ми повинні діяти невідкладно і спільно, знижуючи ризики й підвищуючи стійкість наших спільнот і країн до посухи, – зазначив Віорел Гуту, субрегіональний координатор ФАО (Анкара, Туреччина). – Необхідно використовувати комплексний підхід – наукові дані, технології раннього попередження, готовності, пом’якшення наслідків, реагування та відновлення з тим, щоб забезпечити стійку продовольчу безпеку населення регіону, – сказав він.

Фото ІСЦАУЗР-2: “Лікарі ґрунтів” визначають властивості ґрунту в Казахстані

У семінарі взяли участь представники державних установ, відповідальних за управління природними ресурсами та технічні експерти з Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану, Туреччини та Узбекистану, а також міжнародні експерти з питань посухи, протидії опустелюванню та раціонального використання природних ресурсів із Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), Комітету Конвенції ООН із боротьби з опустелюванням, Європейського Союзу та інших міжнародних і регіональних організацій. Знання та практичні навички, отримані під час заходу, будуть використані під час розроблення національних планів управління посухою та сприятимуть реалізації Конвенції ООН з боротьби з опустелюванням.

Семінар відбувся за сприяння регіонального проєкту ФАО/ГЕФ “Комплексне управління природними ресурсами в схильних до посухи та засолення ландшафтах сільськогосподарського виробництва в Центральній Азії та Туреччині”, (ІСЦАУЗР-2).